Постанова № 74072544, 16.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційне провадження № 22-ц/796/3982/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи 760/18846/17

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Шахової О.В.( суддя-доповідач), Головачова Я.В., Вербової І.М., за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О.

сторони справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо»

відповідачі: ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва, постановлену 20 лютого 2018 року під головуванням судді Оксюти Т.Г., в приміщенні Солом'янського районного суду м. Києва о 14 год. 37 хв.,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_7 через свого представника звернулася до суду із заявою про заміну сторонни виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для предявлення виконавчих листів для виконання.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 31.10.2011 Солом'янським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі за позовом ПАТ «Банк Камбіо» до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованість за кредитом в сумі 700 000 доларів США, заборгованість за відсотками в сумі 157 072, 25 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 070 294, 40 грн, пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 130 278,52 грн.

Вказувала, що рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011 належним чином не виконується.

Зазначала, що вона є правонаступником ПАТ «Банк Камбіо» з огляду на наступне.

12.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» і ПОВ «Інланд Транзіт» укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги в забезпечення кредитного договору ОСОБА_4 від 26.12.2007 ПОВ «Інланд Транзіт» передало в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу №08д/978EUROвід 21.06.2006 на суму 380 863,30 євро.

12.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_7 укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги в забезпечення кредитного договору ОСОБА_4 від 26.12.2007 вона передала в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по договору депозиту №20-897 від 18.07.2014 на суму 389 379,00 доларів США.

12.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_7 укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги в забезпечення кредитного договору ОСОБА_4 від 26.12.2007 вона передала в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по договору депозиту №20-898 від 18.07.2014 на суму 38 600,00 Євро.

Пунктом 4.1. вищенаведених договорів застави, передбачено право банку у день невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором задовольнити свої вимоги до нього шляхом списання коштів з рахунків заставодавців.

12.09.2014 банк звернув стягнення на предмет застави, здійснив договірне списання грошових коштів з її рахунків та рахунків ПОВ «Інланд Транзіт», і направив ці грошові кошти (договірне списання) на погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитом.

Заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором становить 931 661,15 доларів США, з яких: 700 000,00 доларів США - заборгованість - за кредитом, 231 661,15 доларів США - заборгованість за відсотками.

За рахунок коштів ПОВ «Інланд Транзіт» у сумі 380 836,30 євро було погашено заборгованість ОСОБА_4 в обсязі 492 380,07 доларів США, а саме: прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 260 661,15 доларів США, прострочену заборгованість за відсотками в сумі 231 661,15 доларів США. Це підтверджується довідкою ПАТ «Банк Камбіо» №22/314 від 25.05.2017.

За рахунок її коштів у сумі 389 379,00 доларів США погашено частину простроченої заборгованості за основним боргом у відповідній сумі, також за рахунок її коштів у сумі 38 600 євро погашено частину простроченої заборгованості за основним боргом у сумі 49 902,08 доларів США. Це підтверджується довідкою ПАТ «Банк Камбіо» №22/901 від 12.06.2017.

10.12.2014 ПОВ «Інланд Транзіт» уклало з нею з договір про відступлення права вимоги, за яким ПОВ «Інланд Транзіт» передав їй право вимоги коштів у сумі 492 380, 07 доларів США за кредитним договором ОСОБА_4 від 26.12.2007.

Таким чином, вважає, що вона набула права кредитора за кредитним договором №108ф-2007/840 від 26.12.2007 в повному обсязі на суму 931 661,15 доларів США, а тому просила замінити сторону стягувача ПАТ «Банк Камбіо» на ОСОБА_7 по виконанню рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011.

Крім того, зазначила, що 4 серпня 2017 року вона та ПОВ «Інланд Транзіт» звернулись до ПАТ «Банк Камбіо» з вимогою передати всі оригінали документів, що стосуються виконавчого провадження з примусового виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011, але листом від 14.08.2017 ПАТ «Банк Камбіо» повідомив, що в нього відсутні такі документи, а саме: відсутній оригінал виконавчого листа, виданого на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011, у зв'язку із чим просила видати його дублікат.

11.10.2017 представник ОСОБА_7 доповнила вимоги заяви та просила остаточно: замінити сторону стягувача ПАТ «Банк Камбіо», видати дублікати виконавчих документів та поновити строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки їй було невідомо про наявність виконавчого провадження по вказаному рішенню.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року заяву ОСОБА_7 задоволено, змінено сторону виконавчого провадження стягувача ПАТ «Банк Камбіо» на ОСОБА_7 у виконавчому провадженні по виконанню рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011 у справі за позовом ПАТ «Банк Камбіо» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованості за кредитом в сумі 700 000 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 5 580 750,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 157 072 доларів США 25 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 1 252 258,51 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 070 294,40 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 130 278,52 грн.

Видано дублікати виконавчих листів, виданих на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011 по справі за позовом ПАТ «Банк Камбіо» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованості за кредитом в сумі 700 000 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 5 580 750,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 157 072 доларів США 25 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 1 252 258,51 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 070 294,40 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 130 278,52 грн.

Поновлено ОСОБА_7 строк для пред'явлення виконавчих листів, виданих на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011 до виконання по справі за позовом ПАТ «Банк Камбіо» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованості за кредитом в сумі 700 000 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 5 580 750,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 157 072 доларів США 25 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 1 252 258,51 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 070 294,40 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 130 278,52 грн.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що станом на 11 вересня 2014 року у нього відсутня будь-яка заборгованість перед ПАТ «Банк Камбіо» по кредитному договору від 26.12.2007, що підтверджується оригіналом виписки з особового рахунку за період з 11.09.2014 по 3.10.2014, яка міститься в матеріалах справи, що розглядався Макарівським районним судом Київської області.

Також зазначає, що він не укладав із заставодавцями - майновими поручителями ОСОБА_7 та ПОВ «Інланд Транзіт» жодних договорів, за умовами яких виникли б наслідки в розумінні правових наслідків, які встановлені ЦК України.

Разом з тим, вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які розпорядчі документи та документи первинного обліку, які б підтвердили, що заставодавці-майнові поручителі ОСОБА_7 та ПОВ «Інланд Транзіт» з власної ініціативи виконали обов'язок боржника за кредитним договором.

Крім того, зазначає, що матеріали справи свідчать, що ні державний виконавець, ні банк до моменту визнання банку несплатоспроможним з приводу видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строків для пред'явлення виконавчого листа до виконання не зверталися, як у встановлені строки звернення так і після їх спливу. Вказує, що ОСОБА_7 була обізнана про судове рішення ще з 2015 року, тому вважає, що у суду відсутні підстави для поновлення строків пред'явлення виконавчого листа до виконання.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні заяви.

Представник ОСОБА_7 - ОСОБА_10 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_4 повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд його апеляційної скарги за його відсутності, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_7

Інші учасники справи повідомлені про час та місце розгляду справи, їх неявка в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК та з урахуванням належного повідомлення про час та місце розгляду справи, їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Конституцією України, ЦК, ЦПК України, міжнародними конвеціями гарантується право особи на звернення до суду за поновленням її порушених або оспорюваних прав.

Відповідно до Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (ст. 124). Аналогічне положення встановлено також ст 18 ЦПК України.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п. 2 Постанови ППВСУ від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Отже, будь-яке судове рішення має бути виконане.

У відповідності з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України (Розділ ХІІІ), у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.10.2011 Солом'янським районним судом м. Києва ухвалено рішення по справі №2-3088/11, за позовом ПАТ «Банк Камбіо» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованості за кредитом в сумі 700 000 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 5 580 750,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 157 072 доларів США 25 центів, що за офіційним курсом НБУ становить 1 252 258,51 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 070 294,40 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 130 278,52 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ «Банк Камбіо» про припинення договору поруки відмовлено.

12.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» і ПОВ «Інланд Транзіт» укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги в забезпечення кредитного договору ОСОБА_4 № 108ф-2007/840 від 26.12.2007 ПОВ «Інланд Транзіт» передало в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу №08д/978EURO від 21.06.2006 р. на суму 380 863,30 євро.

12.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_7 укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги в забезпечення кредитного договору ОСОБА_4 № 108ф-2007/840 від 26.12.2007 ОСОБА_7 передала в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по договору депозиту №20-897 від 18.07.2014 на суму 389 379,00 доларів США.

12.09.2014 між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_7 укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги в забезпечення кредитного договору ОСОБА_4 № 108ф-2007/840 від 26.12.2007 ОСОБА_7 передала в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по договору депозиту №20-898 від 18.07.2014 на суму 38 600,00 Євро.

Пунктом 4.1. вищенаведених договорів застави, передбачено право банку у день невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором задовольнити свої вимоги до нього шляхом списання коштів з рахунків заставодавців.

12.09.2014 банк звернув стягнення на предмет застави, здійснив договірне списання грошових коштів з рахунків ОСОБА_7 та ПОВ «Інланд Транзіт», і направив ці грошові кошти (договірне списання) на погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитом.

Заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором становила 931661,15 доларів США, з яких: 700 000,00 доларів США - заборгованість - за кредитом, 231 661,15 доларів США - заборгованість за відсотками.

За рахунок коштів ПОВ «Інланд Транзіт» у сумі 380 836,30 євро було погашено заборгованість ОСОБА_4 в обсязі 492 380,07 доларів США, а саме: прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 260 661,15 доларів США, прострочену заборгованість за відсотками в сумі 231 661,15 доларів США. Це підтверджується довідкою ПАТ «Банк Камбіо» №22/314 від 25.05.2017.

За рахунок коштів ОСОБА_7 у сумі 389 379,00 доларів США погашено частину простроченої заборгованості за основним боргом у відповідній сумі. За рахунок коштів ОСОБА_7 у сумі 38 600 євро погашено частину простроченої заборгованості за основним боргом у сумі 49 902,08 доларів США. Це підтверджується довідкою ПАТ «Банк Камбіо» №22/901 від 12.06.2017.

10.12.2014 р. ПОВ «Інланд Транзіт» уклало з ОСОБА_7 з Договір про відступлення права вимоги, за яким ПОВ «Інланд Транзіт» передав їй право вимоги коштів у сумі 492 380, 07 доларів США за кредитним договором ОСОБА_4 № 108ф-2007/840 від 26.12.2007.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачені наступні підстави заміни кредитора у зобов'язанні: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

В ст. 514 ЦК України вказано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ПОВ «Інланд Транзіт» та ОСОБА_7 набули права кредитора за кредитним договором №108ф-2007/840 від 26.12.2007 у відповідних сумах як заставодавці (майнові поручителі), які виконали обов'язок боржника.

10.12.2014 у зв'язку з укладенням договору про відступлення прав вимоги з ПОВ «Інланд Транзіт» на суму 492 380,07 доларів США ОСОБА_7, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, набула в повному обсязі права кредитора за Кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26.12.2007.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 є правонаступником ПАТ «Банк Камбіо», і набула права статусу сторони виконавчого провадження по виконанню рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011 по справі №2-3088/11 і спір з цього приводу відсутній між первісним кредитором банком, ПОВ «Інланд Транзіт» і ОСОБА_7

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 не набула прав кредитора за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26.12.2007, а також, що не доведено та не підтверджено проведення операції по списанню коштів ОСОБА_7 і ПОВ «Інланд Транзіт» за договорами застави майнових прав та відступлення прав вимоги до кредитного договору №108ф-2007/840 від 26.12.2007, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно висновку № 11/3 експертного економічного дослідження від 21.11.2017, наданого судовим експертом Хоменко О.І. (свідоцтво НОМЕР_2 від 27.10.2011, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) документально підтверджено погашення 12 вересня 2014 року заборгованості ОСОБА_4 (ідентифікацій номер НОМЕР_1) за кредитним договором №108ф-2007/840 від 26 грудня 2007 року на суму 931661,15 доларів США (основний борг та відсотки) за рахунок:

а) грошових коштів на суму 380 863,30 Євро Партнерства з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» з рахунку 26156000010141.978, відкритого відповідно до Договору інвестиційного вкладу №08д/978EURO від 21 червня 2006 року;

б) грошових коштів на суму 389 379,00 доларів США ОСОБА_7 з рахунку НОМЕР_3, відкритого відповідно до договору №20-897 від 18 липня 2014 року строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення;

в) грошових коштів на суму 38600,00 Євро ОСОБА_7 з рахунку НОМЕР_4, відкритого відповідно до Договору №20-898 від 18 липня 2014 року строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже, належними і допустимими доказами підтверджується повне погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26.12.2007 р. за рахунок грошових коштів ПОВ «Інланд Транзіт» та ОСОБА_7

А отже, і доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_4 заборгованості перед банком по кредитному договору підлягають відхиленню.

Разом з тим, належними і допустимими доказами підтверджується, що ОСОБА_7 є правонаступником ПАТ «Банк Камбіо», а отже набула прав бути стороною виконавчого провадження по виконанню рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 31.10.2011 по справі № 2-3088/11.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачі також посилались на рішення судів по справі №370/1673/15-ц. Однак, слід зазначити, що під час розгляду вказаної справи судом розглядався також зустрічний позов ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів, в тому числі договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12.09.2014, яким було забезпечено кредитний договір №108ф-2007/840 від 26.12.2007, а також договір відступлення права вимоги від 10.12.2014, укладений між ПОВ «Інланд Транзіт» та ОСОБА_7.

При цьому, підстави недійсності, на які посилалась ОСОБА_5 є аналогічними тим, що наведені в запереченнях від 30.10.2017 по вказаній справі. Тобто вони вже були предметом розгляду.

Встановлено, що Макарівським районним судом Київської області від 21.06.2016 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_5, треті особи ПОВ «Інланд Транзіт», ПАТ «Банк Камбіо» про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на земельні ділянки.

В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №039/2-2009/840 від 08.09.2009, укладеним між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк Камбіо» у розмірі 2 337 575,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 25.09.2009 року приватним нотаріусом КМНО Лабунським В.О., а саме на земельну ділянку площею 5,9934 га, кадастровий номер НОМЕР_5, яка розташована за адресою: Київська обл., Макарівський район, Макарівська селищна рада, яка належить ОСОБА_5, шляхом визнання права власності за ОСОБА_7 за вартістю згідно з висновком про вартість об'єкта оцінки від 30.10.2015 - 2 337 575,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 сплачений судовий збір у сумі 3 654,00 грн.

В задоволенні інших вимог відмовлено.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ПАТ «Банк Камбіо», ПОВ «Інланд Транзіт», третя особа приватний нотаріус КМНО Макарова О.П. про визнання договорів недійсними залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 29.11.2016, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2017, рішення Макарівського районного суду Київської області від 21.06.2016 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_5, треті особи ПОВ «Інланд Транзіт», ПАТ «Банк Камбіо» про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на земельні ділянки відмовлено.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, дійсність договорів застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12.09.2014, та договору відступлення права вимоги від 10.12.2014, на підставі яких ОСОБА_7 набула прав кредитора за кредитним договором № 108ф-2007/840 від 26.12.2007 підтверджена судовими рішеннями, які набули законної сили і відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України даний факт не підлягає доказуванню.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи з правової позиції ВСУ, висловленої в постанові від 20.11.2013 по справі №6-122цс13, згідно з якою зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні судової практики від 25.09.2015 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз'яснив, що під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК). Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК).

Таким чином, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником. Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

За змістом статті 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», а також пункту 12 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена Наказом Мінюсту № 512/5 від 02.04.2012) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Пунктом 13 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена Наказом Мінюсту № 512/5 від 02.04.2012) передбачено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Таким чином, ОСОБА_7 набула права кредитора за кредитним договором №108ф-2007/840 від 26.12.2007 в повному обсязі, а тому суд вірно задовольнив вимоги про заміну сторони стягувача ПАТ «Банк Камбіо» на ОСОБА_7 у виконавчому провадженні по виконанню рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011 по справі №2-3088/11.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у суду першої інстанції підстав для поновлення строків предявлення виконавчого листа до виконання спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 4 серпня 2017 року ПОВ «Інланд Транзіт» та ОСОБА_7 звернулись до ПАТ «Банк Камбіо» з вимогою передати всі оригінали документів, що стосуються виконавчого провадження з примусового виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011 по справі № 2-3088/11.

Однак, листом № 22/1151 від 14.08.2017 ПАТ «Банк Камбіо» повідомив, що в нього відсутні такі документи.

Як вбачається з відповіді Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві №12417/02-01-28 від 22.12.2017, виконавчий документ було пред'явлено вчасно.

11.09.2012 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва від 28.08.2012 по справі №2-3088/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованості за кредитом (ВП №34162470).

Зазначене виконавче провадження завершено 21.06.2013 на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»(відсутність у боржника майна).

Згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 15.02.2017, виконавче провадження з виконання даного виконавчого документа знищено.

При цьому, відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в попередній редакції) та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в новій редакції), у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Враховуючи, що строк пред'явлення виконавчого документа переривається у разі його пред'явлення до виконання, і з Інформації, наданої Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві неможливо встановити чи пред'являвся повторно виконавчий лист після його повернення стягувачу.

04.12.2014 ПАТ «Банк Камбіо» був віднесений до категорії неплатоспроможних, а з 27.02.2015 перебуває у процесі ліквідації. На запит заявника повідомив, що у нього відсутні будь-які документи стосовно вказаного виконавчого провадження.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оригінал виконавчого листа, виданого на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011 по справі № 2-3088/11 у заявника та у попереднього стягувача ПАТ «Банк Камбіо» відсутній, що є підставою для видачі його дублікату.

Отже, строк пред'явлення виконавчого документу до виконання пропущено внаслідок об'єктивних обставин, настання яких не залежало від волі заінтересованої особи, тому суд підставно вважав, що причини пропуску строку є поважними.

Пунктом 13 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень (затверджена Наказом Мінюсту № 512/5 від 02.04.2012) передбачено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків , визначених ст. 12 Закону.

Статтями 434 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена можливість поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2011 так і не було виконане.

Судові рішення, які набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вибуття ПАТ «Банк Камбіо» із зобовязання після постановлення щодо нього судового рішення є підставою для заміни останнього на правонаступника - ОСОБА_7

Суд обгрунтовано виходив з того, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обовязковість виконання рішення суду. Але реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сумм можливо лише у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, шляхом заміни сторонни у виконавчому листі. Оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторонни у виконавчому листі, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічної позиції дотримувався і Верховний Суд у справі 409/559/15-ц.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, з оцінкою якого погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права та має бути законним і обгрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Ухвала суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, які призвели або могли б призвести до неправильного вирішення спору

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

УхвалуСолом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.05.2018 року.

Суддя-доповідач

Судді: