Постанова № 74073721, 15.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. Справа № 815/5781/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС про визнання противоправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/000054/2 від 21.06.2017р. та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00758 від 21.06.2017 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Дунайська імпортна компанія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/000054/2 від 21.06.2017р., визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00758 від 21.06.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що за результатами перевірки електронної митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за резервним методом. Позивач вважає рішення про коригування заявленої митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці ДФС про визнання противоправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/000054/2 від 21.06.2017р. та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00758 від 21.06.2017 року - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ "Дунайська імпортна компанія", подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що воно прийнято без з'ясування всіх обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено норми матеріального права а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення вантажу містять всі данні, що підтверджують числові значення складових митної вартості, внаслідок чого митним органом протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації.

При цьому, апелянт вважає, що ним правомірно не включено вартість тари до митної вартості отриманого товару, так як витрати на пакування товару понесені постачальником.

Крім того, апелянтом зазначено, що ним надані усі належні докази, підтверджуючі належну оплату та доставку отриманого товару.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.04.2017 року між ТОВ "Дунайська імпортна компанія" (Покупець) та компанією "FRUTOPOLIS S.A." (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 336/17.За умовами контракту компанія "FRUTOPOLIS S.A." поставила ТОВ "Дунайська імпортна компанія" партію товару.

З метою митного оформлення товару ТОВ "Дунайська імпортна компанія" для підтвердження його митної вартості до митного поста "Одеса-Порт" Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація № UA500060/2017/009053 від 18.06.2017 року, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту № 336/17 від 27.04.2017 року.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 336/17 від 27.04.2017 року; специфікацію № 25 від 18.06.2017 року; інвойс № 025 від 18.06.2017 року; прайс - лист від 06.06.2017 року; сертифікат походження товару форми EUR.1 № А702726; митну декларацію країни відправлення № 17GREX410100033524 від 18.06.2017 року; документи, які підтверджують транспорті витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспорті витрати, книжка МДП), які було зазначено у графі 44 ВМД № UA 500060/2017/009053 від 18.06.2017 року.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA 500060/2017/009053 від 18.06.2017 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) в додатковій угоді від 09.06.2017 №1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.04.2017 № 336/17 зазначено, що оплата за товар може здійснюватись або на умовах 100% передплати зі сторони покупця, або на протязі 14 днів з дати митного оформлення. Проте, в наданих до митного оформлення документах, не зазначено на яких саме умовах оплати здійснюється дана поставка;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте до митного оформлення надано лише довідку про транспортні втрати ФОП ОСОБА_2 від 19.06.2017 б/н.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларанту, крім того, було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

ТОВ "Дунайська імпортна компанія" зверталась до Одеської митниці ДФС з листом вих. № 2106-2 від 21.06.2017 року в якому, зазначено про неможливість надання додаткових документів.

21.06.2017 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2017/000054/2, у зв'язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00758.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та карткою відмови товариство звернулося до суду з позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, обґрунтовано витребував у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів внаслідок виявлених розбіжностей у наданих декларантом документах, а також після відмови у наданні додаткових документів цілком правомірно провів консультації з декларантом для обрання методу визначення митної вартості шляхом обміну електронними повідомленнями, та прийняв обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за резервним методом.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч.3 ст.53 МК України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів митним органом зазначено наступні розбіжності:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не виключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) в додатковій угоді від 09.06.2017 №1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.04.2017 № 336/17 зазначено, що оплата за товар може здійснюватись або на умовах 100% передплати зі сторони покупця, або на протязі 14 днів з дати митного оформлення. Проте, в наданих до митного оформлення документах, не зазначено на яких саме умовах оплати здійснюється дана поставка;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Проте до митного оформлення надано лише довідку про транспортні втрати ФОП ОСОБА_2 від 19.06.2017 б/н.

Щодо відсутності інформації про включення/не включення до ціни вартості упаковки або робіт, які пов'язані з пакуванням.

Так, згідно з п.7.1 Контракту товар може поставлятися як у зворотній тарі, так і у тарі постачальника, яка не підлягає поверненню та її вартість входить до ціни товару.

Отже, у п.7.1 Контракту чітко зазначено, якщо товар постачається у зворотній тарі, то це тара покупця, а якщо незворотній, то це тара постачальника, вартість якої входить до ціни товару.

Таким чином, у даному випадку якщо поставка товару була здійснена у тарі постачальника, то, відповідно, її вартість також увійшла у ціну товару. Ту обставину, що поставка товару була здійснена у тарі постачальника - компанії Frutopolis S.A. (Греція) підтверджено наданою позивачем до суду калькуляцією від 18.06.2017р. (інвойс №025, контракт №336/17 від 27.04.2017 року), з огляду на яку: пакування - 0,075 євро, у тому числі: ящики -0,055 євро, піддони - 0,02 євро.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. А відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною.

Варто зазначити, що відповідно до калькуляції до вартості товару також входять і витрати на переробку товару, охолодження, постійні витрати фабрики, витрати на митне оформлення (експорт), перевезення товару (з поля до фабрики). Проте, зазначені складові, також, окремо не зазначаються в інвойсі та пакувальному листі.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що товариство зобов'язане було зазначати достовірні відомості про вартість товару, в тому числі і про вартість упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, не лише в зовнішньоекономічному договорі, а й інвойсі, пакувальному листі, оскільки витрати на пакування включаються до складу митної вартості лише у разі, якщо їх не включено у вартість самого товару.

Щодо того, що в декларації не зазначено на яких саме умовах оплати здійснюється дана поставка то колегія суддів зазначає наступне.

