Постанова № 74074089, 26.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2018 року

справа № 804/4636/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.

судді: Добродняк І.Ю. Семененко Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 (суддя Дєєв Микола Владиславович)

у справі № 804/4636/17

за адміністративним позовом Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський механічний завод"

про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

19.07.2017 Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський механічний завод" , в якому просила тимчасово зупинити виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин, а саме: на території механічного цеху 5 інфрачервоних газових обігрівачів; опалювальний котел на твердому паливі; металева ємність (ванна) для розігріву ЗОР.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Придніпровський механічний завод" здійснює свою діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведеними джерелами викидів, в зв’язку з чим наявними є підстави для тимчасового зупинення такої діяльності відповідача у відповідності до Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017р. у справі № 804/4636/17 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, якою виявлено невраховані у дозволі джерела утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря на території механічного цеху, а саме: 5 інфрачервоних газових обігрівачів; опалювальний котел на твердому паливі; металева ємність (ванна) для розігріву ЗОР. Матеріали інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дозвіл на викиди не відповідають фактичному стану Підприємства по кількості та переліку джерел утворення викидів. Судом встановлено, що на час судового розгляду справи, обладнання, виявлене відповідачем відсутнє на Підприємстві у зв'язку з тим, що списане з балансу Підприємства через повну непрацездатність. Таким чином відсутні обставини, що слугували підставою для звернення до суду, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДЕІ у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 р. у справі № 804/4636/17 та у задоволенні позову відмовити.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач підтвердив наявність у його власності спірних джерел забруднюючих викидів, і це обладнання має бути обов'язково проінвентаризовано, тобто у розумінні ч.3 ст.72 КАС України відповідач визнав, що в його діях є порушення, а тому факт здійснення ТОВ «Придніпровський механічний завод» діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не підлягає доказуванню.

При цьому скаржник вказує на те, що вважати списання усуненням виявлених недоліків неможливо, оскільки доказом усунення виявлених порушень є акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, який є носієм доказової інформації, проте повторної перевірки позивача не проводилось. А також припинення використання джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не звільняє відповідача від обов'язку встановленого ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались, представники в судове засідання не з’явилися, тому суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами. Нез’явлення в судове засідання представників не перешкоджає розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, у ТОВ "Придніпровський механічний завод" наявний дозвіл № 1210400000-115 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (3 група), виданий Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, терміном дії з 10.08.2016 (а. с.40).

У період з 26.06.2017 по 03.07.2017 на підставі наказу ДЕІ у Дніпропетровській області про проведення планової перевірки від 03.05.2017 № 403-П, повідомлення про проведення планової перевірки від 03.05.2017 № 4-3004-8-3 та направлення на перевірку від 03.05.2017 № 4-3003-8-3 (а. с.9-11), ДЕІ у Дніпропетровській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними і хімічними речовинами ТОВ "Придніпровський механічний завод", за результатами якої складено відповідний акт перевірки (а. с.12-15).

У даному акті, серед іншого, встановлено порушення ТОВ "Придніпровський механічний завод" ст.ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», яке полягає у тому, що матеріали інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дозвіл на викиди не відповідають фактичному стану Підприємства по кількості та переліку джерел утворення викидів, у зв'язку з виявленими неврахованими джерелами утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря на території механічного цеху, а саме: 5 інфрачервоних газових обігрівачів; опалювальний котел на твердому паливі; металева ємність (ванна) для розігріву ЗОР.

З огляду на це порушення, ДЕІ у Дніпропетровській області звернувся до суду з даним адміністративним позовом про тимчасове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДЕІ у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню з таких підстав:

Стаття 28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92 № 2707-XII (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних відносин; далі – Закон № 2707) державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

В свою чергу, у п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр).

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря) (п.7 вказаного Положення).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних відносин, далі – Закон № 877):

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з положеннями абз.1 ч.6 ст.7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч.7 ст.7 Закону № 877).

Також у статті 12 Закону № 2707 встановлено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Отже, органи Держекоінспекції України мають право за результатами перевірок звертатись до адміністративного суду з позовами про вжиття до суб’єкта господарювання таких заходів реагування як тимчасове зупинення господарської діяльності, під час якої здійснюється експлуатація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин, у разі наявності підстав для застосування таких заходів.

Тобто підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт має бути наявність порушення суб’єктом господарювання приписів чинного законодавства у певній сфері.

Як вбачається з матеріалів справи, ДЕІ у Дніпропетровській області звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до ТОВ "Придніпровський механічний завод" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасового зупинення використання, експлуатації 5 інфрачервоних газових обігрівачів; опалювальний котел на твердому паливі; металева ємність (ванна) для розігріву ЗОР, посилаючись на здійснення Підприємством викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від не інвентаризованих джерел забруднюючих викидів без належних дозволів в порушення ст.ст.10, 11 Закону № 2707.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону № 2707 підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

При цьому за визначенням, наведеним у п.2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою КМУ від 13.03.2002 №302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

У відповідності до ч.ч.5-8 ст.11 Закону № 2707 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об’єкт якого належить до другої групи, - десять років, об’єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Таким чином, законодавець встановив, що виключно на підставі дозволу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється функціонування стаціонарними джерелами (об’єктами).

Так, за твердженням позивача, порушення Підприємством ст.ст.10, 11 Закону № 2707 полягає у не оформленні відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від наступного обладнання: 5 інфрачервоних газових обігрівачів, опалювального котла на твердому паливі, металевої ємності (ванної) для розігріву ЗОР, тому для задоволення позовних вимог Інспекції щодо застосування заходів реагування слід довести факт використання Підприємством цих джерел викидів.

Згідно ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Водночас, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачається не лише обов'язок суб’єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Отже, обов’язок довести свою позицію мають обидві сторони судового процесу (і відповідач, і позивач) і таке доведення здійснюється шляхом надання належних доказів, наданих цими сторонами суду в обґрунтування своїх доводів.

Так, підприємством надано суду документальні докази, які свідчать, що у нього вищевказане обладнання відсутнє:

- 5 інфрачервоних газових обігрівачів списані з балансу Підприємства, у зв'язку з повною непрацездатністю, що засвідчено відповідними актами від 01.12.2017 (а. с.82-88);

- опалювальний котел на твердому паливі (булер'ян) 01.12.2017 проданий за договором купівлі-продажу від 01.12.2017 № 29/01-17 і з виписуванням видаткової накладної від 01.12.2017 № 113 (а. с.73);

- металева ємність (ванна) для розігріву ЗОР списана з балансу підприємства, що засвідчено відповідними актом та наказом від 29.06.2017 № 28/5 а. с.45, 46);

Отже, відповідачем надано допустимі докази того, що обладнання на даний час не експлуатується Підприємством.

Таким чином, за відсутності доведення належними доказами фактів використання відповідачем обладнання – джерел викидів, здійснення цими джерелами викидів забруднюючих речовин, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог Інспекції щодо застосування до Підприємства заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач підтвердив наявність у його власності спірних джерел забруднюючих викидів, і це обладнання має бути обов'язково проінвентаризовано, тобто відповідач визнав, що в його діях є порушення, а тому факт здійснення ТОВ «Придніпровський механічний завод» діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не підлягає доказуванню, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки заявлені позивачем до застосування заходи реагування фактично передбачають тимчасове зупинення експлуатації певного виду обладнання як джерел викидів забруднюючих речовин за здійснення таких викидів без дозволу, а не без інвентаризації. При цьому визнання суб’єктом господарювання факту експлуатації таких джерел не можуть впливати на спірні правовідносини за відсутності самих джерел викидів, експлуатацію яких позивач просить зупинити.

Також доводи скаржника про те, що лише акт повторної перевірки є належним доказом усуненням виявлених недоліків, не приймаються колегією суддів до уваги як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Стаття 316 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 р. у даній справі.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 р. у справі № 804/4636/17 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 р. у справі № 804/4636/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко