Рішення № 74072740, 15.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1133/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Профітплюс” до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профітплюс" звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу № 1050 від 20.02.2018 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Профітплюс».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято оскаржуваний наказ №1050 від 20.02.2018 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Профітплюс» протиправно, оскільки такий суперечить нормам матеріального права. Позивач вказує, що надав пояснення та документальні підтвердження на запити відповідача про надання інформації, тому останній протиправно прийняв наказ про проведення перевірки на підставі пп. 16.1.5, пп.16.1.7. п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73, п.п. 78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов. В обґрунтування зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято Головним управлінням ДФС у Львівській області згідно з чинним законодавством та на підставі відсутності пояснень ї їх документального підтвердження у відповідь на скерований відповідачем запит. Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що адміністративний позов є безпідставним та необґрунтованим.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення проти адміністративного позову, викладені у відзиві, підтримав повністю, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській № 1050 від 20.02.2018 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профітплюс» з питань проведення взаємовідносин із ТОВ «Текс Хауз» (40626459) за період серпень 2017, ТОВ «Ванмін» (40926591)за період листопад 2017 р., із ТзОВ «Марселл» (40626381), ТОВ «Фуд-Експорт» (40626381), ТОВ «Волтек-ЛТД» (40816183), ТзОВ «Авелон ЮГ» (41020306), ТзОВ «Трейдкомюг» (41317095), ТзОВ «Велес БМ» (39838366), ТзОВ «Вектор ОСОБА_3» (34869363), ПВКФ «Аміга» (30655767), ТзОВ «ТПК «Атлас» (40500890) за червень 2017 року.

Головним державним ревізором-інспектором відділу якості аудиту управління аудиту ГУДФС у Львівській області 27.02.2017 складено акт №172/13-01-14-01 відмови від допуску до проведення перевірки.

Перевірка контролюючим органом не проведена, так як позивач, не погодившись із даним наказом та вважаючи його протиправним, не допустив перевіряючих до перевірки. Натомість звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати вищезазначений наказ протиправним та скасувати.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд встановив наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, а також для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

За змістом п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказано на те, що запити ГУ ДФС у Львівській області «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» не містять жодних конкретних підстав для їх надіслання, а також у таких не наведено конкретних фактів, що свідчили б про порушення ТОВ «Профітплюс» податкового законодавства, а ґрунтуються лише на припущеннях щодо нереального здійснення підприємством позивача господарських операцій. Разом з тим, позивачем, відповідно до норм чинного законодавства, надано письмові відповіді на вищевказані запити, з долученням копій підтверджуючих документів. Позивач вважає, що за таких обставин, призначення проведення у нього позапланової перевірки є протиправним, контролюючим органом не дотримано порядку прийняття оскаржуваного наказу та такий є зловживанням права на перевірку та підлягає скасуванню. Вказане зумовило звернення до суду з цим позовом.

З долучених до матеріалі справи доказів суд встановив, що на запит ГУ ДФС у Львівській області № 13731/10/13-01-14-14 від 11.09.2017 позивач надав відповідь від 29.09.2017 року № 29.09-1 з долученням копій відповідних документів.

На запити Гу ДФС у Львівській області: № 18990/10/13-01-14-14 від 30.10.2017 року та № 537/10/13-01-14014 від 05.01.2018 року, позивач надав обгрунтовані відповіді щодо відмови у наданні інформації у зв’язку з невідповідністю запитів відповідача вимогам податкового законодавства.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.75.1.2. ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем у встановлений законом строк надано пояснення та їх документальне підтвердження на запити податкового органу.

Проте, суд звертає увагу, що із змісту запитів не можливо встановити яким чином, на підставі аналізу декларації, можна встановити відсутність реального здійснення операцій. Запити податкового органу не містить конкретних видів порушень, виявлених податковим органом: чи заниження податкового зобов’язання із посиланням на конкретні господарські відносини із суб’єктами господарювання, чи завищення податкового кредиту із зазначенням продавців, з якими укладались договірні відносини, та який здійснював поставку. Відтак, із запиту не можливо встановити, конкретні обставини, з яких податковий орган встановив порушення ТОВ «Профітплюс» податкового законодавства.

Суд враховує, що вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані підстави, тобто наявність конкретних обставин, а не покликання на відповідні норми Податкового кодексу України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені підп.1 та підп. 3 абз. 3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, податковим органом має бути вказано в такому запиті, які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено податковим органом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не в змозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Доводи відповідача про те, що у запитах зазначено про виявлення недостовірних даних у поданій ТОВ «Профітплюс» податковій звітності суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаних запитах податкового органу не міститься жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової звітності з ПДВ з використанням результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів даних ЄРПН, які свідчать про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таку інформацію не надано і під час судового розгляду справи.

Водночас, відповідачем не доведено суду обставин, які слугували підставою прийняття наказу № 1050 від 20.02.2018 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Профітплюс».

Судом враховано, що посилання у спірному наказі на доповідну записку заступника начальника управління аудиту, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №К/9901/19868/18, від 19.04.2018 у справі №К/9901/466/17, у справі від 20.03.2018 №К/9901/27121/18.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Закріплений у ч.1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на неподання до суду відзиву на позов та не повідомлення суду про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

Оскільки, у даній справі оспорюється рішення прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при відмові у видачі довідки діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1762,00 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 20.02.2018 №1050 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Профітплюс””.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 38700743) за рахунок його бюджетних асигнувань 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн сплаченого судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Профітплюс” (79015, м. Львів, вул. Герої УПА, 71/305, код ЄДРПОУ 40155104).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2018.

Суддя Р.М. Брильовський