Вирок № 74077079, 18.05.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/836/18

В И Р О К

іменем України

18 травня 2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.,

секретар судового засідання Романчук М.С.

сторони кримінального провадження :

прокурор Кузь Т.О.

потерпілий ОСОБА_1

обвинувачений ОСОБА_2

Кримінальне провадження 1-кп/466/836/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140090003208 від 31.07.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрований у встановленому законом порядку с. Велеснів, Монастириського району Тернопільської області та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, працює водієм у ТзОВ «Енергія-Водопостачання», має середньо-технічну освіту, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2, обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_2, 31 липня 2017 року, приблизно о 07 год. 20 хв., керуючи вантажним автомобілем марки «VOLVO FL 618», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по проїзній частині вулиці Шевченка у місті Львові, в напрямку центральної частини міста, поблизу АЗС «Укрнафта», порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3 (підпунктів «б» і «д») та 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 136 від 06.03.2013 року, які виразились в тому, що він ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в момент виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода, який переходив проїзну частину дороги поза межами пішохідного переходу, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, що в подальшому призвело до ДТП – наїзду керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_3

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху України, пішохід ОСОБА_3, згідно висновку експерта № 71/17 судово-медичної експертизи отримав: поєднану травму у вигляді множинних переломів ребер справа та зліва по декількох анатомічних лініях, розриву кореня правої легені, часткового розриву передньої стінки аорти, правобічного гемопневмотораксу, лівобічного гемотораксу, розриву печінки, перелому правої стегнової кістки, яка ускладнилась травматичним шоком важкого ступеня, недокрів’ям внунтрішніх органів, вказані ушкодження спричинені під час ДТП і були небезпечними для життя в момент заподіяння, у живої особи, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження та привели до смерті ОСОБА_3 в КМК ЛШМД о 23 год. 30 хв. 31.07.2017 року.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою провину у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, та суду показав, що дійсно,

31 липня 2017 року, приблизно о 07 год. 20 хв., керував вантажним автомобілем марки «VOLVO FL 618», реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись ним по проїзній частині вулиці Шевченка у місті Львові, в напрямку центральної частини міста, поблизу АЗС «Укрнафта», порушив вимоги п.п. 1.5; 2.3 (підпунктів «б» і «д») та 12.3 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він - ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в момент виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода, який переходив проїзну частину дороги поза межами пішохідного переходу, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, що в подальшому призвело до ДТП – наїзду керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_3, який від отриманих травм помер.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2, повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення повністью відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, у сукупності наведених і оцінених судом доказів, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2, у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення встановлена та його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_3, доведено повністю і кваліфікує його дії за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно зі статтею 66 Кримінального кодексу України суд вважає обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_2 щире каяття, сприяння органам досудового розслідування під час розслідування справи, повне відшкодування матеріальних збитків у розмірі 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень) потерпілому ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження у суді. Згідно заяви від 11.05.2018 року (а.с.89) ОСОБА_1 не має до ОСОБА_2 претензій матеріального та морального характеру.

Також у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1, просив суд суворо не наказувати ОСОБА_2, та застосувати покарання не пов’язане із позбавленням волі.

Згідно зі статтею 67 Кримінального кодексу України обставини які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у нарколога не перебуває, на обліку у психіатра не числиться – згідно довідки № 237 Новояворівської районної лікарні № 1 (а.с.79), за місцем проживання згідно характеристики ОСББ «Барвинок 121314» від 06.12.2017 року № 105 - характеризується позитивно (а.с.80), за місцем роботи ТзОВ «Енергія-Водопостачання» характеризується позитивно (а.с.81), його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, і вважає, що його виправлення, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання можливо без ізоляції від суспільства.

На підставі вищевикладеного суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 статті 286 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинуваченого ОСОБА_2, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та запобігання останнім нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Витрати на залучення експерта в ході досудового розслідування даного кримінального провадження складають:

-за проведення судової автотехнічної експертизи технічного стану ТЗ №1/177 від 25.01.2018 – 1 430,00 грн.;

-за проведення судової автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи № 1/178 від 29.01.2018 – 1 716,00 грн.;

-за проведення судової автотехнічної експертизи № 87 від 17.01.2018 – 3718,00 грн.

Загальна сума витрат на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування становить 6 864,00 грн., що підтверджено документально.

Речовим доказом у кримінальному проваджені згідно постанови від 31.07.2017 року визнано автомобіль марки «VOLVO FL 618», реєстраційний номер НОМЕР_1, місцем зберігання речового доказу визначено територію майданчику утримання за адресою: м. Львів вул.. Суботівська, 13 «а».

Питання про речові докази в кримінальному провадженні необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 374 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців з покладенням обов’язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування у розмірі 6 864,00 грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири гривни 00 копійок):

-за проведення судової автотехнічної експертизи технічного стану ТЗ №1/177 від 25.01.2018 – 1430,00 грн.;

-за проведення судової автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи № 1/178 від 29.01.2018 – 1716,00 грн.;

-за проведення судової автотехнічної експертизи № 87 від 17.01.2018 – 3718,00 грн.

на користь держави Одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, Код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31111115700003, МФО 825014.

Речові докази:

автомобіль марки «VOLVO FL 618» рік випуску 1998, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТЗОВ Енергія - Новий Розділ (Львівська область м. Новий – Розділ вул.. Грушевського, 37) та знаходиться на збережені на території майданчику утримання за адресою: м. Львів вул.. Суботівська, 13 «а» - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, при цьому відповідно ч.3 ст. 394 Кримінально процесуального кодексу України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Рроз’яснити обвинуваченому, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_4