Рішення № 74072167, 18.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1117/18

Головуючий суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в м. Лисичанську) з такими вимогами:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії з інвалідності, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов’язати відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та виплатити різницю між належною до сплати сумою пенсії та фактично виплаченою сумою пенсії за період з 01.10.2017 до дати фактичного здійснення перерахунку.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС категорії 1, є ветераном війни – інвалідом ІІ групи, отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1.

Позивач був призваний на навчальні збори з 16.09.1989 по 09.11.1989 військовим комісаром м. Комунарськ - довідка № 3870. Позивач брав участь в ліквідації наслідків аварії в 30 км зони ЧАЕС з 18.09.1989 до 01.11.1989, що підтверджується довідками в/ч від 31.10.1989 № 301; від 01.11.1989 № 302. Отримав дозу опромінення 2,056 БЄР яке зазначено у тимчасовому посвідченні від 07.07.1997 № 2312573. Експертним висновком ДРМЕК від 10.04.2009 встановлено інвалідність по захворюванню, пов’язану з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС. З 24.02.2010 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На підставі вищевикладеного вважає, що у відповідності до статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на перерахунок пенсії в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, за проведенням якого звернувся до відповідача, проте отримав відмову у задоволенні свого звернення.

Ухвалою суду від 19.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).

Представник відповідача заперечувала проти задоволення вимог, про що подала відзив на адміністративний позов (арк. спр. 25), у якому зазначила, що позивача взято на облік з 01.06.2016, як внутрішньо переміщену особу за матеріалами електронної пенсійної справи. Позивач отримує пенсію по ІІ групі інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків, призначену відповідно до статі 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1.

Для обчислення розміру пенсії враховано заробіток, одержаний за роботу в зоні відчуження відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії становить 2347,59 грн, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку – 75 %.

В зв’язку з тим, що з 01.10.2017 вступив в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148 позивачу проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії склав 3702,60 грн.

За матеріалами електронної пенсійної справи та додаткових наданих документів вбачається, що позивач, як військовозобов’язаний був призваний на збори і направлений в зону відчуження для виконання робіт ліквідації на ЧАЕС з 18.09.1989 по 01.11.1989, а строкову військову службу проходив з 29.05.1968 по 03.07.1970.

Відповідач зазначає, що участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбулась не під час проходження строкової служби, відповідно, права на проведення перерахунку пенсії згідно ОСОБА_2 КМУ від 15.11.2017 № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач не має.

Просив у задоволенні позовних вимог відмовити за відсутністю законних підстав.

10 травня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач виклав обставини, аналогічні викладеним у позовній заяві, та додатково навів приклади судової практики (арк. спр. 45-48).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копії паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера встановлено, що позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 8, 11).

Позивач є пенсіонером, якому пенсія призначена з 07.04.2010 довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (арк. спр. 10 зв.).

Відповідно до копії довідки від 12.10.2015 № 21276 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої УСЗН Лисичанської міської ради, ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: 94200, АДРЕСА_1; взятий на облік з 12.10.2017 за фактичною адресою: 93192, Луганська область, місто Привілля, вулиця Донецька, будинок 38 (арк. спр. 10 зв.).

Згідно з тимчасовим посвідченням від 07.07.1997 № 2312573, виданим замість військового квитка, позивач з 18.09.1989 по 31.10.1989 брав участь в зоні ЧАЕС у складі в/ч 15362, доза опромінення 2,056 БЄР (арк. спр. 9).

Довідкою № 3870 підтверджено участь позивача на учбових зборах при військовій частині з 16.09.1989 по 09.11.1989 (арк. спр. 11).

Довідкою від 31.10.1989 № 301 підтверджено, що позивач з 18.09.1989 по 31.10.1989 був безпосередньо задіяний на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, ОСОБА_2 ОСОБА_3 СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 № 1497-378 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195, що надають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списків № 1, затвердженою ОСОБА_2 ОСОБА_3 СРСР від 22.08.1956 № 1173 (арк. спр. 11 зв.).

Довідкою від 31.10.1989 № 1448 підтверджено, що позивач з 18.09.1989 по 01.11.1989 брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, отримав дозу опромінювання 2,056 БЄР (арк. спр. 37).

Згідно із довідкою військової частини 15362 від 01.11.1989 № 302 підтверджено, що позивач виконував службові обов’язки у зазначеній службовій частині в період з 18.09.1989 по 01.11.1989 у загальній кількості 45 днів, із збереженням за ним за основним місцем роботи середнього заробітку. У відповідності з постановою ЦК КПРС, ОСОБА_3 СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 зазначено про належність виплатити ОСОБА_1 тарифної ставки «посадового окладу» в одинарному розмірі за 30 днів, в тому числі вересень – 13 днів; жовтень – 16 днів; листопад – 1 день; в двократному розмірі за 15 днів, а саме: жовтень – 15 днів (арк. спр. 12).

Донецької регіональною міжвідомчою експертною комісією на засіданні 10.04.2009 № 229 зроблено експертний висновок, з якого встановлено, що у позивача захворювання пов’язано з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС (арк. спр. 12 зв.).

