Постанова № 74077668, 15.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/3104/16-ц 15.05.2018

Провадження №22-ц/784/58/18

Провадження 22ц/784/58/18

Категорія 23

Постанова

Іменем України

15 травня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем Цуркан І.І.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1,

представників відповідача Собка Г.С., Вуїв О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Оазис» на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 06 листопада 2017 року о 14.33 год. суддею цього ж суду Ротар М.М., у справі № 473/3104/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Оазис» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Фермерського господарства «Оазис» (далі - ФГ «Оазис») про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позивачка зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 8,24 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14 травня 2009 року між нею та ФГ «Оазис» був укладений договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років. Не бажаючи продовжувати дію договору оренди після спливу терміну його дії, 05 вересня 2016 року вона уклала договір оренди земельної ділянки з іншим орендарем. У зв'язку з чим, керівництво ФГ «Оазис» звернулося в суд з позовом про визнання цього договору оренди недійсним. 26 вересня 2016 року, отримавши копію позовної заяви, до неї було також долучено і копію договору оренди зі змісту якого вона дізналася, що між нею та ФГ «Оазис» 14 травня 2009 року нібито укладений новий договір оренди земельної ділянки площею 16,48 га на 10 років.

Зазначений договір вона не укладала та не підписувала.

Крім того, в договорі відсутні такі істотні умови, як об'єкт земельної ділянки (місце розташування та її розмір), а також він містить суперечливі умови в частині обчислення орендної плати.

Посилаючись на наведене, позивачка на підставі ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України просила визнати недійсним цей договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 14 травня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Оазис», зареєстрований у Вознесенському реєстраційному окрузі 27 квітня 2010 року за № 04108800003.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У листопаді 2017 року ФГ «Оазис» оскаржило це рішення в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просило судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.

Зокрема, відповідач стверджував, що оформлення матеріалів для проведення судової почеркознавчої експертизи, а також експертне дослідження було проведено з порушенням вимог законодавства, а тому її висновок не може бути належним і допустимим доказом у даній справі.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачка ОСОБА_1 не підписувала один примірник спірного договору, тому наявні правові підстави для визнання вказаного договору оренди землі недійсним. При цьому надав перевагу висновку судової почеркознавчої експертизи лише в тій частині, де предметом дослідження був примірник договору оренди землі.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії І-МК №004670 та І-МК №004669, виданих Новосілківською сільською радою Вознесенського району Миколаївської області 28 грудня 2001 року, належать дві земельні ділянки кожна площею по 8,82 га, які розташовані на території Новосілківської сільської ради Вознесенського району, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.31,32).

Судом встановлено, що існує типовий договір оренди землі від 14 травня 2009 року, укладений терміном на 15 років між ОСОБА_1 та ФГ «Оазис», який зареєстрований 27 квітня 2010 року у Вознесенському реєстраційному округу, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041048800003, предметом в якому зазначено земельну ділянку площею 16,48 га (а.с. 8).

Виходячи із того, що позивачкою заперечувалося підписання нею договору оренди, у справі проводилась судова почеркознавча експертиза.

Під час розгляду справи, судом для експертного дослідження були надані два тексти оригіналів договору оренди земельної ділянки, один з яких перебував у відповідача, а інший в управлінні Держгеокадастру у Вознесенському районі і має таку ж силу як і примірник договору, наданого відповідачем.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи, складеного еспертом Миколаївського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України № 10 від 21 квітня 2017 року, підпис в графі Орендодавець в договорі оренди земельної ділянки від 14.05.2009 року, який зареєстрований у Вознесенському реєстраційному округу 27 квітня 2010 року за №041048800003 (1,2 сторінки) виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Вирішити питання чи виконаний ОСОБА_1 підпис у іншому примірнику договору оренди землі від 14 травня 2009 року (сторінка 4,5), не виявилося можливим.

Проте вказана судова почеркознавча експертиза була призначена судом першої інстанції з порушенням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5.

У зв'язку з цим, ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 09 лютого 2018 року за клопотанням представника відповідача у справі була призначена повторна судова почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено іншому експерту Миколаївського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України.

Відповідно до висновку повторної судової почеркознавчої експертизи підписи від імені ОСОБА_1 в графах «Орендодавець» на 4-х сторінках двох із трьох наданих на експертизу примірників договору оренди землі від 14 травня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Оазис» виконані ОСОБА_1

Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» на 4-й сторінці одного з трьох наданих на експертизу примірників договору оренди землі від 14 травня 2009 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

З урахуванням вказаних вимог закону та обставин справи, враховуючи висновок повторної судової почеркознавчої експертизи у сукупності з іншими доказами у справі зокрема, підписання акту прийому - передачі земельної ділянки, отримання орендної плати, твердження позивачки про те, що вона не надавала згоди на укладення між нею та відповідачем договору оренди землі, яка належить їй на праві приватної власності, тобто не здійснювала вільно своє волевиявлення як учасник правочину, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не доведені належними та допустимими доказами. А тому підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України, для визнання оспорюваної угоди недійсною немає.

Та обставина, що в одному з примірників договору оренди землі підпис не належить ОСОБА_1, не впливає на дійсність договору в цілому та не дозволяє дійти висновку про невідповідність умов спірного договору внутрішній волі позивачки.

До того ж в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечувала, що в цей день, тобто 14 травня 2009 року фактично вона підписувала договір оренди землі укладений з ФГ «Оазис», однак земельна ділянка передавалася в оренду строком на п'ять років, а не на п'ятнадцять, як зазначено у договорі.

Посилання ОСОБА_1 на не відповідність укладеного договору вимогам діючого законодавства, так як в акті прийому передачі до нього міститься підпис невідомої особи, не заслуговують на увагу, оскільки справжність цього підпису нею в установленому законом порядку не спростовано.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені обставини, що відповідно до п.п.3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь відповідача із позивачки підлягає стягненню 606 грн. 32 коп. витрат по оплаті судового збору та 2 250 грн. 24 коп. - витрат по оплаті судової - почеркознавчої експертизи, а всього - 2 856 грн. 56 коп.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Оазис» задовольнити.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 листопада 2017 року скасувати та постановити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Оазис» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Оазис» 2 856 грн. 56 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий

Судді :

______

Повний текст судового рішення виготовлено 18.05.2018 р.