Постанова № 74073468, 16.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/91/18 Номер провадження 22-ц/786/999/18Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого : Триголова В.М.,

суддів: Прядкіної О.В., Лобова О.А.,

секретар: Діхтяр Т.В.,

з участю адвоката Сліпченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"

на рішення Київського районного суду м.Полтави від 22 лютого 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про захист прав споживача - визнання права та зобов'язання подати інформацію,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2018 року до суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до ПАТ "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про захист прав споживача - визнання права та зобов'язання подати інформацію.

Позов обгрунтовано тим, що між ним та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 11 квітня 2016 року укладено договір, за умовами якого позивач передав у власність кошти в сумі 10000 грн. на строк до 18.08.2016 року, під 32,92 % річних, що складає 26,5 % річних після утримання податку, а ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» зобов'язаний повернути позивачу отримані кошти на рахунок, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», сплатити відповідні проценти. Крім того, позивач вказував, що на виконання умов цього договору на його поточний рахунок в ПАТ «Банк Михайлівський» ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» перераховано грошові кошти в розмірі 10 000 грн. та сплачені відсотки в сумі 57,93 грн. Відповідач відмовляється визнати позивача вкладником та включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів, тому просив суд визнати його право на отримання відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком на суму 10057,93 грн. та зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення його до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за рахунком № НОМЕР_1 на суму 10057,93 грн.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 22 лютого 2018 року позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про захист прав споживача - визнання права та зобов'язання подати інформацію- задоволено.

Визнано заОСОБА_3 право у спосіб, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком НОМЕР_2 на суму 10 057, 93 гривень.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_3 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за рахунком НОМЕР_1 на суму 10057, 93 гривень.

З рішенням суду не погодилась Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», яка його оскаржила, просила скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що кошти перераховані ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на поточний рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» на виконання договору позики від 11 квітня 2016 року, не являються вкладом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у межах повноважень, наданих Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та відповідно до положень ст. 38 цього Закону визнав нікчемним правочин від 19 травня 2016 року з перерахування ПАТ «Банк Михайлівський» коштів від ТОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» на рахунки 2445 фізичних осіб, у тому числі на рахунок ОСОБА_3

Також у скарзі зазначено, що договір позики від 11.04.2016 року укладений позивачем безпосередньо з ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» без участі банку як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором по своїй природі не є вкладом згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність».

В ході розгляду справи відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

ОСОБА_3 подав на вказану апеляційну скаргу відзив, у якому просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення залишити без змін. Зазначає, що його правовідносини з відповідачем стосуються відкриття та обслуговування банківського рахунку, а тому він є вкладником ПАТ «Банк Михайлівський».

Також посилається на положення ст. 202 ЦПК України щодо неможливості визнання недійсним або нікчемним правочину, оскільки переказ коштів (транзакція) за своєю суттю не є правочином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що спір між сторонами виник з цивільних правовідносин, а саме із цивільно-правової угоди банківського вкладу; позивача позбавлено права користування його майном у вигляді грошових коштів, а дії Уповноваженої особи Фонду з приводу відмови у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами не є правомірними.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на: правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій; публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За змістом ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч. 2 ст. 4 Закону, серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством, з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

За змістом п. 17 ч. 1 ст. 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За приписами ч. 1 ст. 54 Закону, рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.04.2018 року (справа №820/1159/15).

Окремо слід зазначити, що нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом і застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 1 Закону учасники у справі про банкрутство - це сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Всі перелічені особи в той чи інший спосіб є учасникам певних правовідносин, у яких бере участь безпосередньо боржник.

Разом з тим правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника.

Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішує виключно Фонд.

Відповідно до ст. 27 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону.

Отже правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника і не породжують прав та обов'язків для банку.

Саме тому у ч. 8 ст. 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що дія Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на банки не поширюється.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються за участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг відшкодування вкладникам.

Наведене свідчить, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові №820/11591/15 дійшла висновку, що Закон ст. 4 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин і відповідно до цього Закону Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Беручи до уваги викладене, а також вищевказані роз'яснення Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача і закриття провадження по справі з огляду на те, що вирішення даного спору не належить до цивільної юрисдикції.

За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" підлягає частковому задоволенню, а рішення Київського районного суду м.Полтави від 22 лютого 2018 року скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 255, 367, 368, 377, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"- задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 22 лютого 2018 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про захист прав споживача - визнання права та зобов'язання подати інформацію - закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: (підпис) В.М. Триголов

Судді: (підписи) О.В. Прядкіна

О.А. Лобов

З оригіналом згідно: В.М. Триголов