Постанова № 74074278, 16.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року справа № 805/3894/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів Шишова О.О., Блохіна А.А., секретар судового засідання Романченко Г.О., за участі представника позивача Єлізарової К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Східенерго» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року (повний текст складено 19 січня 2018 року в м. Слов'янську) у справі № 805/3894/17-а (суддя в 1 інстанції Зінченко О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування наказу № 1866 від 30 серпня 2017 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі - ТОВ «ДТЕК Східенерго») звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про скасування наказу № 1866 від 30 серпня 2017 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 805/3894/17-а позов задоволено повністю, внаслідок чого, скасовано наказ Офісу від 30 серпня 2017 року № 1866 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Східенерго», також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова мотивована тим, що відповідачем при прийнятті спірного наказу не дотримано положень підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі ПК України) за відсутності будь-яких документів в матеріалах справи, які б свідчили про направлення відповідачем запиту про надання інформації у зв'язку із виявленням недостовірностей даних податкових декларацій, а також положень пункту 78.4 статті 78 ПК України, внаслідок чого наказ про призначення перевірки № 1866 від 30 серпня 2017 року та повідомлення про проведення перевірки № 65 від 30 серпня 2017 року позивачем отримано рекомендованим листом із повідомленням про вручення - 07 вересня 2017 року, кур'єрською доставкою - 08 вересня 2017 року, натомість початок перевірки визначений у наказі - 05 вересня 2017 року.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого необґрунтовано не взяв до уваги усі доводи позивача на підтвердження позовних вимог, просив змінити рішення суду першої інстанції шляхом зміни його мотивувальної частини.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом не взято до уваги та помилково не застосовано до спірних правовідносин положення статті 3 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII), якими органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику та пунктів 5, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України від 03.11.2016 № 1726-VIІI «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1726-VIІI), якими встановлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб'єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, у тому числі суб'єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні. Зазначає, що позивач здійснює господарську діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, всі виробничі потужності знаходяться в населених пунктах, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач також звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що контролюючим органом під час прийняття спірного наказу та направлення його на адресу позивача дотримано вимоги статей 78, 79 ПК України. Зазначає, що наказ про призначення перевірки № 1866 від 30 серпня 2017 року та повідомлення про проведення перевірки № 65 від 30 серпня 2017 року направлено позивачу завчасно (за 6 днів до початку перевірки) у встановленому законодавством порядку надіслано ТОВ «ДТЕК Східенерго», що підтверджується фіскальним чеком про відправлення від 30.08.2017р. Крім того, відповідачем на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України направлявся запит щодо надання пояснень та/або документальних підтверджень з питання обґрунтування не сплати військового збору з доходів працівників за період з серпня по грудень 2014 року та за 2015-2016 роки, на який пояснення та документальні підтвердження в 15 денний термін платником не надані.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи своєї апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до наступних висновків.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", є юридичною особою, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 31831942. За даними наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням позивача з 3 липня 2015 року є 85612, Донецька обл., м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, до цього часу позивач обліковувався за адресою: 83001, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 1 (арк. справи 58, 61-66).

З 16 вересня 2016 року позивач перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків.

30 серпня 2017 року виконуючим обов'язки начальника Офісу прийнято наказ №1866 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Східенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині сплати військового збору за період: липень 2015 - грудень 2016 року, на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, тривалістю 15 робочих днів з 05 вересня 2017 року (арк. справи 13).

Зазначений наказ разом із повідомленням про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 65 від 30 серпня 2017 року отриманий позивачем 07 вересня 2017 року.

На підставі зазначеного наказу в період з 05 вересня 2017 року по 25 вересня 2017 року Офісом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДТЕК Східенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині сплати військового збору за період з липня 2015 року по грудень 2016 року, за результатами якої складено акт № 124/28-10-46-13-3183 від 09 жовтня 2017 року. За змістом висновків акту перевірки, в ході її проведення органом державної фіскальної служби виявлено порушення підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України щодо правильності утримання та своєчасного перерахування до бюджету військового збору за період 2015-2016 років на загальну суму 2 037 290,67 грн., а саме: за 3 квартал 2015 року у сумі 393 402,09 грн., за 4 квартал 2015 року у сумі 327 168,70 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 315 917,38 грн., за 2 квартал 2016 року у сумі 401 710,04 грн., за 3 квартал 2016 року у сумі 340 230,95 грн., за 4 квартал 2016 року у сумі 258861,51 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 цього кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 кодексу.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

пп. 78.1.1 отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не наддасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

пп. 78.1.4 виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до приписів п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 78.4 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

30.08.2017 наказ на проведення перевірки № 1866 від 30 серпня 2017 року та повідомлення про проведення перевірки № 65 від 30 серпня 2017 року були направлені на адресу ТОВ «ДТЕК «Східенерго» рекомендованим листом про вручення та кур'єрською доставкою «Укрпошта». Зазначені наказ та повідомлення були отримані позивачем рекомендованим листом із повідомленням про вручення - 07 вересня 2017 року, кур'єрською доставкою - 08 вересня 2017 року.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач зазначає, що 28.03.2017 на адресу ТОВ «ДТЕК «Східенерго» направлено запит № 17774/10/28-10-46-13-08 від 28.03.2017 про надання пояснень та, у разі наявності документів, з питання обґрунтування не сплати військового збору з доходів працівників за період з серпня по грудень 2014 року та за 2015-2016 роки відокремленого підрозділу ТОВ «ДТЕК Східенерго» Зуївська ТЕС. Лист було отримано підприємством 04.04.2017. У строк, передбачений ПК України, запитувана інформація надана не була.

Задовольняючи позов, місцевий суд послався на те, що доказів направлення позивачу вказаного запиту не надано, в зв'язку з чим винесення наказу про проведення перевірки суперечить приписам пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Колегія судів не погоджується з доводами Офісу щодо завчасного направлення наказу та повідомлення перевірки на адресу платника з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що докази того, що на адресу ТОВ «ДТЕК «Східенерго» було направлено запит № 17774/10/28-10-46-13-08 від 28.03.2017 про надання пояснень та, у разі наявності документів, з питання обґрунтування не сплати військового збору з доходів працівників за період з серпня по грудень 2014 року та за 2015-2016 роки відокремленого підрозділу ТОВ «ДТЕК Східенерго» Зуївська ТЕС, а також докази того, що лист було отримано підприємством 04.04.2017, відповідачем до суду вперше подано лише як додатки до апеляційної скарги.

Частиною четвертою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. При цьому Офісом не надано будь-яких доказів неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відтак, висновки місцевого суду щодо протиправності наказу з огляду на відсутність доказів надсилання відповідачем до позивача письмового запиту є цілком обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги з цих підстав не заслуговують на увагу.

Зазначене вже є підставою для залишення апеляційної скарги Офісу без задоволення.

Далі, питання про правомірність проведення перевірки не є предметом цього позову. Позивачем заявлено до суду, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.1 а.с.138), лише вимогу про скасування наказу № 1866 від 30 серпня 2017 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

Відтак, дослідження процедури проведення перевірки не є предметом розгляду в цій справі, тому доводи сторін щодо цього не заслуговують на увагу та апеляційним судом не описуються.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про відхилення місцевим судом суттєвих доводів на підтвердження неправомірності оскаржуваного наказу.

Позивач - ТОВ «ДТЕК Східенерго» на перевіряємий період (липень 2015 року - грудень 2016 року) був зареєстрований у м. Донецьк, яке відповідно до п. 14 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» віднесено до переліку населених пунктів Донецької області, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань, у тому числі із сплати податків, реєстрації податкових накладних, позивач у липні 2015 року здійснив перереєстрацію до м. Курахове, яке знаходиться на території, що контролюється органами української влади. Колегія суддів зазначає, що м. Курахове відповідно до п. 9 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» віднесено до переліку населених пунктів Донецької області, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

На перевіряємий період та й на сьогодні більша частина виробничих потужностей позивача, за якими ним здійснюється господарська діяльність, залишилися як на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або на лінії розмежування (ВП «ЗУЇВСЬКА ТЕС» зареєстрований у Донецькій області, м. Харцизьк, м. Зугрес, вул. 60 років Жовтня, 100; ВП «Луганська ТЕС» зареєстрований у Луганський області, Новоайдарський район, м. Щастя, вул. Гагаріна, 1-«О»), так і на території бойових дій у зоні АТО (ВП «Курахівська ТЕС», зареєстрований у Донецькій області, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» від 30 жовтня 2014 року № 1053-р до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Зугрес, м. Харцизьк, м. Щастя. Дія цього розпорядження зупинена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р. Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 02.12.2015 № 1275-р, яким до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Зугрес, м. Харцизьк, м. Щастя.

