Постанова № 74073719, 16.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/347/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Сектор містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Орлова Володимира Вікторовича, головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Нінічук Людмили Василівни про визнання протиправними та скасування рішень, -

суддя в 1-й інстанції - Ксензюк А.Я.,

час ухвалення рішення - 06.12.2017 року, 13:20 год.,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 11.12.2017 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Орлова В.В., головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Нінічук Л.В., з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Сектор містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 24 жовтня 2017 року №95, прийняте головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Орловим В.В., про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області", визнати протиправним та скасувати рішення від 30 жовтня 2017 року №53, прийняте головним інспектором будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами УДАБІ у Волинській області Нінічук Л.В. "Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт", яким скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 20 липня 2017 року № ВЛ 061172010290 "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області".

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Орлова Володимира Вікторовича від 24 жовтня 2017 року №95 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області". Визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Нінічук Людмили Василівни від 30 жовтня 2017 року №53 "Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт".

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що в селі Княгининок Луцького району Волинської області відсутній план зонування та детальний план території, які відповідно до ст.ст.1, 18, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є містобудівною документацією на місцевому рівні. Рішення щодо надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відсутні плани зонування або детальні плани територій, уповноважені органи містобудування та архітектури приймати не мають права. Таким чином, об'єкт нагляду, прийнявши рішення про видачу ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області", порушив вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за відсутності планів зонування або детального плану території та при неможливості встановлення відповідності намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні. Вважає, що рішення від 24 жовтня 2017 року №95 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області" та рішення від 30 жовтня 2017 року №53 "Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт" прийняті у межах наданих повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта) - ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Сектор містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації у судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, Сектор містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без їхньої участі за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 березня 2017 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: село Княгининок, Луцького району Волинської області, загальною площею 0,2955 га, цільове призначення якої "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розміщення складу будівельних матеріалів".

Витягом з Державного реєстру від 29 березня 2017 року підтверджується право власності на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З метою здійснення нового будівництва складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області позивач звернувся до Сектору містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації за отриманням містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки.

31 травня 2017 року Сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації видано позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області" за №52.

У відповідності до отриманих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ТзОВ "Луцькмістбуд" розроблено проектну документацію на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області", призначено осіб, які здійснюють технічний та авторський нагляд.

20 липня 2017 року УДАБІ у Волинській області зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (ССІ) за № ВЛ №061172010290 на об'єкт будівництва "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області".

23 жовтня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орловим В.В., у присутності завідувача Сектору містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації Велка В.А., відповідно до наказу ДАБІ України від 22 вересня 2017 року №1479, на підставі довідки про результати документальної перевірки від 18 вересня 2017 року, проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Сектору містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області", про що було складено акт перевірки від 23 жовтня 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог містобудівної документації, зокрема: замовником викопіювання з топографо-геодезичного плану надано в масштабі М 1:500 замість масштабу М 1:2000, що є порушенням пункту 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109; в пункті 3 Розділу "Загальні дані" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не зазначено наміри забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52, чим порушено пункт 3.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109; в пункті 8 Розділу "Загальні дані" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 не зазначено наміри забудови земельної ділянки, вказано: "згідно генплану с. Княгининок" та не вказано рішення про його затвердження. Відсутній план зонування та детальний план території. У зв'язку з відсутністю затвердженого детального плану чи плану зонування неможливо визначити відповідність намірів забудови земельної ділянки положення містобудівної документації на місцевому рівні, чим порушено абзац 2 пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 та пункт 6 Розділу V Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; в пунктах 6, 7, 11, 13 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не зазначено наміри забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників, за якими не можливо визначити містобудівні умови та обмеження, що не відповідає пункту 8 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 5 пункту 1.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109.

24 жовтня 2017 року на підставі зафіксованих актом перевірки порушень вимог містобудівного законодавства головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Волинській області Орловим В.В. прийнято рішення №95 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області", виданих замовнику ОСОБА_1 Сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації.

30 жовтня 2017 року рішенням головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами УДАБІ у Волинській області Нінічук Л.В. №53 "Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт", скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована 20 липня 2017 року № ВЛ 061172010290 "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сама по собі відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування (ч.8 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), в розумінні ч.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки таке рішення приймається виключно у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, так само як не може бути підставою для скасування вже виданих містобудівних умов та обмежень. Суд першої інстанції також зазначив, що забудовники земельної ділянки, які у встановленому законодавством порядку одержали документ про право користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням, не можуть нести відповідальності та зазнавати негативних наслідків у зв'язку з відсутністю не з їх вини затвердженого детального плану території. Також враховуючи те, що наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації, не було підстав для відмови у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на об'єкт будівництва "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області", тому рішення від 24 жовтня 2017 року №95 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області" підлягає скасуванню, і, як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню рішення від 30 жовтня 2017 року №53 "Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт".

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - в редакції чинній на момент проведення перевірки) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок №698, в редакції чинній на момент проведення перевірки), п.2 якого передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Ч.3 ст.41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 6 частини четвертої статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно з пп.1, 2 п.3 Порядку №698 основними завданнями нагляду є: виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до ст.13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

Пп.6 п.5 Порядку №698 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що головні інспектори будівельного нагляду вправі перевіряти законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент одержання позивачем містобудівних умов та обмежень від 31 травня 2017 року) передбачає, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Згідно з п.1.1 Розділу І "Загальні положення" Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок №109), цей Порядок визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Відповідно до п.1.2 Розділу І "Загальні положення" Порядку №109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

П.2.1 та п.2.2 Розділу ІІ "Порядок надання містобудівних умов та обмежень" Порядку №109 передбачає, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Згідно з п.2.4 розділу ІІ "Порядок надання містобудівних умов та обмежень" Порядку №109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений п.2.1 цього розділу.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2017 року Сектором містобудування та архітектури Луцької районної державної адміністрації видано позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області" за №52.

