Ухвала суду № 74072569, 18.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2018 року м. Київ 810/2389/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дії (бездіяльність) та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 40042,80 грн.;

- зобов’язати зареєструвати податкову накладну №3 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 40042,80 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №4 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 42336,00 грн.;

- зобов’язати зареєструвати податкову накладну №4 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 42336,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 306902,00 грн.;

- зобов'язати зареєструвати податкову накладну №6 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 306902,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №8 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 10700,80 грн.;

- зобов’язати зареєструвати податкову накладну №8 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 10700,80 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З’ясовуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС встановлено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, всупереч зазначених вимог частини п'ятої статті 160 КАС, позивач у позовній заяві не зазначив власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Тому, вказаний недоліки позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду позовної заяви оформленої відповідно до статті 160 КАС, зокрема, із зазначенням у ній власного письмового підтвердження про те, що позивач не подав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окрім цього, згідно з частиною третьою статті 161 КАС, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС).

Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 грн.).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 40042,80 грн.; 2) зобов’язати зареєструвати податкову накладну №3 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 40042,80 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних; 3) визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №4 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 42336,00 грн.; 4) зобов’язати зареєструвати податкову накладну №4 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 42336,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних; 5) визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 306902,00 грн.; 6) зобов'язати зареєструвати податкову накладну №6 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 306902,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних; 7) визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №8 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 10700,80 грн.; 8) зобов’язати зареєструвати податкову накладну №8 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 10700,80 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, в позовній заяві об'єднано вісім вимог немайнового характеру. Отже, ставка судового збору за вимоги немайнового характеру становить 14096,00 грн. (8 вимог немайнового характеру помножити на 1762,00 грн. - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Однак, позивач до позовної заяви додав платіжне доручення від 08.05.2018 №1696954 про сплату судового збору тільки у розмірі 7048,00 грн. Тому, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 7048,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160 та 161 КАС.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії.

Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.