Постановою Кабінету міністрів України «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 7 травня 2015 року № 263 погоджена пропозиція Міністерства енергетики та вугільної промисловості щодо сплати до 31 грудня 2016 року виробникам електричної енергії (ПАТ «Донбасенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», «Вітряний парк Новоазовський», «Вітряний парк Краснодонський», «Вітряний парк Лутугинський», ВЕО «Вітроенергопром») коштів, нарахованих, але не виплачених, що були використані відповідно до пункту 13 цієї постанови, з подальшим їх спрямуванням виключно на погашення податкових зобов'язань, податкового боргу, сплата якого не розстрочена (відстрочена), а також розстрочених та відстрочених відповідно до визначених статтею 100 Податкового кодексу України положень грошових зобов'язань, податкового боргу з урахуванням відсотків, нарахованих на такий борг/зобов'язання, штрафних санкцій та пені (в тому числі на надання цільових позик іншим учасникам Оптового ринку електричної енергії виключно для погашення податкових зобов'язань або податкового боргу таких учасників), на виконання зобов'язань перед уповноваженим банком та/або міжнародними фінансовими організаціями, а також на накопичення запасів вугільної продукції на складах теплових електростанцій, які розташовані на підконтрольній території, для проходження осінньо-зимового періоду 2016/17 року. Відповідно до п. 13 зазначеної постанови, ці кошти підлягають сплаті оптовими постачальниками виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території.

Листом заступника міністра Міністерства енергетики та вугільної промисловості України О. Светеліка підтверджено здійснення господарської діяльності з виробництва електроенергії «Зуївська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго» та зазначено, що «Зуївська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 263 від 07.05.2015, здійснює діяльність на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Статтею 3 Закону № 1669-VІІ встановлено мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції.

Пунктами 5, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1726-VІІІ встановлено, що: на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб'єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення; заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб'єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції; заходи державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб'єктів господарювання, зазначених у пунктах 5 та 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, можуть здійснюватися у разі їх ліквідації (реорганізації) або за письмовою заявою таких суб'єктів господарювання. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються та актуалізуються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон № 877- V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За приписами ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V до переліку органів, що здійснюють заходи контролю віднесено, в тому числі, органи Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні).

Більш того, ч. 2 ст. 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Тобто, в ч. 2 ст. 2 Закону № 877-V наведено виключний перелік відносин, на які не поширюється дія положень вказаного Закону. Відносини щодо здійснення заходів податкового контролю до такого переліку не включені.

Колегія суддів зазначає, що Законом № 877-V дійсно було передбачено, що дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів контролю органами державної фіскальної служби. Проте Законом № 1726-VІІІ частина 2 статті 2 Закону № 877-16 викладена в новій редакції, яка є чинною і на даний час.

Відповідно до нової редакції статті 2 Закону № 877-V відносини щодо здійснення заходів контролю органами державної фіскальної служби не віднесено до переліку відносин, на які не поширюється дія положень вказаного Закону.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що мораторій на проведення перевірок, встановлений статтею 3 Закону № 1669-VII, поширюється, в тому числі, і на органи Державної фіскальної служби.

Стаття 2 ПК України встановлює, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

ПК України, Закон № 1669-VII та Закон № 1726-VІІІ дійсно припускають неоднозначне трактування наявності чи відсутності права податкового органу проводити перевірку платника податків.

Вирішуючи питання щодо вказаної колізії правових норм, слід виходити з того, що з двох нормативно-правових актів однакової юридичної сили - ПК України, а також Закони №1669-VII та Закон № 1726-VІІІ, прийняті одним і тим самим органом (Верховна рада України), а тому застосуванню підлягають норми останніх Законів, як таких, що були прийняті пізніше у часі.

Більш того, пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 ПК України передбачає презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зважаючи на мету прийняття Законів № 1669-VII і № 1726-VІІІ, а також на те, що норми ПК України регулюють, зокрема, загальні питання визначення та сплати податкових зобов'язань, а норми вказаних Законів регулюють вказані питання з визначенням певної території, на яку розповсюджується дія норм цього закону (населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція), а також часу такого розповсюдження (проведення антитерористичної операції), саме норми Законів № 1669-VII і № 1726-VІІІ є спеціальними відносно відповідних норм ПК України.

З огляду на викладене, на позивача поширюється заборона щодо проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами, встановлена статтею 3 Закону № 1669-VII і пунктами 5, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1726-VІІІ.

Таким чином, поряд із порушеннями відповідачем порядку проведення перевірки, які послідовно, повністю та об'єктивно викладено в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції не врахував поширення на позивача положень Законів України, що містять спеціальні норми, щодо встановленого мораторію на проведення перевірок податковими органами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача, яка підлягає задоволенню, а судове рішення місцевого суду, відповідно, підлягає зміні в мотивувальній частині.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 та ч.ч. 2, 4 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Таким чином, колегія суддів з урахуванням вищезазначених вимог КАС України вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині відносно обґрунтовування задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Східенерго» - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 805/3894/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування наказу № 1866 від 30 серпня 2017 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» - змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 805/3894/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 18 травня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді О.О. Шишов

А.А. Блохін