Рішення № 74072154, 14.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/604/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання: Занічковської П.Є.,

позивача: не прибув,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі – відповідач, УПФУ в Станично-Луганському районі) з вимогами про зобов’язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію згідно з заявою з 26.06.2014 по 14.03.2017 та перерахувати пенсію з 14.03.2017 з урахуванням заробітної плати позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 26 червня 2014 року звернулась до УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська для отримання пенсії за віком. 26.06.2014 позивачу призначена пенсія, про що проставлено штамп на першій сторінці трудової книжки позивач. При зверненні позивача 28.11.2016 до Пенсійного фонду, було встановлено, що позивач як одержувач пенсії в Центральній базі даних одержувачів пенсії інформаційного центру персоніфікованого обліку ПФУ не значиться. У зв’язку з чим позивачем подано нову заяву для призначення пенсії. На підставі якої відбулось призначення пенсії 14.03.2017. Також, позивачу у зв’язку із наявною помилкою в зазначенні по батькові, яка допущена в індивідуальних відомостях про застраховану особу, пенсію було призначено без урахування заробітної плати.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати пенсії з 26.06.2014 такими, що порушують її права, оскільки єдиною підставою для призначення пенсії є подання відповідної заяви. Так, заяву позивача від 26.06.2014 про призначення пенсії зареєстровано в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська у «Журналі реєстрації рішень про призначення пенсій та розпоряджень Форми 10». Про призначення пенсії також проставлено штамп на першій сторінці трудової книжки позивача. Згідно з пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. З огляду на вищевикладене, позивач просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 13 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом під час відкриття провадження у справі вчинено такі процесуальні дії: вирішено клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору – клопотання задоволено частково, відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі; витребувано від відповідача додаткові письмові докази по справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 1-2).

Від відповідача через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду 02 квітня 2018 року за вх. № 7834/2018 надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 44-47), в якому відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача з таких підстав. Так, 28.11.2016 позивач звернулася до відповідача із заявою про запит до Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФУ щодо електронної реєстрації її заяви на призначення пенсії. Із заявою про призначення пенсії позивач звернулася тільки 14.03.2017, саме з цієї дати позивачу призначена пенсія. Що стосується звернення із заявою про призначення пенсії до УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська, відповідач зазначає, що для призначення пенсії потрібно не тільки звернення громадянина, а й подання необхідних документів для призначення пенсії, які підтверджують право громадянина на отримання виплат. Позивачем не надано доказів, що нею разом із заявою були надані всі необхідні для призначення пенсії документи. Так, в електронному журналі звернень за ф. 10 наявні відомості про подання заяви, але відсутні відомості про подані документи. Рішення по заяві позивача УПФУ в Жовтневому районі не приймалося, що підтверджено Департаментом пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України у листі від 24.02.2017 № 5578/02-12. Помилки в індивідуальних відомостях про застраховану особу в імені по батькові позивача до теперішнього часу не виправлені. Отримати будь-які відомості від УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська на даний час не можливо внаслідок того, що м. Луганськ є територію, яка тимчасово не підконтрольна українській владі. Отримати документи, які б підтверджували факти прийняття УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська рішення про призначення позивачу пенсії за заявою від 26.06.2014 також не можливо, як не можливо й з’ясувати або перевірити наявність всіх необхідних документів, які мали бути надані для призначення пенсії. Більш того, відповідач вважає, що він не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність іншого органу Пенсійного фонду – УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська.

Що стосується помилки в імені та по батькові позивача, відповідач зазначив, що внесення виправлень до реєстру застрахованих осіб можливо тільки на підставі звітності, що подається страхувальником до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією. Згідно з інформацією, яка міститься щодо позивача у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру, помилка в імені по батькові позивача виникла в результаті внесення некоректних даних у звітних відомостях страхувальником – ВП «Південне управління» ОКП Компанія «Луганськвода» за період з лютого по червень 2014 року. Відповідач також зазначає, що встановлення фактів, які мають юридичне значення, а саме відповідність прізвищ в документах, покладено на цивільне судочинство. До компетенції адміністративного суду не віднесено встановлення будь-яких фактів. Позивачем не вжито жодних заходів щодо виправлення помилки. За умови отримання виправлених відомостей про позивача можливо провести відповідний перерахунок розміру пенсії, про який просить позивач. Зважаючи на вищевикладене, відповідач вважає, що ним не допущено будь-яких порушень прав позивача під час призначення їй пенсії, у зв’язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду 12 квітня 2018 року за вх. № 8763/2018 подано відповідь на відзив відповідача (арк. спр. 97), в якому додатково зазначено, що про причини неможливості відновити позивачу пенсію з 26.06.2017 позивач дізналася тільки після того, як 12.12.2017 звернулася із відповідним запитом до Пенсійного фонду України, на який отримала відповідь Головного управління ПФУ у Луганській області від 22.01.2018 № 11/М-1. Відповідно, позивач вважає, що нею не пропущений строк звернення до суду з даною позовною заявою. Також, позивач наполягає, що нею подано необхідний для призначення пенсії пакет документів разом із заявою від 26.06.2014 до УПФУ в Жовтневому районі Луганської області. Також, позивач зауважує, що не має змоги виправити помилку у своєму по батькові, оскільки ВП «Південне управління» ОКП Компанія «Луганськвода» знаходиться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження».

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено справу до розгляду у відкрите судове засідання (арк. спр. 94).

У судове засідання позивач не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (арк. спр. 114), у відповіді на відзив відповідача позивачем зазначено клопотання про розгляд адміністративної справи за її відсутності (арк. спр. 97).

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 116, 117), причини неявки суду не відомі.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.04.2018, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на положення статей 194, 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача.

Від учасників справи будь-які інші заяви, клопотання не надходили.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

За даними паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копії яких наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: 91402, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 5-7).

Позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання: 93601, Луганська область, Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вулиця 3-я Лінія, будинок 28 А, що підтверджено довідкою від 28.11.2016 № НОМЕР_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 8).

28.11.2016 позивачем подано до УПФУ в Станично-Луганському районі заяву про направлення запиту до Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФУ щодо електронної реєстрації заяви ОСОБА_1 на призначення пенсії в формі реєстрації рішень про призначення та розпоряджень Ф 10. Також зазначено, що позивач попереджена, що після надходження відповіді буде вирішено питання щодо дати призначення пенсії, після чого буде надано заяву на призначення (арк. спр. 49).

Також, 28.11.2016 позивачем подано заяву про виплату пенсії або грошової допомоги на поточний рахунок, відкритий у ТВБВ № 10012/01 філії – Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (арк. спр. 75).

Відповідачем на підставі заяви позивача сформовано до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України запит від 29.11.2016 № 6859/03-21 щодо перевірки реєстрації та обробки звернення за призначенням пенсії в підсистемі ІКІС ПФУ «Звернення» форми 10 громадянки, яка звернулася за призначенням пенсії до УПФУ в Станично-Луганському районі «Масюкової Тетяни Йосипівни». Просили надати дозвіл на призначення пенсії та вказати дату, з якої можливо призначити пенсію (арк. спр. 87).

На запит від 29.11.2016 № 6859/03-21 УПФУ в Станично-Луганському районі отримано з Департаменту пенсійного забезпечення лист від 24.02.2017 № 5578/02-12, в якому зазначено, що згідно з даними електронного журналу звернень за ф. 10 (ІКІС ПФУ Підсистеми «Звернення») заява про призначення пенсії за віком ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська зареєстрована 02.07.2014. Рішення по заяві не прийнято (статус звернення «очікуються дані від АСОПД»). Скановані копії документів відсутні. Зазначено, що у разі подання документів, які оформлені належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства, в тому числі, визначають право заявниці на призначення пенсії за віком згідно з заявою від 02.07.2017, пенсію можливо призначити за цими документами (арк. спр. 48).

Після надходження відповіді ОСОБА_1 звернулася до УПФУ в Станично-Луганському районі із заявою про призначення/перерахунок пенсії від 14.03.2017, до якої додала документи, перелік яких зазначений на звороті цієї заяви, а саме: ідентифікаційний код, диплом, довідку ВПО, витяг з державного реєстру, трудову книжку. Також на звороті заяви наведено перелік документів не достатніх для призначення пенсії (арк. спр. 54-55).

На звороті пам’ятки пенсіонера, яку позивач отримала 14.03.2017, позивач зазначила, що їй з 26.06.2014 в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська призначена пенсія (арк. спр. 55).

