
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3382/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Богаченка С. І.,
суддів - Мікули О. І., Рибачука А. І.,
з участю секретаря судового засідання - Болюк Н. В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 04 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 602/878/17 (ухвала постановлена судом у складі головуючого судді Костів Л. І. о 18 год 56 хв. у м. Ланівці) за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
15 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просила визнати протиправними рішення та дії відповідача при призначенні їй пенсії за віком у серпні 2016 року; скасувати розпорядження відповідача від 18 серпня 2016 року № 12356 та зобов'язати відповідача призначити їй з 01 серпня 2016 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу, з якої сплачено страхові внески у розмірі 3263,61 грн, індивідуального коефіцієнта стажу, з урахуванням кратності 1,35 - 0,53213, індивідуального коефіцієнта заробітку - 1,27860, доплати за понаднормовий стаж у розмірі 101,7 грн, підвищення - 277,55 грн.
Ухвалою Лановецького районного суду Тернопільської області від 04 квітня 2018 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на неї, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про пропуск нею шестимісячного строку звернення до суду, оскільки про порушення права на отримання пенсії в більшому розмірі вона дізналася у листопаді 2017 року після отримання копій матеріалів пенсійної справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши головуючого суддю, представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом та не заявлено клопотання про його поновлення.
Суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на час постановлення судом оскаржуваної ухвали) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, чинним законодавством встановлено шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, перебіг якого починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення права та/або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, а також коли розпочався перебіг цього строку.
Як видно з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду із даним позовом, слугувала незгода позивача з рішенням та діями відповідача щодо призначення їй пенсії за віком, які мали місце у серпні 2016 року, тобто спірні правовідносини виникли з приводу нарахування та виплати позивачу пенсії, яка за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, а носить щомісячний та безстроковий характер.
Таким чином, про порушене право позивач дізналася або повинна була дізнатися після отримання відповідної суми пенсії.
До суду позивач звернулася лише 15 листопада 2017 року та без заявлення про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Доводи позивача про те, що про порушення її прав вона дізналася у листопаді 2017 року суд не бере до уваги, оскільки виплата пенсії здійснювалась їй з моменту призначення та носить регулярний характер, а тому їй було відомо про розмір пенсії.
Разом з тим, враховуючи триваючий характер можливого порушення прав позивача, наведені обставини не виключають можливість розгляду вказаного спору по суті заявлених вимог в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Однак суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини, а відтак, прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в повному обсязі.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 04 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 602/878/17 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. І. Богаченко судді О. І. Мікула А. І. Рибачук Повне судове рішення складено 18 травня 2018 року.
Судове рішення № 74074750, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 602/878/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: