Постанова № 74074448, 15.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/25879/17

Головуючий у 1-й інстанції: Король О.П.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

15 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Торохтій Л.Л.,

представника відповідача: Степанової С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення міської ради з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань та зобов'язання вчитини дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення міської комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, яке оформлене протоколом № 41 від 10.10.2017 р. щодо відмови ОСОБА_3 в призначенні з 28.09.2017 р. допомоги як внутрішньо переміщеній особі згідно постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 р.; зобов'язання Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради призначити ОСОБА_3 відповідний розмір допомоги як внутрішньо переміщеній особі згідно постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 р., починаючи з 28.09.2017 р. на новий шестимісячний строк.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач зазначає, що вона є вимушеною переселенкою з тимчасово непідконтрольної території Донецької області та на даний момент проживає в м. Вінниці. Згідно витягу з протоколу № 41 від 10.10.2017 р. засідання міської комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради відмовило позивачу в призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно з переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

В жовтні 2017 року, позивач отримала повідомлення Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 13 жовтня 2017 р. № 08-00-019-44122 про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідно до зазначеного повідомлення рішенням міської комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, яке оформлене протоколом № 41 від 10.10.2017 p., їй відмовлено в призначенні з 28.09.2017 р. допомоги як внутрішньо переміщеній особі згідно з Постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 р. Обґрунтовуючи відмову в призначенні допомоги відповідач зазначає, що місто Зугрес не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які затверджені Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085. Однак, на думку позивача, вказаний висновок суб'єкта владних повноважень є помилковим, адже в місті Зугрес Харцизької міської ради Донецької області, в якому проживала позивач до моменту вимушеного переселення до м. Вінниці, на даний момент органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Також зазначає, що відповідно до розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р. м. Харцизьк (до міської ради якого відносить місто Зугрес) входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу згідно якого представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Зазначає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин місто Зугрес Донецької області не було включено до Переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. № 1085-р.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Разом з тим, 14 травня 2018 року на адресу суду через канцелярію надійшли додаткові письмові пояснення від представника позивача в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності .

Враховуючи положення частини 3 статті 194 КАС України, де вказано, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_3 є вимушеною переселенкою з тимчасово непідконтрольної території Донецької області та на даний момент проживає в м. Вінниці, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.10.2014 р. № 509620267.

Згідно витягу з протоколу № 41 від 10.10.2017 р. засідання міської комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради відмовило позивачу в призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно з переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

В жовтні 2017 року, позивач отримала повідомлення Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 13 жовтня 2017 р. № 08-00-019-44122 про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідно до зазначеного повідомлення рішенням міської комісії з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, яке оформлене протоколом № 41 від 10.10.2017 p., їй відмовлено в призначенні з 28.09.2017 р. допомоги як внутрішньо переміщеній особі згідно з Постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 р.

При цьому повідомлення мотивоване тим, що місто Зугрес не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які затверджені Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача стосовно відмови в призначенні допомоги позивачу є правомірним, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №505 із змінами та доповненнями №505), визначено процедуру та підстави надання такої щомісячної адресної допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення (Правобережне) департаменту соціальної політики Вінницької міської ради з 23.10.2014 р. як внутрішньо переміщена особа та відповідно до поданих нею заяв від 23.10.2014р., від 06.07.2015р., від 31.12.2015р, від 07.09.2016р., від 10.03.2017р. отримувала грошову допомогу відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку №505 (в редакції до змін внесених 31.05.2017р.) як внутрішньо переміщена особа, яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення. міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 р. № 370, яка набула чинності 03.06.2017р., були внесені зміни до Порядку №505.

Так, відповідно до абзаців 1,2 пункту 2 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 (Офіційний вісник України, 2014 p., № 92, ст. 2655; 2015 p., № 98, ст. 3368).

Згідно пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р саме Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України за поданням Антитерористичного центру при Службі безпеки надано право щомісяця вносити в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до переліків, затверджених цим розпорядженням.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Судом встановлено, що 28.09.2017р. позивачем подано заяву про призначення щомісячної адресної допомоги, яка передбачена Порядком №505. В заяві місце реєстрації зазначене: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорту позивача.

Суд звертає увагу апелянта на те, що станом на дату подання вищезазначеної заяви, місто Зугрес Донецької області не відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №1085-р.

Відтак, в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. № 1085-р (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - 28.09.2017 р.) не вказано місто Зугрес як населений пункт на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Суд зазначає, що Департамент соціальної політики Вінницької міської ради не наділений повноваженнями щодо визначення населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Посилання апелянта на лист Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 17.11.2017р. №06/24-1205/4 про порушення облдержадміністрацією питання щодо необхідності уточнення Кабінетом Міністром України переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, серед яких є м. Харцизьк та м. Зугрес та направлення відповідного листа до Міністерства внутрішніх справ України, лише підтверджує, що на час винесення оспорюваного рішення суб'єкта владних повноважень в переліку населених пунктів м. Зугрес було відсутнє.

На час вирішення справи судом першої інстанції зміни до розпорядження від 7 листопада 2014 р. №1085-р Кабінетом Міністрів України не вносились, перелік населених пунктів не змінювався.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення відповідача стосовно відмови в призначенні допомоги позивачу є правомірним, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 17 травня 2018 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Драчук Т. О. Совгира Д. І.