У п.8 розділу "Загальні дані" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області", виданих позивачу як замовнику, зазначено: посилання на містобудівну документації: відповідно до генерального плану с. Княгининок.

24 жовтня 2017 року прийнято оскаржуване рішення №95, яким скасовано містобудівні умови та обмеження від 31 травня 2017 року за №52, у зв'язку з тим, що вказані містобудівні умови прийняті з порушенням норм містобудівного законодавства та при невідповідності намірів забудови положенням містобудівної документації на місцевому рівні.

Разом з тим, детальний план територій у межах вказаного населеного пункту щодо забудови земельної ділянки на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області" не розроблявся.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5, ч.6, ч.8 ст.17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сама по собі відсутність детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування (частина восьма статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"), в розумінні частини п'ятої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки таке рішення приймається виключно у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, так як і не може бути підставою для скасування уже виданих містобудівних умов та обмежень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №803/1231/17 (адміністративне провадження №К/9901/36484/18 ).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів для повного та всебічного з'ясування обставин справи зобов'язала Головне управління Держгеокадастру у Волинській області та Книгининівську сільську раду надати суду інформацію про те, чи входить земельна ділянка за кадастровим номером:НОМЕР_1 у селі Княгининок Луцького району Волинської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1, у межі генерального плану села Княгининок (Маяки) Луцького району Волинської області, оскільки представник відповідача в судовому засіданні стверджувала, що спірна земельна ділянка не входить в межі генерального плану села Княгининок Луцького району Волинської області.

Листом №9-3-0.2220-3193/2-18 від 05 травня 2018 року, який надійшов на адресу суду 15 травня 2018 року вх.№К-7569/18 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повідомило, що до Проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж населених пунктів Маяки, Сирники, Зміїнець, Милуші, Буків, Тошівка Маяківської сількьої ради Луцького району Волинської області, який затверджений рішенням Волиснької обласної ради від 29 березня 2005 року №19/23, зазначена земельна ділянка знаходиться в межах села Маяки (Княгининок) Луцького району Волинської області.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи відповідача (апелянта) про те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що в селі Княгининок, Луцького району, Волинської області відсутній план зонування та детальний план території, оскільки таким надано оцінку судом першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів. Крім того, пояснення відповідача про те, що земельна ділянка за кадастровим номером: НОМЕР_1 у селі Княгининок Луцького району Волинської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1, у межі генерального плану села Княгининок (Маяки) Луцького району Волинської області не входить, спростовуються вищенаведеними доказами, також колегія суддів звертає увагу на те, що при проведенні перевірки інспектор не ставив під сумнів належність спірної земельної ділянки до меж генерального плану села Княгининок Луцького району Волинської області.

Колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням завдань та принципів адміністративного судочинства, обов'язку доказування, принципу правової визначеності, особливостей розподілу обов'язку доказування в адміністративних справах необхідно трактувати будь-які "сумніви" не інакше, як неспроможність суб'єкта владних повноважень переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних рішень у спірних правовідносинах, що є невиконанням ним його процесуального обов'язку.

Нездатність державного органу довести обґрунтованість та законність власних дій чи бездіяльності є підставою судового захисту порушених прав позивача. Будь-який інший висновок фактично зводить нанівець всю систему завдань адміністративного судочинства та підриває конституційні засади України, яка в ст.3 Основного Закону визнала, що права і свободи людини (а не державного ппарату) та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що забудовники земельної ділянки, які у встановленому законодавством порядку одержали документ про право користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням, не можуть нести відповідальності та зазнавати негативних наслідків у зв'язку з відсутністю не з їх вини детального плану території, а відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення, не доведено протилежного, зокрема, того, що наміри забудовника не відповідали положенням містобудівної документації

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації, не було підстав для відмови у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області".

Колегія суддів звертає увагу на те, що скасування рішення об'єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених порушень під час перевірки.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52, вони містять всі визначені Порядком №109 дані, їх зміст та форма відповідають законодавчо встановленому додатку.

Таким чином, наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації і не було підстав для відмови у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на об'єкт будівництва "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області", а тому підлягає скасуванню рішення від 24 жовтня 2017 року №95 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області", і, як наслідок, рішення від 30 жовтня 2017 року №53"Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт".

Крім того, закріплений у ст.6 КАС України принцип верховенства права суди застосовують з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.

Основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року).

У розумінні ст.1 Першого Протоколу Конвенції в зміст поняття "майно" до об'єктів права власності відноситься "правомірні очікування"/"законні сподівання" вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу.

При цьому "правомірні очікування"/ "законні сподівання", у разі, коли вони дійсно мають місце, підлягають захисту навіть тоді, коли не порушено принцип юридичної визначеності. Наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, а тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового, в тому числі судового, захисту.

У справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини постановив, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації, не було підстав для відмови у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень на об'єкт будівництва "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області", тому рішення від 24 жовтня 2017 року №95 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31 травня 2017 року №52 на "Нове будівництво складського приміщення в селі Княгининок Луцького району Волинської області" підлягає скасуванню, і, як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню рішення від 30 жовтня 2017 року №53 "Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт".

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 803/1602/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді: А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 17 травня 2018 року.