Постанова № 74074184, 17.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2018 рокусправа № 808/342/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

суддя - доповідач: Олефіренко Н.А.

судді: Шальєва В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

За участю представників:

Позивача - Фролков В.А. (НОМЕР_1)

Відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 р. (суддя Конишева Олена Василівна) в адміністративній справі № 808/342/18 за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької Державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України" в особі в.о. директора Фролкова Володимира Анатолійовича до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 15.01.2018р. по зведеному виконавчому провадженні №44561389 про арешт насіння ярого ячменю, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Державне підприємство "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України звернулося з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.01.2018 року по зведеному виконавчому провадженні № 44561389 про арешт насіння ярого ячменю - сорту Адапт в кількості 81 130тон (для посіву) винесену працівником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 808/33/17 відповідача було зобов'язано провести виконавчі дії по зведеному виконавчому провадженню №44561389/7 в порядку визначеному ст. 34, 35 та 37 Закону України "Про виконавче провадження" та застосувати положення ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Позивачем повідомлено відповідача про наявність обставин визначених ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та просив надіслати виконавчі документи по зведеному виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в порядку ст.ст. 34 та 35 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 05.10.2016) до моменту перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу. Між тим, відповідачем не виконується рішення суду, а навпаки 30.05.2017 року та 12.07.2017року державним виконавцем знову винесені постанови у зведеному виконавчому провадженні №44561389, про накладення арешту на всі посіви соняшника та ярого ячменю, 250 тон пшениці врожаю 2017 року та 100 тон ячменю, які оскаржені позивачем у судовому порядку та скасовані судовими рішеннями у справах №808/1750/17 та №808/2227/17. Станом на 15.01.2018 року державним виконавцем знов винесено постанову про опис та арешт майна по зведеному виконавчому провадженню №44561389, якою описано та накладено арешт на насіння ярого ячменю - сорту Адапт в кількості 81130 тон (для посіву). При цьому, представник позивача наголошує, що арештовані зернові культури є основним засобом виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства та на які встановлено мораторій, відповідно до Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". З урахуванням викладеного просить визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.01.2018 року по зведеному виконавчому провадженню №44561389.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року позов Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України задоволено у повному обсязі: визнано протиправною та скасовано постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.01.2018 року по зведеному виконавчому провадженню №44561389, якою було накладено арешт насіння ярого ячменю - сорту Адапт в кількості 81 130 тон (для посіву), винесену працівником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

На рішення суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою відповідач, зазначаючи, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження №44561389/7 в кількості 19 проваджень щодо стягнення з позивача заборгованості у загальному розмірі 12 481 706 грн. 83 коп. Стосовно не виконання рішення суду по справі №808/33/17 зазначає, що наразі на розгляді Вищого адміністративного суду України перебуває справа №К/800/18923/17 за касаційною скаргою державного виконавця на рішення суду першої та апеляційної інстанцій по справі №808/33/17. Ухвалою ВАСУ від 23.11.2017 року по вказаній справі зупинено виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року та Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року по справі №808/33/17 до вирішення судом касаційної інстанції остаточного рішення. Також на розгляді Верховного суду перебувають касаційні скарги державного виконавця на рішення суду першої та апеляційної інстанцій по справам №808/1750/17 та №808/2227/17. Вважає, дії державного виконавця щодо винесення спірної постанови правомірними та такими, що відповідають положенням Закону України "Про виконавче провадження". Крім того зазначив, що мораторій на примусову реалізацію майна підприємства в даному випадку не розповсюджується, у зв'язку з наявністю на виконанні виконавчих документів про стягнення заборгованості по виплаті єдиного соціального внеску та судових рішень стягувачами за якими є державні підприємства. Також зазначив, що зернові культури не є основними засобами виробництва, а отже на них не розповсюджується дія мораторію встановленого Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження №44561389 щодо стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" 12 481 706 грн. 83 коп. в кількості 19 проваджень.

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебували справи №808/1750/17 та №808/2227/17 предметом розгляду яких були також постанови державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні №44561389.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2017 року по справі №808/1750/17, яка залишена без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 року, позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.05.2017 року ЗВП №44561389.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.08.2017 року по справі №808/2227/17, яка залишена без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року, позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.07.2017 року ЗВП №44561389.

Постановою суду від 22.02.2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашева А.А. про відмову в застосуванні положень ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" по зведеному виконавчому провадженню № 44561389/7 та зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області провести виконавчі дії по зведеному виконавчому провадженню №44561389/7 в порядку визначеному ст. 34, 35, та 37 Закону України "Про виконавче провадження" та застосувати положення ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" - надіслати виконавчі документи по зведеному виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в порядку ст.ст. 34 та 35 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 05.10.2016 року) до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року по справі №808/33/17 апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області було залишено без задоволення. Постанова Запорізького окружного адміністративного суду - залишена без змін.

Постанова суду по справі №808/33/17 набрала законної сили 23.05.2017року.

До теперішнього часу постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №808/33/17 відповідачем не виконується.

Позиція відповідача обґрунтовується тим, що на теперішній час на розгляді у суді касаційної інстанції перебувають касаційні скарги відповідача на рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі №808/33/17, а також і по справам №808/1750/17 та №808/2227/17.

А тому, відповідач вважає, що остаточні рішення по вказаним справам наразі не прийнято. Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2017 року №К/800/18923/17 зупинено виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2017 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року у справі №808/33/17 до закінчення касаційного розгляду справи.

В подальшому, станом на 15.01.2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області Половніковим Р.С. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні №44561389 про арешт насіння ярого ячменю - сорту Адапт в кількості 81130 тон (для посіву).

Не погоджуючись із винесеною постановою позивач звернувся до суду, оскільки державний виконавець, вчиняючи виконавчі дії щодо накладення арешту на майно боржника провів їх упереджено та необ'єктивно, що загалом призвело до порушення гарантованих прав та інтересів. Накладаючи арешт на всі зернові культури не довів обґрунтованості своїх дій, а тому умисно наклав арешт на весь врожай вирощений підприємством.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не у спосіб передбачений законодавством.

Колегія суддів, погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади, та органи місцевого самоврядування, та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При цьому, спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання судових рішень, які підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на дату винесення постанови про арешт майна боржника) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно з частиною 1 статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. N 512/5.

Відповідно до розділу VII вищевказаної Інструкції виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому розділом VII Закону.

У разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.

Пунктом 10 розділу VII Інструкції передбачено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:

назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;

зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Згідно п.12, якщо опис і арешт майна здійснюються за участю сторін виконавчого провадження (їх представників), постанова про опис та арешт майна (коштів) складається в трьох примірниках. Перший примірник залишається у провадженні виконавця, інші - видаються під підпис сторонам виконавчого провадження.

З аналізу змісту вищевказаних норм випливає, що обов'язковим документом, який повинен бути винесеним державним виконавцем після виявлення майна (коштів) боржника є постанова про накладення арешту майна (коштів) або постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Разом з тим, колегія зазначає, що а ні завірений належним чином Акт опису й арешту майна, а ні наявності додаткових пояснень щодо винесення такої постанови з обґрунтуванням не вчинено.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до статті 33 зазначеного Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ч.6 ст.48 зазначеного Закону, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Згідно з ч.1 ст.56 зазначеного Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Спірна постанова містить опис майна, на яке накладено арешт, а саме: насіння ярого ячменю сорту Адапт в кількості 81130 тон (для посіву), однак в постанові про арешт майна не зазначено і не доведено відповідачем суду, що описане майно відповідає розміру суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано з яких підстав наданий позивачем перелік наявного майна, яке могло бути включено відповідачем до акту опису майна позивача, останнім не було враховано.

Крім того, державним виконавцем не доведено дотримання ним під час складання спірної постанови вимог ч.3 ст.56 та ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на майно боржника у розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчими документами.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 287, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 р. в адміністративній справі № 808/342/18- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 17.05.2018 року та відповідно до частини 4 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 17.05.2018 року.

Суддя - доповідач: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак