Постанова № 74074783, 08.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: С.М. Гелета

08 травня 2018 р. Справа № 818/1992/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Гуцала М.І. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року по справі за адміністративним позовом ДП «Сумській облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

13 грудня 2017 року позивач ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в особі філії «Буринський райавтодор» (подалі - ДП «Сумський облавтодор») звернувся до суду позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року № 0002091703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб в сумі 32 813,99 грн. філії «Буринський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами перевірки філії «Буринський райавтодор», яка є структурним підрозділом ДП «Сумський облавтодор», Конотопською ОДПІ складено акт, яким встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині сплати до бюджету нарахованого податку на доходи фізичних осіб. На підставі акту перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0002091703, яким до філії «Буринський райавтодор» застосовано штрафну санкцію на суму 32 813,99 грн. відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України (подалі - ПК України). Позивач не погоджується із таким рішенням контролюючого органу, оскільки податок на доходи фізичних осіб, утриманий із нарахованої заробітної плати, перераховувався у день її виплати. Несвоєчасна сплата податкових зобов'язань із вказаного податку виникла в зв'язку із затримкою виплати заробітної плати, при цьому відповідальність за вказане порушення настає за статтею 126, а не за статтею 127 ПК України. Вважає, що означене податкове повідомлення-рішення є незаконними, а тому підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти позову, Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області (подалі - Конотопська ОДПІ, контролюючий орган, відповідач) вказує, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку філії «Буринський райавтодор» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 09 грудня 2014 року № 373/22-02/24023052, яким встановлено порушення пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України. Порушення пов'язане із тим, що філією «Буринський райавтодор» податок на доходи фізичних осіб, нарахований на заробітну плату, утримувався, проте не перераховувався та не сплачувався до бюджету у повному обсязі. У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі ст. 127 ПК України, до філії «Буринський райавтодор» застосовано штрафну санкцію за порушення правил нарахування та виплати податку на доходи фізичних осіб. Вважає позов необґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає вимогам податкового законодавства.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у задоволенні клопотання Конотопської ОДПІ про залишення позову без розгляду відмовлено з підстав того, що позивач звернувся до суду в межах строку оскарження податкового повідомлення-рішення, встановленого статтею 102 ПК України.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року (рішення у повному обсязі складено 22 січня 2018 року) позов ДП «Сумський облавтодор» задоволений наступним чином: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 17 грудня 2014 року № 0002091703 про збільшення філії «Буринський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 32 813,99 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто на користь ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за рахунок бюджетних асигнувань Конотопської ОДПІ судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Судове рішення вмотивовано висновком про те, що Конотопська ОДПІ безпідставно застосувала до філії «Буринський райавтодор» штрафні санкції відповідно до ст. 127 ПК України, якою передбачено накладення штрафу за ненарахування, неутримання та несплату (неперерахування) податків, оскільки при розгляді справи встановлено, що такий обов'язок позивачем було виконано в повному обсязі. Суд першої інстанції визначився про те, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року № 0002091703 про визначення суми грошового зобов'язання в частині застосування штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб на суму 32 813,99 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач Конотопська ОДПІ, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ДП «Сумський облавтодор».

Скаржник зазначає, що перевіркою контролюючого органу встановлено, що у жовтні 2012 року підприємством виплачено заробітну плату у сумі 29 454,87 грн., податок на доходи фізичних осіб не сплачувався, у листопаді 2012 року виплачено заробітну плату у сумі 20 503,12 грн., податку на доходи фізичних осіб сплачено 27,57 грн., у грудні 2012 року виплачено заробітну плату у сумі 234 985,18 грн., податку на доходи фізичних осіб сплачено 39 857,81 грн., у січня 2013 року виплачено заробітну плату у сумі 15 539,52 грн., податку на доходи сплачено 14 160,58 грн.

