Постанова № 74073099, 17.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2018 рокусправа № 804/7733/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Семененко Я.В.

судді: Бишевська Н.А. Добродняк І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (суддя - Дєєв М.В., дата складання повного тексту - 20.12.2017) по справі №804/7733/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2017 за №771-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 25000 грн.

В обгрунтування заявленого позову посилалась на те, що відповідно до приписів п.267.2.1 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) періоду. Зважаючи на те, що у відповідача були відсутні відомості про пробіг та інші параметри належного позивачу автомобіля, необхідні для розрахунку вартості, то, за позицією позивача, контролюючий орган не мав обґрунтованих підстав для нарахування податкового зобов'язання.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач є власником транспортного засобу, який є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році, оскільки його вартість становить понад 375 мінімальних заробітних плат та з його року випуску минуло менше п'яти років, а тому, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб є правомірним.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що відповідачами не було

надано, а судом не було встановлено доказів, які б свідчили про дійсну вартість транспортного засобу станом на 2017 рік, у зв'язку з чим, за позицією позивача, суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що транспортний засіб, який належить позивачу, є об'єктом оподаткування транспортним податком. При цьому, заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги висновок експертного дослідження, яким визначена оцінка належного позивачу транспортного засобу та який свідчить про те, що транспортний засіб не є об'єктом оподаткування транспортним податком.

У судове засіданні позивач не з'явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою. Вказане клопотання судом залишено без задоволення з огляду на наступне. Так, позивачем до вказаного клопотання не надано жодних доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість явки позивача у судове засідання. Крім цього, суд враховує те, що розгляд справи у судовому засіданні, яке призначалося на 24.04.2018р., було відкладено у зв'язку з клопотанням позивача. З огляду на те, що у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи та враховуючи те, що судом не було визначено явку позивача обов'язковою, справу розглянуто за відсутності позивача.

Представник відповідача, у судовому засіданні, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач є власником автомобіля Land Rover моделі Range Rover, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 4999 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1, тип пального бензин.

06 липня 2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №771-13, яким ОСОБА_1. визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. за податковий період 2017 рік.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення контролюючого органу є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції Закону№ 1791-VIII від 20.12.2016) визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального";

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно із пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Таким чином, вказаними нормами права визначено як об'єкт оподаткування транспортним податком у 2017 році так і порядок визначення об'єкта оподаткування, в частині визначення його вартості.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2017 року - 3200грн.

Отже, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років та середньоринкова вартість яких становить 1200000,0грн. (375 х 3200,0грн. = 1200000,0грн.).

За даними «Розрахунку середньоринкової вартості транспортних засобів», розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, середньоринкова вартість транспортного засобу - автомобіля Land Rover моделі Range Rover, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 4999 см.куб., тип пального бензин, складає 2 291 155,02грн.

Таким чином, транспортний засіб, який належить позивачу, є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Посилання позивача на те, що належний йому на праві власності транспортний засіб не може бути об'єктом оподаткування з огляду на те, що його дійсна вартість становить 800000,0грн., що підтверджено висновком експертної оцінки, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки така позиція позивача не узгоджується з вищенаведеними нормами права.

Так, по-перше: при визначені об'єкта транспортним податком законодавцем встановлено таку величину як «середньоринкова вартість». По-друге: спеціально уповноваженим органом щодо визначення середньоринкової вартості автомобіля є центральниий орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (Міністерством економічного розвитку і торгівлі України).

Таким чином, посилання позивача на експертну оцінку транспортного засобу, з метою визначення об'єкта оподаткування транспортним податком, є безпідставним.

З огляду на викладене, враховуючи те, що середньоринкова вартість автомобіля Land Rover моделі Range Rover, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 4999 см.куб., тип пального бензин, визначена та оприлюднена у спосіб, що встановлений Податковим кодексом України і становить 2 291 155,02грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належний позивачу транспортний засіб є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції по суті правильно вирішено справу, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення апеляційної та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (по справі №804/7733/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 17.05.2018р.

Повне судове рішення складено 18.05.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк