Ухвала суду № 74074685, 18.05.2018, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/21/18

Справа № 754/2435/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

18 травня 2018 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді від 16.05.2018 року, подану до канцелярії суду її представником ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Симоненко Ірина Михайлівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клименко Дмитро Борисович, Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання недійсною довіреності, визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним, визнання права власності на квартиру, витребування квартири з незаконного володіння.

16.05.2018 року до канцелярії суду представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді, в якій він посилається на те, що в судовому засіданні 14.05.2018 року суддя в черговий раз вчинила дії, які дають обґрунтований сумнів у її незаінтересованості у результаті розгляду справи, неупередженості та об»єктивності, що є підставою для відводу, а саме розглянувши письмові заперечення представника відповідача ОСОБА_1 від 25.04 та 14.05.2018 року ухвалила їх приєднати до справи та відхилила, після чого повідомила представнику відповідача про зловживання ним процесуальними правами та попередила про застосування до нього заходів процесуального примусу у разі повторного вчинення таких дій.

Відповідно до ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб'єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату.

Принцип процесуальної економії полягає не лише в швидкому вирішенні спору при максимально спрощеній судовій процедурі як для суду так і для учасників процесу, але і в розумному поєднанні необхідності розгляду декількох позовів в рамках одного провадження з істотним ускладненням вивчення матеріалів справи, дослідження наданих доказів, у зв'язку із збільшенням їх кількості, а так само розрахунків ціни позову та інших його складових.

Згідно ч. 3 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України).

Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні 19.01.2018 року та представником третьої особи ПНКМНО Симоненка І.П. в судовому засіданні 14.05.2018 року заявлявся відвід головуючому судді Панченко О.М. При цьому від імені представника третьої особи заяву про відвід зачитував представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22.01.2018 року заява представника відповідача ОСОБА_1 про відвід залишена без задоволення. Як на мотив відмови у задоволення заяви суд посилався на відсутність підстав для відводу з огляду на те, що заявником фактично висловлено незгоду з процесуальними рішеннями судді.

В судовому засіданні 23.04.2018 року судом було застосовано до представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді попередження, після чого заходи процесуального примусу у вигляді видалення із зали судового засідання.

Крім того, в судовому засіданні 14.05.2018 року судом було роз»яснено представнику відповідача ОСОБА_1 обов»язок добросовісно користуватися своїми процесуальними правами в судовому засіданні, оскільки зловживання такими правами не допускається. В цьому ж судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було оголошено заяву про відвід судді, яка була подана до канцелярії суду іншою особою - представником третьої особи приватного нотаріуса КМНО Симоненка І.М. - Симоненком Ю.Б. На даний час така заява перебуває на розгляді в Деснянському районному суді м. Києва, оскільки ухвалою суду від 14.05.2018 року така заява визнана необґрунтованою, а провадження у справі в черговий раз зупинено.

16.05.2018 року представником відповідача у справі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вкотре подано заяву про відвід судді.

Подання представником відповідача чергової заяви про відвід судді, судом розцінюється як зловживання процесуальними правами, оскільки спрямоване на безпідставне затягування розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що дана цивільна справа знаходиться на розгляді в Деснянському районному суді м. Києва з 17 лютого 2015 року.

За приписами ст. 148 ЦПК України однією з підстав для постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу є зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Визначення поняття зловживання процесуальними правами надане у ст. 44 цього Кодексу. До дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, законодавець відносить, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного вдводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність зловживань процесуальними правами представником відповідача та підстав для стягнення з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету штрафу в мінімальному розмірі, встановленому ч. 1 ст. 148 ЦПК України.

Керуючись статтями 143, 144, 148 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 в дохід державного бюджету штраф в сумі 0.3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 гривець 60 копійок.

стягувач: Державна судова адміністрація України

02192, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДР 26255795;

боржник: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3

02091, АДРЕСА_1, даних про р.н.о.к.п.п. немає.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя: