Постанова № 74074455, 14.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2666/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року (головуючий суддя Микуляк П.П.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Ужгород о 12 год. 04 хв. повний текст складено 31.01.2018 року у справі №807/1456/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17.11.2017 року звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в якому просить зобов'язати відповідача виключити відомості про пред'явлення обвинувального акту від 07 квітня 2015 року громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, мешканця АДРЕСА_1, у вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, з системи єдиного обліку злочинів і осіб, які їх вчинили.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року задоволено повністю позов.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Національної поліції в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права, а саме позовні вимоги незаконними та необґрунтованими, а позов таким що не підлягає задоволенню, оскільки законодавством України не передбачено виключення відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, у разі втрати (знищення) кримінального провадження, а тому відповідач не може виключити відомості із системи обліку злочинів про обвинувачення відносно ОСОБА_1, також ним не вносились відомості до ЄРДР та безпосереднє проведення досудового розслідування з подальшим направленням обвинувального акту до суду здійснювалося військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону Західного регіону України.

Позивачем не подано до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з метою захисту порушеного права позивача, оскільки він не звільнений, не відсторонений та перебуває на посаді начальника організаційно-планового відділення, ВОС - 0210003, військове звання - підполковник, а наявність відомостей в реєстрі перешкоджає здійсненню професійної діяльності, виконанню обов'язків та просуванню по службі суд вирішив задовольнити позовну вимогу про зобов'язання Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області виключити відповідні відомості про пред'явлення обвинувального акту щодо позивача.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06 лютого 2015 року відносно ОСОБА_1, на той момент військового комісара Іршавсько-Виноградівського об'єднаного районного військового комісаріату Закарпатської області, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження № 42015070210000043 за ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

07 квітня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015070210000043 відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України було складено за адресою м.Ужгород вул.Бращайків,2 та затверджено прокурором.

Даний обвинувальний акт був направлений на розгляд Іршавському районного суду та перебував в провадженні суду до лютого 2016 року. Матеріали кримінального провадження № 301/768/15-к про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України (№42015070210000043, внесене до ЄРДР 06.02.2015 року) знищено внаслідок пожежі, що мала місце в приміщенні Іршавського районного суду 20 лютого 2016 року.

Вказана обставина підтверджується листом Іршавського районного суду від 02 березня 2016 року за вихідним № 1449/16 направленим на адресу ОСОБА_1

05 вересня 2016 року військовий прокурор Ужгородського гарнізону звернувся до Іршавського районного суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження №42015070210000043 від 06.02.2015 року

Ухвалою Іршавського районного суду від 04 жовтня 2016 року заяву військового прокурора про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження №42015070210000043 залишено без розгляду, оскільки відновлення матеріалів даного кримінального провадження не може входити до повноваження суду, так як воно не завершено ухваленням вироку (ні обвинувальним ні оправдальним).

03 березня 2017 року військовий прокурор Ужгородського гарнізону повторно звернувся до Іршавського районного суду із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження №42015070210000043 від 06.02.2015 року.

Ухвалою Іршавського районного суду від 21 березня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за заявою військового прокурора про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження №42015070210000043, оскільки відновлення матеріалів даного кримінального провадження не входить у повноваження суду, так як воно не завершено ухваленням вироку (ні обвинувальним ні оправдальним).

Не погодившись з Ухвалою Іршавського районного суду від 21 березня 2017 року військовий прокурор Ужгородського гарнізону подав апеляційну скаргу.

Апеляційним судом Закарпатської області 01 червня 2017 року, апеляційну скаргу частково задоволено, скасовано ухвалу Іршавського районного суду від 21 березня 2017 року про відмову у відкритті провадження. Призначено новий розгляд заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в суді першої інстанції в порядку, передбаченому розділом VII КПК України.

При повторному розгляді заяви військового прокурора Ужгородського гарнізону стосовно відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження №42015070210000043 суд 17 липня 2017 року Іршавський районний суд Закарпатської області виніс ухвалу, якою повторно відмовив у відкритті провадження за вказаною заявою. Дана ухвала набрала законної сили 25 липня 2017 року.

04 жовтня 2017 року Апеляційним судом Закарпатської області відмовлено у клопотанні прокурора військової прокуратури Ужгородського гарнізону про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Іршавського районного суду. До вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказана ухвала не оскаржувалася.

Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу 1 Інструкції про єдиний облік злочинів № 20/84/293/126/18/5 від 26 березня 2002 року, система єдиного обліку злочинів і осіб, які їх вчинили, ґрунтується на реєстрації злочинів з моменту порушення кримінальної справи та осіб, які вчинили злочини, з моменту затвердження прокурором обвинувального висновку і на подальшому коригуванні цих даних залежно від наслідків розслідування та судового розгляду справ. Правила єдиного обліку злочинів поширюються на органи прокуратури (включаючи й військові прокуратури), органи внутрішніх справ, податкової міліції, Служби безпеки України. Реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ, що розслідуються прокурорами, слідчими прокуратури, слідчими і дізнавачами МВС, податкової міліції, їх облік, обробка, ведення статистичної звітності здійснюється органами внутрішніх справ. Злочини, у справах яких проводиться розслідування органами Служби безпеки України, обліковуються згідно з правилами цієї Інструкції.

Згідно пункту 4 Інструкції про єдиний облік злочинів військові та інші злочини у Збройних Силах та в інших військових формуваннях, дислокованих в Україні, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження зборів, та службовцями Збройних Сил і інших військових формувань у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або скоєні в розташуванні військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств чи організацій обліковуються військовими прокуратурами відповідно до правил цієї Інструкції 2). При цьому форми і реквізити обліково-реєстраційних документів і статистичних звітів затверджуються Генеральною прокуратурою України. Порядок реєстрації злочинів військовими прокурорами також визначається Генеральною прокуратурою України, на підставі загальних положень цієї Інструкції.

Згідно із пунктом 14 Розділу IV Інструкції про єдиний облік злочинів, облік осіб, які вчинили злочини, ведеться шляхом заповнення особою, яка проводить розслідування справи. статистичної картки форми 2. Обліку підлягають усі особи, які вчинили злочини, якщо у справі прийнято таке рішення: а) прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена прокурором до суду. б) прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду відповідно до ст. 430 КПК.

На підставі Інструкції про єдиний облік злочинів до системи єдиного обліку злочинів і осіб, які їх вчинили було внесено відомості про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1 Закарпатської області, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Оскільки предметом спору в даній справі є вимоги позивача про зобов'язання відповідача виключити відомості про пред'явлення обвинувального акту від 07 квітня 2015 року громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, мешканця АДРЕСА_1, у вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, з системи єдиного обліку злочинів і осіб, які їх вчинили, тобто на думку колегії суддів дані вимоги слід розглядати в кримінальному судочинстві.

Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку вбачається спір, який підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, суд вважає, що провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про зобов'язання вчинити дії слід закрити.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Частиною 1 статті 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 313, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року у справі № 807/1456/17 - скасувати та провадження у справі - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови складено 17.05.2018 року