Копії зазначених у заяві документів наявні в матеріалах пенсійної справи позивача та надані відповідачем до матеріалів справи (арк. спр. 56-59, 61-72).

Копією витягу з протоколу від 23.03.2017 № 38 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам підтверджено, що за заявою ОСОБА_1 рішенням комісії їй призначено (відновлено) соціальні виплати у вигляді пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (арк. спр. 60).

Розпорядженням УПФУ в Станично-Луганському районі від 23.03.2017 № 279 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 14.03.2017 (дати подання заяви до УПФУ в Станично-Луганському районі), що підтверджено копією розпорядження та розрахунку стажу (арк. спр. 52, 53).

За даними пошуку у Центральній базі даних одержувачів пенсій Інформаційного центру персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України від 20.03.2017 не знайдено особових рахунків за такими критеріями пошуку: «П.І.Б. ОСОБА_1, НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1», що підтверджено копією результатів пошуку (арк. спр. 73).

Довідкою форми ОК5, сформованою 16.03.2017, підтверджено, що у Пенсійного фонду України наявні індивідуальні відомості про застраховану особу: «номер облікової картки: НОМЕР_1, П.І.Б.: ОСОБА_2», що підтверджено копією цієї довідки (арк. спр. 78-85).

Також, у зв’язку із допущенням помилки у по батькові позивача, відповідачем до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України направлено повторний запит від 29.03.2017 № 1909/03-21 щодо перевірки реєстрації та обробки звернення за призначенням пенсії в підсистемі ІКІС ПФУ «Звернення» форми 10 громадянки, яка звернулася за призначенням пенсії до УПФУ в Станично-Луганському районі «Масюкової Тетяни Іосипівни». Просили надати дозвіл на призначення пенсії та вказати дату, з якої можливо призначити пенсію (арк. спр. 89).

На запит у телефонному режимі отримана інформація, що у формі 10 відсутні відомості щодо реєстрації заяви та документів ОСОБА_1, про що здійснено відповідний напис на копії запиту (арк. спр. 90).

Копією протоколу від 25.05.2017 підтверджено, що у червні 2017 року відповідачем здійснено виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, починаючи з березня 2017 року (арк. спр. 76).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до Пенсійного фонду України із відповідним зверненням, на яке отримала відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22.01.2018 № 11/М-1, в якій позивачу надано інформацію щодо порядку призначення пенсії внутрішньо переміщеним особам, у тому числі й позивача. Враховуючи, що заяву позивача зареєстровано в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська 02.07.2014, рішення по заяві не прийнято (не проведено обчислення стажу та заробітної плати), відсутні скановані копії документів, позивачу у відповідності до положень статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» призначено пенсію з дня подання заяви на призначення пенсії встановленого зразка – 14.03.2017. Щодо допущеної у імені по батькові позивача помилки, роз’яснено, що така помилка може бути виправлена підприємством самостійно шляхом подання корегувальних звітів за формою Додаток 4 таблиця 6 Положення про реєстр застрахованих осіб, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, за кожний звітний місяць, у якому припустилися помилки. Також, позивачу роз ясно право вирішення цього питання у судовому порядку (арк. спр. 20-21).

На підтвердження обставин щодо призначення ОСОБА_1 в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська пенсії за заявою від 26.06.2014 позивачем до матеріалів справи надано копії таких документів: свідоцтва про народження (арк. спр. 16), довідки УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська від 26.11.2015 № 365, за даними якої позивач перебуває на обліку в цьому Управлінні та отримує пенсію за віком у розмірі 1824,19 грн (арк. спр. 18), повідомлення УПФУ ЛНР в Жовтневому районі, яким підтверджено, що за заявою ОСОБА_1 від 27.07.2017 їй з 26.06.2014 призначено пенсію за віком, з урахуванням страхового стажу 42 роки 10 місяців 7 днів, із заробітної плати за періоди роботи після 01.07.2000 по 31.05.2014, розмір пенсії становить з 26.06.2014 по 30.06.2014 – 1934,98 грн, з 01.07.2014 довічно – 1934,98 грн, з 01.01.2017 – 2031,73 грн (арк. спр. 19), розрахунок стажу УПФУ ЛНР в Жовтневому районі (арк. спр. 22), розрахунок заробітної плати УПФУ ЛНР в Жовтневому районі (арк. спр. 23-25).

Разом з тим, дослідженням матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що позивачем такі документи до відповідача разом із заявою про призначення пенсії 14.03.2017 не подавалися, відповідно, відповідачем оцінку таким доказам при прийнятті оскаржуваного рішення не надано.

Слід зазначити, що уповноваженими особами для призначення пенсії є органи Пенсійного фонду України, до компетенції яких і входить розгляд документів, в тому числі і нових. Суд не уповноважений втручатися до дискреційних повноважень суб’єкта владних повноважень та досліджувати нові документи, які не подавалися пенсійному органу, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб’єкта владних повноважень, відповідність його рішень критеріям правомірності, які пред’являються до рішень суб’єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Таким чином вищевказані докази, додатково надані позивачем на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, та які не враховані відповідачем при прийнятті рішення щодо призначення пенсії за віком позивачу, судом під час розгляду даної справи також не враховуються.

Предметом доказування у даній справі є правомірність прийняття відповідачем рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії з дня звернення до відповідача із заявою встановленого зразка – 14.03.2018, та без врахування індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон № 1706-VII) закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 1 Закону 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення, здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Статтею 14 Закону № 1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

З вищеописаних письмових доказів, з огляду на вищевикладені норми чинного законодавства, судом встановлено, що позивач є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, яка реалізує право на пенсійне забезпечення відповідно до законодавства України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні, якій державою гарантовано право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1058-IV виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 1058-IV на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (частина перша).

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частинами першою, п’ятою статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 46 Закону № 1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок).

Пунктом 1.1 Порядку визначено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з пунктом 1.5 Порядку заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 1.6 Порядку визначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв’язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу);

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення);

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Пунктом 2.8 Порядку визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Відповідно до пункту 4.9 Порядку документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом, що призначає пенсію, відповідно до Порядку обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень у Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 25 березня 2004 року № 4-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 квітня 2004 року за № 427/9026 (зі змінами).

З системного аналізу вищевикладених норм чинного законодавства встановлено, що рішення про призначення чи відмову у призначенні пенсії приймається органом Пенсійного фонду України не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення пенсії. Нараховані суми пенсій включаються до документів для виплати пенсії. Після переїзду пенсіонера за новим місцем проживання, ним подається заява до органу Пенсійного фонду України за новим місцем проживання про запит пенсійної справи. Поновлення виплати пенсії здійснюється після одержання пенсійної справи за документами, що є в пенсійній справі.

У свою чергу судом встановлено, що ОСОБА_1 26.06.2014 подано до УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська заяву про призначення їй пенсії за віком. Зазначена заява 02.07.2014 зареєстрована в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Разом з тим, у журналі відсутні відомості про прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії, визначення розміру пенсії. Також, в інформаційній системі Пенсійного фонду відсутні скановані документи позивача.

Суд зазначає, що відповідач позбавлений можливості отримати від УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська пенсійну справу позивача, оскільки місто Луганськ включено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Так, державним підприємством «Укрпошта» з 27.11.2014 зупинено приймання і доставку поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, які не контролюються українською владою. Таке рішення прийнято на виконання розпорядження Указу Президента від 14.11.2014 №875/2014 про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», а також Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження».

З вищевикладеного слідує, що УПФУ в Станично-Луганському районі під час розгляду заяви позивача мало змогу використовувати виключно матеріали, наявні в електронній пенсійній справі. Оскільки в матеріалах електронної пенсійної справи позивача відсутні будь-які документи, подані разом із заявою про призначення пенсії від 26.06.2014, суд погоджується з твердженнями відповідача про неможливість призначення пенсії з 26.06.2014, оскільки, як слідує з вищевикладених норм чинного законодавства, для призначення пенсії необхідно не тільки звернення особи за її призначенням, а й подання необхідних для призначення пенсії документів, що підтверджують право особи на її отримання.

Зважаючи на відсутність будь-яких сканованих документів в матеріалах електронної пенсійної справи позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про призначення пенсії позивачу з дня звернення за її призначенням та подання відповідного пакету документів, тобто з 14.03.2017.

Також, відсутність рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська про призначення пенсії (визначення розміру призначеної пенсії) унеможливлює й відновлення виплати пенсії позивачу за новим місцем проживання, оскільки за приписами чинного законодавства відновити виплату можна тільки вже призначеної та нарахованої пенсії.

Відповідно, твердження позивача в цій частині визнаються судом необґрунтованими та не враховуються.

Таким чином, судом встановлено, що рішення відповідача про призначення пенсії позивачу з 14.03.2017 у повній мірі відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. Зважаючи на що, у суду відсутні підстави для зобов’язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити пенсію позивачу згідно з заявою від 26.06.2014 за період з 26.06.2014 по 14.03.2017. Відповідно, у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Що стосується вимоги щодо зобов’язання відповідача перерахувати розмір пенсії позивача з 14.03.2017 з урахуванням заробітної плати, суд зазначає таке.

Вищеописаними нормами законодавства, якими врегульовано порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що розмір пенсії визначається виходячи з відомостей персоніфікованого обліку застрахованої особи.

Вищеописаними письмовими доказами підтверджено, що у Пенсійного фонду України відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу – «Масюкову Тетяну Іосипівну», а наявні індивідуальні відомості про застраховану особу - «Масюкову Тетяну Йосипівну».

Як зазначає позивач та підтверджує відповідач у Реєстрі застрахованих осіб відсутні індивідуальні відомості про позивача внаслідок допущеної при зазначенні по батькові позивача помилки.

Відповідно до Закону України від 04 липня 2013 року № 406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», пунктів 9, 11 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384, постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Положення), яке визначає порядок формування реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) з метою забезпечення ведення єдиного обліку застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Пунктом 4 розділу І Положення визначено, що реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення визначено, що До реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків за застрахованих осіб, що подається страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату, дохід, грошове забезпечення, допомогу та компенсацію, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, які подаються роботодавцями - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсації відповідно до законодавства.

Пунктом 3 розділу ІІ Положення визначено, що дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі: звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією; відомостей, що надходять з інших джерел, визначених статтею 18 Закону.

На час розгляду адміністративної справи індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 у реєстрі застрахованих осіб не виправлені.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що виправлення індивідуальних відомостей про неї у спосіб, визначений пунктом 3 розділу ІІ Положення, на даний час є неможливим внаслідок знаходження страхувальника - Відокремленого підрозділу «Південне управління» Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода», на території тимчасово непідконтрольній українській владі.

Разом з тим, позивач не позбавлений можливості внесення змін до реєстру в інший спосіб, передбачений чинним законодавством, зокрема шляхом звернення до відповідного суду за встановленням факту, що має юридичне значення.

Так, частиною першою статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту п’ятого частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд під час розгляду даної справи не повноважний встановлювати належність позивачу індивідуальних відомостей, внесених до реєстру застрахованих осіб, та зазначених у формі ОК-5, яка наявна в матеріалах справи (арк. спр. 104-105).

Позивачем до матеріалів справи не надано будь-яких доказів виправлення індивідуальних відомостей про неї у реєстрі застрахованих осіб та надання таких доказів відповідачу у визначеному чинним законодавством порядку.

Таким чином судом встановлено відсутність підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 14.03.2014, з урахуванням її заробітної плати, інформація про яку наявна у реєстрі застрахованих осіб.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом суд відхиляє з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною четвертою статті 122 КАС України визначено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи досудового порядку вирішення спору - позивач звернулася за оскарженням рішення відповідача про призначення їй пенсії з 14.03.2017 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та отримала на своє звернення відповідь від 22.01.2018 № 11/М-1. З позовом до суду позивач звернулася 12.03.2018, тобто із дотриманням строку звернення до суду, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 13 березня 2018 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 704,80 грн за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення у даній справі.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України визначено якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо cплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Зважаючи, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, суд дійшов висновку, що судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 91402, АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: 93601, Луганська область, Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вулиця 3-я Лінія, будинок 28 А, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (93600, Луганська область, Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вулиця 1 травня, будинок 20, код за ЄДРПОУ 21792637) про зобов’язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 91402, АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: 93601, Луганська область, Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вулиця 3-я Лінія, будинок 28 А, РНОКПП НОМЕР_1) до Державного бюджету України (за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 18 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3