Ухвала суду № 74072207, 18.05.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/454/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування постанов,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Глибоцького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області про стягнення виконавчого збору від 06.10.2016 року ВП № 52573146 в сумі 21609,47 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Глибоцького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2018 року ВП № 56290816.

- визнати протиправною та скасувати постанову Глибоцького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області про опис й арешт майна від 04.05.2018 ВП № 56290816.

- зобов'язати Глибоцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області зняти арешт та заборону на відчуження транспортного засобу марки КІА СARENS, 2007 р.в., н/з НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.11.2016 року ВП № 52573146.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Під строком звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вказаних норм вбачається, що перебіг строку звернення до адміністративного суду розпочинається саме з моменту, коли позивач дізнався про порушення його прав.

Звертаючись до суду, позивач (окрім іншого) просив визнати протиправними та скасувати постанови відповідача: про стягнення виконавчого збору від 06.10.2016 року ВП № 52573146 в сумі 21609,47 грн.; про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2018 року ВП № 56290816; про опис й арешт майна від 04.05.2018 ВП № 56290816.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що державний виконавець 09.05.2018 року відмовив у знятті арешту із належного позивачу транспортного засобу і надав постанову опису і арешту майна від 04.05.2018 року ВП № 56290816, якою описано і накладено арешт на автомобіль, при примусовому виконанні постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 21609,47 грн. від 06 жовтня 2016 року ВП № 52573146. Вказав, що вищевказані оскаржувані постанови отримав поштовим повідомленням 11.05.2018 року.

Зазначивши у позовній заяві наведені вище обставини, позивач клопотання про поновлення в частині пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважності причин його пропуску - не надав.

Згідно з частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" №2246-VIІI від 07.12.2017р. визначено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1762, 00 грн.

Пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Позови та заяви, які подаються до судів, можуть містити декілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржується ряд рішень суб'єкта владних повноважень. По своїй суті, зазначенні рішення стосуються (випливають) з одних правовідносин, а позовні вимоги про оскарження даних рішень несуть, як майновий, так і немайновий характер.

Як слідує з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем (окрім іншого) заявлено вимогу майнового характеру - визнати протиправною та скасувати постанову Глибоцького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області про стягнення виконавчого збору від 06.10.2016 року ВП № 52573146 в сумі 21609,47 грн.

З урахуванням наведеного вище слід дійти висновку, що позивачем заявлено вимоги, які фактично випливають з одних правовідносин, але є окремими предметами (актами індивідуальної дії), а відтак ці вимоги є окремими одні від одних позовними вимогами немайнового та майнового характеру, які були прийнятті як наслідок вчинених попередньо дій суб'єктом владних повноважень.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1762,00 грн., встановлений статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік, та враховуючи заявлені вимоги, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у сумі 1409,06грн. (704,80грн. х 2) (майнову та немайнову вимогу). Проте, позивачем подано до суду документ про сплату судового збору в сумі 704,80 грн., тобто на 704,80 грн. менше, а ніж останній мав сплатити.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви у вищевказаній частині вимогам, встановленими статтями 160, 161, 171 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовна заява, підлягає залишенню без руху, а недоліки вказаної позовної заяви в цій частині можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- заяви (клопотання) про визнання (в частині оскарження постанов) причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення цього строку;

- документ про сплату судового збору в повному обсязі - в сумі 704,80 грн.;

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви в частині без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків.

Відповідно до частини 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову, які вказані в мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Боднарюк О.В.