Рішення № 74072250, 17.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 р. Справа№805/2025/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про визнання бездіяльності неправомірними, зобов’язання відновити виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, с.Антонівка, Ма’їнський район, вул..Гагаріна, 10) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (ідентифікаційний код 22014014, 85600, Донецька обл., Мар'їнський район, місто Мар'їнка, вулиця Заводська, будинок 24). В обґрунтування зазначив, що він є внутрішньо-переміщеною особою, отримує пенсію, однак відповідачем неправомірно зупинена виплата пенсійного забезпечення без законодавчо встановлених підстав. Просив визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії, зобов’язати поновити нарахування та виплату пенсії за віком та виплатити заборгованість починаючи з квітня 2017 року, на рахунок відкритий в відділенні «Ощадбанка», звернути постанову до негайного виконання, зобов’язати надати звіт щодо виконання судового рішення.

16 квітня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 263 КАС України. Відповідачу встановлено строк для надіслання відзиву - п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали.

02 травня 2018 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що виплата пенсії призупинена у зв’язку із незнаходженням за місцем проживання ОСОБА_1

04 травня 2018 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні.

У судове призначене на 16 травня 2018 року представники сторін не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, за таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 16 червня 2016 року отримала довідку №1443022172 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, на підставі якої звернулась Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області із заявою про запит пенсійної справи з УПФУ м.Донецька для подальшого отримання пенсії.

На виконання вимог ухвали суду Управлінням праці та соціального захисту населення Марїнської районної державної адміністрації надано витяг із рішення №17 про скасування дії довідки внутрішньо переміщеним особам від 04.04.2017 згідно якого ОСОБА_1 скасована довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З відзиву вбачається, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком. З 01.04.2017 виплата пенсії по пенсійній справі позивача призупинена у в’язку із відсутністю за місцем проживання, яке зазначено у довідці, під час проведення перевірки.

Спірним у даній справі є правомірність припинення відповідачем виплати пенсії позивачу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3)у разі смерті пенсіонера; 4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5)в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Відповідач, припиняючи пенсійні виплати позивачу, посилається на відсутність позивача за місцем проживання, яке зазначено у довідці внутрішньо переміщеної особи, під час проведення перевірки, при цьому, рішення про припинення позивачу виплати пенсії пенсійним органом не приймалось.

Водночас, суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає підставу припинення або зупинення пенсійних виплат з огляду на відсутність позивача за місцем проживання.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов'язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ч.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки з 01 квітня 2017 року позивачу припинено виплату пенсії за відсутності законодавчо встановлених підстав, та без прийняття відповідного рішення.

При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Посилання відповідача щодо необхідності застосування норм постанов ОСОБА_2 Міністрів України які обмежують встановлене законодавством право на отримання пенсії є безпідставними.

Право виносити закони, вносити до них зміни належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Верховна рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти ОСОБА_2 Міністрів України відносяться до категорії підзаконних, а тому не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Право на обмеження конституційних прав громадян ОСОБА_2 Міністрів України Верховною радою України не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача відносно припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2017.

Щодо поновлення строку звернення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, та нарахування якої продовжувалося після припинення її виплати, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Щодо встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, у викладеній нормі йдеться про право, а не обов’язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення. Водночас з цим, позивачем не наведено, і матеріли справи також не містять обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.

Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Окрім того, суд зазначає, що позивач у просив суд звернути постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до норм пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що судом не вирішувалось питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішувалось питання щодо зобов'язання вчинити дії по її виплаті, така вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки дії відповідача щодо припинення виплати пенсії визнані протиправними, а задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі 704,80 грн., сплачений згідно квитанції №61 від 12.04.2018.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про визнання бездіяльності неправомірними, зобов’язання відновити виплату пенсії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (ідентифікаційний код 22014014, 85600, Донецька обл., Мар'їнський район, місто Мар'їнка, вулиця Заводська, будинок 24) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 85681,с .Антонівка, Ма’їнський район, вул..Гагаріна, 10) та сплатити заборгованість починаючи з 01 квітня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (ідентифікаційний код 22014014, 85600, Донецька обл., Мар'їнський район, місто Мар'їнка, вулиця Заводська, будинок 24) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 85681, с.Антонівка, Ма’їнський район, вул.Гагаріна, 10) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кошкош О.О.