За порушення норм щодо обов'язку платника податків на доходи фізичних осіб щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету була застосована штрафна фінансова санкція, передбачена статтею 127 ПК України, що передбачає відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

Враховуючи, що податок на доходи фізичних осіб виплачених з доходів за відповідний період утримувався, але не перераховувався до бюджету своєчасно та не у повному обсязі, позивач порушив вимоги ст. 168 ПК України, що визначають обов'язок платника податків на доходи фізичних осіб щодо порядку нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

Таким чином, скаржник вказує, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення 17 грудня 2014 року № 0002091703 про застосування штрафних санкцій в порядку статті 127 ПК України у сумі 32 813,99 грн. за порушення підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України є таким, що відповідає нормам податкового законодавства і передбачає санкцію за конкретне правопорушення, яке мало місце у спірних правовідносинах.

Крім цього, скаржник вказує, що при винесенні рішення судом першої інстанції не з'ясовано, чи має позивач відповідні документи, які б підтверджували факт сплати податку на доходи фізичних осіб одночасно з виплатою доходу у вигляді заробітної плати (первинні бухгалтерські розрахунки, відомості на виплату заробітної плати, банківські виписки, платіжні доручення).

Також скаржник вказує, що у зв'язку зі сплатою позивачем 24 березня 2017 року визначеної суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 32 813,99 грн., оскаржуване податкове повідомлення-рішення в силу вимог статті 60 ПК України вважається з цієї дати відкликаним, і не породжує будь-яких обов'язків для позивача та не порушує його права. Зазначає, що вказана обставина виключає можливість оскарження цього податкового повідомлення-рішення до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу Конотопська ОДПІ зазначає, що позивачем допущено прострочення сплати ПДФО у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду. Вказане підтверджується і самим актом перевірки, в якому зазначається: «несплата до бюджету нарахованого податку на доходи фізичних осіб у строки передбачені для місячного податкового періоду виникла в зв'язку з тим, що на Філії «Буринський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» заробітна плата виплачувалась з порушенням строків, встановлених законодавством». Таким чином, твердження позивача про те, що заробітна плата виплачувалась перед тим як було сплачено ПДФО, що ПДФО за жовтень, листопад, грудень та січень сплачувалось з порушенням чинного на той час податкового законодавства та що застосування до позивача санкції в порядку ст. 127 ПК України є правомірним, не заслуговує на увагу та є таким, що не відповідає дійсному стану речей.

Скаржник вказує, що відповідач не здійснив жодних дій по отриманню доказів, на які він посилається у апеляційній скарзі, відтак, на стадії перегляду справи в суді апеляційної інстанції, суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, що не були покладені в основу оскаржуваного рішення та на причину їх неподання, як на підставу визнання рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що зарахування коштів в погашення суми податкового зобов'язання не може бути підставою для позбавлення права платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення. Крім того, на даний час сума, визначена податковим повідомленням рішенням, вважається неузгодженою в силу приписів п 56.15 ст. 56 ПК України, і в разі скасування такого рішення суми сплати вважаються сумою переплати, про що здійснюються відповідні коригування особової картки платника податків.

У спірному випадку філією «Буринський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» допущено порушення податкового законодавства в частині несплати суми узгодженого грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, що відповідає складу правопорушення, передбаченому статтею 126 ПК України. Натомість відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення визначено розмір штрафу на підставі статті 127 ПК України, тобто за ненарахування, неутримання та/або несплату податку на доходи фізичних осіб взагалі.

Скаржник зазначає про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з помилковим застосуванням відповідачем статті 127 ПК України при притягненні до відповідальності платника податків.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача Конотопської ОДПІ, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України (подалі - КАС України) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Судом установлено, що Конотопською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку філії «Буринський райавтодор» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складений акт від 09 грудня 2014 року № 373/22-02/24023052, яким встановлено порушення філією «Буринський райавтодор» вимог п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України в частині несплати до бюджету нарахованого податку на доходи фізичних осіб у строки, передбачені для місячного податкового періоду /а.с. 16-21/.

Як визначено в Акті перевірки, - «Несплата до бюджету нарахованого податку на доходи фізичних осіб у строки передбачені для місячного податкового періоду виникла у зв'язку з тим, що на Філії «Буринський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор» (код за ЄДРПОУ 21023052) заробітна плата виплачувалась з порушенням строків, встановлених законодавством».

На підставі акту перевірки, відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПК України, Конотопською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2014 року № 0002091703, яким філії «Буринський райавтодор» визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 32 813,99 грн. штрафних санкцій /а.с. 14/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV вказаного Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та р. IV вказаного Кодексу.

Відповідно до пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 54.1, п. 54.2 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пп. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України у разі передбачено, що якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, п. 127.1 ст. 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом. До або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст. 126 ПК України.

Колегія суддів зауважує, що положення ст. 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07 лютого 2018 по справі № 813/5758/15, Суд зазначив, що відповідно до змісту ст. 127 ПК України відповідальність за порушення, передбачене цієї статтею, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов'язків або сплата податку здійснюється після виплати доходу платнику податку.

Однак, в даному спірному випадку позивач не вчиняв порушення, передбаченого цією нормою, а саме - виплати доходу на користь платника податків без попередньої або одночасної сплати нарахованого та утриманого з цих доходів податку.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Конотопська ОДПІ безпідставно застосувала до філії «Буринський райавтодор» штрафні санкції відповідно до ст. 127 ПК України, якою передбачено накладення штрафу за ненарахування, неутримання та несплату (неперерахування) податків, оскільки при розгляді справи встановлено, що такий обов'язок позивачем виконано в повному обсязі.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом установлено, позивач реалізував своє право на звернення до суду із урахуванням строків давності, встановлених ПК України.

Зарахування сплачених сум при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

У відповідності до п. 131.2 ст. 131 ПК України, якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що зарахування коштів в погашення суми податкового зобов'язання не може бути підставою для позбавлення права платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення. Крім того, в силу приписів п. 56.15 ст. 56 ПК України, сума, визначена податковим повідомленням-рішенням, вважається неузгодженою і в разі скасування такого рішення суми сплати вважаються сумою переплати, про що здійснюються відповідні коригування особової картки платника податків.

За наведених обставин доводи апеляційної скарги Конотопської ОДПІ про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в силу вимог статті 60 ПК України вважається відкликаним з 24 березня 2017 року та не створює юридичних наслідків для позивача і виключає можливість оскарження вказаного рішення до суду, колегія суддів вважає безпідставними.

Колегія суддів зазначає, що жодних доказів визначеного Конотопською ОДПІ в апеляційній скарзі про те, що «перевіркою контролюючого органу встановлено, що у жовтні 2012 року підприємством виплачено заробітну плату у сумі 29 454,87 грн., податок на доходи фізичних осіб не сплачувався, у листопаді 2012 року виплачено заробітну плату у сумі 20 503,12 грн., податку на доходи фізичних осіб сплачено 27,57 грн., у грудні 2012 року виплачено заробітну плату у сумі 234 985,18 грн., податку на доходи фізичних осіб сплачено 39 857,81 грн., у січня 2013 року виплачено заробітну плату у сумі 15 539,52 грн., податку на доходи сплачено 14 160,58 грн.», - судам не надано.

Крім того, колегія суддів зазначає, що із розрахунку фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб у 2012-2013 роках вбачається, що цей розрахунок стосується такого періоду: листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року.

Не приймає до уваги колегія суддів і аргумент скаржника про те, що судом першої інстанції не було з'ясовано чи має позивач відповідні документи, які б підтверджували факт сплати податку на доходи фізичних осіб одночасно з виплатою доходу у вигляді заробітної плати (первинні бухгалтерські розрахунки, відомості на виплату заробітної плати, банківські виписки, платіжні доручення), оскільки відповідь на це питання контролюючий орган повинен був отримати під час проведення виїзної планової документальної перевірки підприємства - позивача.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення < > суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. МельніковаСудді(підпис) (підпис) М.І. Гуцал Л.О. Донець Постанова у повному обсязі складена і підписана 17 травня 2018 року.