Ухвала суду № 74073343, 18.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

18 травня 2018 року справа № 227/3999/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року в справі № 227/3999/17 за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року в справі № 227/3999/17.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху в зв'язку із пропущенням строку звернення з апеляційною скаргою та встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

Копія ухвали суду від 06 квітня 2018 року була надіслана апелянту рекомендованою поштою з повідомленням 10 квітня 2018 року, що підтверджується супровідним листом Донецького апеляційного адміністративного суду (а.с.33), але поштове відправлення повернулось на адресу суду за закінченням терміну зберігання 15 травня 2018 року (а.с.45-46).

Разом з тим, апелянт надав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року. У заяві міститься обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження аналогічне розглянутому ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року, як то необхідність періодичного відвідування м. Макіївки Донецької області, розлади здоров'я самого апелянта та його сина, якого він доглядає, та неналежне виконання обов'язків представником ОСОБА_1, а також посилання на перебування позивача на лікуванні, підтверджене випискою з медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого, виданою Міською лікарнею № 7 м. Макіївки.

Колегія суддів не вважає за доцільне дублювати висновки суду, викладені в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року, тому звертає увагу на нерозглянуте раніше обґрунтування.

Так, ксерокопією виписки № 799 з медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого, виданою Міською лікарнею № 7 м. Макіївки, підтверджено, що ОСОБА_1 перебував у неврологічному відділенні лікарні з 15.01.2018 по 29.01.2018. Після чого його було виписано з лікарні з покращенням стану.

Разом з тим, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року 22 березня 2018 року, тобто через 51 календарний день після виписки з лікарні. Отже цей доказ не охоплює весь період пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Окрім цього, у заяві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні пояснення щодо позначки «Документ отримав 09.01.2018», зробленої прописом та засвідченої підписом на супровідному листі від 22.12.2017, скерованому на ім'я та адресу позивача (а.с.8). Хоча суд апеляційної інстанції звернув увагу на цей доказ в ухвалі від 06 квітня 2018 року.

Також, заявник не надав пояснень щодо висновку суду про відсутність доказів участі в справі представника ОСОБА_1

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта на перебування на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території в період розгляду справи судом першої інстанції та до 21.03.2018, оскільки перебування в м. Макіївка Донецької області підтверджено лише з 15.01.2018 по 29.01.2018. Докази повернення позивача до м. Добропілля Донецької області 21.03.2018 до суду не надані. Вчинення позначки «Документ отримав 09.01.2018», зробленої прописом та засвідченої підписом на супровідному листі від 22.12.2017 ОСОБА_1 не спростовується.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

Таким чином, ОСОБА_1 не обґрунтовано поважність пропуску строку реалізації права на апеляційне оскарження ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року до 22 березня 2018 року. Надані докази не підтверджують неможливість звернення з апеляційною скаргою протягом усього цього строку. Пояснення щодо визначених в ухвалі від 06 квітня 2018 року суперечностей між матеріалами справи та фактами, якими обґрунтовано пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, суду не надано.

Згідно з ч. 1 статтею 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року зазначено, що цю заяву подано на виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2018, тобто апелянт ознайомлений з цією ухвалою, та повернення до суду апеляційної інстанції поштового відправлення, яким на вказану ОСОБА_1 адресу скеровано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів вважає за можливе обчислити п'ятиденний строк, протягом якого вирішується питання про відкриття провадження після закінчення терміну усунення недоліків апеляційної скарги або усунення таких недоліків, з 15 травня 2018 (дати повернення поштового відправлення на адресу суду).

З огляду на те, що наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року в справі № 227/3999/17 визнані неповажними, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 299, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року в справі № 227/3999/17 за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук