Рішення № 74074201, 17.05.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2518/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Казидуб О.Г.

При секретарі: Зайцевій О. І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азот» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. (18001, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азот» (18014, м. Черкаси, вул. Г. Холодного Яру, 72, код ЄДРПОУ 00203826) про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Свої вимоги мотивує тим, що 04 квітня 2007 року вона переведена на посаду заступника начальника цеху з виробництва аміачної селітри М-9 ВАТ «Азот» згідно з Наказом № 585 вк від 13.04.2007року.

05 травня 2017 року вона звільнена за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію. Проте, в день звільнення відповідач не провів з нею повного розрахунку.

Просить суд стягнути з ПАТ «Азот» на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 37652,87 грн. та середній заробіток за період затримки виплати заробітної плати в сумі 160500,35 грн., а всього 198153,22 грн.

03 травня 2018 року позивач надала суду заяву про збільшення позовних вимог, в кій просила суд стягнути з ПАТ «Азот» на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 37652,87 грн. та середній заробіток за період затримки виплати заробітної плати з 06.05.2017 року по день ухвалення рішення суду, з врахуванням того, що середньоденна заробітна плата позивача складає 681,91 грн. з утриманням із цієї суми податків, обов’язкових платежів та зборів. Також просила стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та її представник за дорученням ОСОБА_2 надали суду заяву про слухання справи за їхньої відсутності.

Представник відповідача ПАТ «Азот» в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі. Про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Надали суду відзив на позовну заяву.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 з 04 квітня 2007 року вона переведена на посаду заступника начальника цеху з виробництва аміачної селітри М-9 ВАТ «Азот» згідно з Наказом № 585 вк від 13.04.2007року.

Наказом № 475 від 05.05.2017 року вона була звільнена з посади. Причиною звільнення зазначено – за власним бажанням (в зв’язку з виходом на пенсію), ст. 38 КЗпП.

Відповідно до довідки ПАТ «Азот» від 23.042018 № 414, станом на 16.04.2018 року заборгованість складає: за лютий місяць – 3569,98 грн., березень місяць – 8712,54 грн., квітень місяць -13345,30 грн. та травень місяць – 12025,05 грн. Загальна сума заборгованості – 37652,87грн.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами (ст. 94 КЗпП України).

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 ч.1 КЗпП України).

Частиною першою ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем не порушені строки звернення до суду, передбачені ст. 233 КЗпП України з врахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 по справі № 4-рп/2012.

При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком (ст. 238 КЗпП України).

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно статті 116 КЗпП України, - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

ПАТ «Азот» на день вирішення справи не заперечує наявність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 за лютий місяць – 3569,98 грн., березень місяць – 8712,54 грн., квітень місяць -13345,30 грн. та травень місяць – 12025,05 грн., а всього на загальну суму заборгованості – 37652,87грн.

А тому, сума заборгованості по заробітній платі в розмірі 37652,87 грн. підлягає стягненню.

Проте відповідач в своїх запереченнях проти позову посилається на те, що розрахунок з позивачем при звільненні не був проведений не з вини підприємства, а через накладений державним виконавцем арешт на банківські рахунки підприємства, що унеможливило проведення будь яких банківських операцій.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Обчислення середньої заробітної плати проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Порядок обчислення середньої заробітної плати», зокрема п. 8, в якому зазначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За таких обставин стягненню з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05 травня 2017 року по 17.05.2018 року (день винесення рішення).

Виходячи з п'ятиденного робочого тижня за період з 05.05.2017 року по 15.05.2018 року була така кількість робочих днів: травень 2017 року - 180 днів; червень 2017 – 20 днів; липень 2017 року - 21 день; серпень 2017 -22 дня; вересень 2017 року – 21 день; жовтень 2017 року – 21 день; листопад 2017 року – 22 дня; грудень 2017 року – 21 день; січень 2018 року -21 день; лютий 2018 року – 20 днів; березень 2018 року – 21 день; квітень 2018 року – 20 днів; травень 2018 року – 11 днів. А всього за цей період було 259 робочих днів.

У зв'язку з вищезазначеним розрахунок середнього заробітку повинен бути проведений шляхом множенням кількості робочих днів за зазначений період на середньоденну заробітну плату за останні два місяці роботи.

Згідно довідки про доходи № 415 від 23.04.2018 року середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 681,91 грн.

За період з 05.05.2017 року по 15.05.2018 року пройшло 259 робочих днів, отже розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 176614грн. 69 коп. (681,91х259 днів), який і підлягає стягненню з ПАТ «Азот» на користь ОСОБА_1.

Оскільки розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 визначено із нарахованої заробітної плати до утримання податків та обов’язкових платежів, то при виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, роботодавець має право здійснити відрахування податків та обов’язкових платежів передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

А тому, суд вважає, за необхідне стягнути з ПАТ «Азот» на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, ст.ст. 3, 4, 94, 115, 116, 117, 233, 238, 237-1 КЗпП, правовими позиціями ВСУ, рішенням КСУ № від 15.10.2013 № 9- рп/2013, ст.ст. 77, 78 ГК України, ст. 176 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 174, 79, 88, 209 -223, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азот» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азот» на користь ОСОБА_1

заборгованість по заробітній платі в розмірі 37652грн. 87 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 176614 грн. 69 коп., з відрахуванням всіх необхідних обов’язкових податків та платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азот» на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення по заробітній платі в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі 30 днів.

Повний текст рішення складено 17 травня 2018 року

Головуючий: ОСОБА_3