Згідно з копією посвідчення серії А № 121845 с від 10.07.2009 встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1 (арк. спр. 10).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК від 24.02.2010 серія 2-20 СМ № 110541 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності за захворюванням, пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС (арк. спр. 13).

Копією посвідчення від 01.03.2010 серії ААБ № 020106 підтверджено, що позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни (арк. спр. 10).

За даними копій матеріалів пенсійної справи позивача, наданих УПФУ в м. Лисичанську Луганської області (арк. спр. 26-43), судом встановлено таке:

- заявою від 28.04.2016 позивач просив УПФУ в м. Лисичанську запросити його пенсійну справу з УПФУ в м. Слов’янськ Донецької області;

- заявою від 28.04.2016 позивач просив перераховувати суми пенсії на поточний рахунок, який відкритий у ТВБВ № 10012/092 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», поточний рахунок № 26254000307581, рахунок установи уповноваженого банку у ТВБВ № 10012/092 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», код банку 304665, код згідно з ЄДРПОУ 09304612;

- 28.04.2016 відповідач надіслав до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янськ Донецької області запит № 1132 щодо передачі пенсійної справи позивача.

Також, згідно з наданою відповідачем довідкою від 24.04.2018 № 1566, ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області з 01.10.2017, одержує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок ЧАЄС у розмірі 3702,60 грн (арк. спр. 42).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії від 28.04.2018, в якій просив провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (арк. спр. 14-15).

Листом від 11.04.2018 № 110/І-7 відповідачем надано відповідь, в якій зазначено, що для обчислення розміру пенсії враховано заробіток, одержаний за роботу в зоні відчуження відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії становить 2347,59 грн, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку – 75 %. В зв’язку з тим, що з 01.10.2017 вступив в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148 позивачу проведено перерахунок пенсії розмір пенсії склав 3702,60 грн. За матеріалами електронної пенсійної справи та додаткових наданих документів вбачається, що позивач як військовозобов’язаний був призваний на збори і направлений в зону відчуження для виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС з 18.09.1989 по 01.11.1989, а строкову військову службу проходив з 29.05.1968 по 03.07.1970. Оскільки участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбулась не під час проходження строкової служби, права на проведення перерахунку пенсії згідно з ОСОБА_2 КМУ від 15.11.2017 № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач не має (арк. спр. 16).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 58 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII), що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом ОСОБА_3 України.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Таким чином, військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов'язані користувались всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод і несли усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», що набрав чинності з 12.05.1992, тобто, до надання позивачу статусу постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС.

Приписами частини дев’ятої статті Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами частини першої статті 16 Закону України від 06.12.1991 №1934-XII «Про Збройні Сили України», держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників ЗС України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Стаття 59 Закону № 796-XII передбачає право на пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно із частиною першою статті 59 Закону № 796-XII пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Частиною третьою зазначеної статті особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Разом з тим частина третя статті 59 Закону № 796-XII розділяє осіб, які мають право на призначення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме:

- особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

- особам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

- особам, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби, і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Позивач не брав участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та не посилається на ці обставини, як на підставу призначення йому пенсії.

Натомість позивач вказує, що є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, якого призвано на спеціальні військові збори як військовозобов'язаного.

Тобто законодавець не пов'язує право на отримання пенсії з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою і тому згідно з нормами частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII передбачається призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов'язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби, як помилково вважає відповідач.

Таким чином, з суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії в п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати у відповідності до статті 59 Закону № 796-XII.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено статтею 44 Закону № 1058, так частиною першою зазначеної статі визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально..

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846; далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку заява про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії..

До заяви про перерахунок пенсії у зв’язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв’язку зі зміною кількості членів сім’ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу (пункт 2.7 Порядку).

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.7 розділу І Порядку).

Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Форму заяви про призначення/перерахунок пенсії затверджено Додатком 2 до Порядку.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що для перерахунку пенсії особа повинна подати до органу Пенсійного фонду заяву саме встановленої Порядком форми, що слугуватиме підставою для вчинення уповноваженим органом ПФУ дій, спрямованих на перерахунок пенсії.

ПФУ, як орган державної влади, в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначену правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року по справі № 425/1867/13-а К/9901/3780/18 (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72089028).

Оглядом заяви позивача про перерахунок пенсії від 28.04.2018 (арк. спр. 14-15) встановлено, що вона не відповідає формі, визначеній Порядком, та викладена в довільній формі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач із заявою про перерахунок пенсії встановленої форми до відповідача не звертався. Відтак, заяву позивача від 28.04.2017 розглянуто відповідачем на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Вищеописаними матеріалами справи підтверджено, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення про перерахунок пенсії, у зв’язку із поданням до УПФУ в м. Лисичанську заяви невстановленого зразка про перерахунок пенсії, а відтак територіальний орган ПФУ не мав підстав для вчинення дій спрямованих на перерахунок пенсії.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (фактичне місце проживання/перебування: 93192, Луганська область, місто Привілля, вулиця Донецька, будинок 38; РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області (місцезнаходження: 93113, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця ім. В. Сосюри, будинок 347, код за ЄДРПОУ 21792407) про визнання дій неправомірними та зобов’язати вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_4