За Контрактом №336/17 від 27.04.2017 року та додаткової угоди передбачено, що оплата за товар Покупцем може здійснюватися на умовах 100% передплати з боку покупця, вартість товару вказується в інвойсі за кожну партію товару. Оплата товарів здійснюється покупцем на підставі інвойсу, відправленого Покупцю постачальником електронною поштою та/або факсом. Оригінал інвойсу відправляється Постачальником разом з товаром та відповідно до п.4.5 Контракту інвойс повинен містити інформацію про вартість товару.

Згідно пункту 2.3. вказаного договору, ціна товару вказується у специфікаціях на товар а також в інвойсах на оплату по кожній окремій партії товару.

Згідно умов додаткової угоди №1 до договору про поставку №336/17 від 27.04.2017 року сторони погодили, що пункт 3.1. договору про поставку №336/17 від 27.04.2017 року слід викласти у наступній редакції:

" 3.1. Оплата за товар покупцем може проводитись на наступних умовах: або протягом 14 днів після митної очистки товару покупцем, що підтверджується ГТД; або - на умовах 100% передплати зі сторони покупця. Вартість товару вказується в інвойсі на кожну партію товару".

Зокрема, в додатковій угоді від 09.06.2017 № 1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.04.2017 № 336/17 зазначено, що оплата за товар може здійснюватись або на умовах 100% передплати зі сторони покупця, або на протязі 14 днів з дати митного Оформлення.

При цьому, в інвойсі №025 від 18.06.2017р. зазначено, що оплата за товар здійснюється протягом 14 днів після митного оформлення.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що Одеська митниця ДФС безпідставно зазначила, що у поданому інвойсі відсутні умови здійснення оплати за товар .

Більш того, позивачем надано суду докази проведення розрахунків з продавцем за митною декларацією UA5000/2017/009119.

Що стосується витрат на транспортування, то колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення надано відповідачу довідку про транспортні витрати від 19.06.2017 року, де ФОП ОСОБА_2 зазначив, що згідно заявки до договору №03.05 від 03.05.2017р. №2 від 16.06.2017 року ставка на перевезення по маршруту Скидра, Греція - Одеса, Україна складає 61024,00 грн.

Так на підтвердження транспортних витрат товариством надано Рахунок № 19.06 від 19.06.2017 року, щодо оплати 61024,00 грн. за надання міжнародних транспортно-експедиційних послуг за Маршрутом Скидра (Греція) - Одеса ( Україна), акт надання послуг від 22.06.2017 року.

Колегія суддів звертає увагу, що CMR має наступні відомості: відправник компанія «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція), отримувач ТОВ «Дунайська імпортна компанія»; місце завантаження м.Скідра (Греція); інвойс - №025, сертифікат походження товару - №А702726; номер автомобіля: НОМЕР_1/ ВН 3065 ХК, якій також вказаний в інвойсі №025 та в довідці про вартість перевезення.

Щодо ФОП «ОСОБА_3 якій зазначений у СМR як перевізника товару, то відповідно до п. 6.2.11 договору від 03.05.2017 року експедитор має право на укладення договору з третіми особами для належного і своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за Контрактом. Всі витрати з третіми особами перевізник бере на себе і відшкодування з боку Замовника такі витрати не підлягають.

Так, між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 31.05.2017р. був укладений Договір перевезення №12.06.

Безпосередньо транспортування вантажу позивача здійснював ФОП ОСОБА_5 Отже, в транспортних документах таких як СМК зазначені реквізити його.

Але, за умовами основного Договір на транспортно-експедиційні послуги від 03.05.2017р. ФОП ОСОБА_4 несе відповідальність перед Замовником за вантаж та отримує винагороду за виконані роботи.

Тобто усі вищевказані документи пов'язані між собою інформацією та документами щодо поставки за інвойсом N° 025 та підтверджують факт перевезення товару та вартість перевезення, що зазначена у наданих до митного оформлення документах.

Стосовно ненадання калькуляції, колегія суддів зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, у тому числі калькуляції ціни, при наявності інших документів, які підтверджують транспортні витрати. У Наказі Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 зазначено, що калькуляція може бути подана, якщо перевезення здійснюється Покупцем товару власним транспортом. Перевезення спірного товару було здійснено ФОП ОСОБА_4 за допомогою ФОП ОСОБА_5І тобто не власним транспортом Покупця. Тому відсутність калькуляції не може бути причиною для відмови у митному оформленні за контрактною ціною товару та підставою для винесення рішення про відмову у позові.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що позивач надав усі документи які підтверджують вартість перевезення товару, але суд безпідставно не прийняв їх до уваги.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб для виконання зобовязань продавця. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Отже, з вищенаведених норм права вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За результатами апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено правомірне застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в той час як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду належних доказів того факту, що подані декларантом документи на підтвердження митної вартості товарів містили розбіжності або суперечності, які б унеможливлювали підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятого Митницею спірного рішення про коригування митної вартості товарів та винесеної картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок помилкового застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та винесенням по справі нової постанови про задоволенні позовних вимог.

З урахуванням задоволення апеляційної скарги, судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплаченого судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 8000 (вісім тисяч гривень) (за подання адміністративного позову - 3200,00 грн., за подання апеляційної скарги - 4800,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 139, 308, 313, ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, колегія ,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія"- задовольнити

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2017/000054/2 від 21.06.2017р.

Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00758 від 21.06.2017 року.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а, код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (68600, Одеська обл., Ізмаїлський район, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31/1, код ЄДРПОУ 40017905) судовий збір в сумі 8000,00 (вісім тисяч гривень).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 16 травня 2018 року.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова