
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2018 року Справа № 804/1835/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рябчук О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРЕКСП", третя особа: Управління Укртраснбезпеки у Харківській області про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 20058,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
13 березня 2018 р. Перший заступник прокурора Дніпропетровської області (далі – позивач) в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРЕКСП" (далі – відповідач), третя особа: Управління Укртраснбезпеки у Харківській області, в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 20058,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить відповідачу, 07.12.2017 р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було складено акт №0010122 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт". При цьому, перевезення здійснювалося без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України. До вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 07.05.2017, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 626,13 євро. Зазначена сума відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що призводить до ненадходження коштів до Державного бюджету. Тому прокурор звернувся до суду про стягнення коштів за проїзд з відповідача в примусовому порядку.
Ухвалою від 16.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
10.04.2018 р. відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0010122 від 07.12.2017 року, довідка про результати габаритно-вагового контролю № 0023122 від 07.12.2017 р., чек на зважування транспортного засобу №10141 від 07.12.2017 року щодо результатів виміру; рахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0010122 від 07.12.2017 року є недостовірними, оскільки у довідці №0023122 від 07.12.2017 р. не вказаний час здійснення габаритно-вагового контролю, а також зі змісту не зрозуміло на якому пункті (стаціонарному або пересувному) було здійснено контроль, більше того, не можливо з’ясувати за допомогою якої саме техніки було здійснено зважування, оскільки її найменування відсутнє також. Отже, відповідач зауважує, що дані контролю та спірного розрахунку не містять будь-яких характеристик в частині вимірювального і зважувального обладнання, а водія не повідомлено про назву вагового комплексу, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль, у зв’язку з чим позивачем не доведено, що заходи відповідного контролю проводились на технічному приладі, який пройшов повірку, має відповідне свідоцтво та придатний до застосування. Отже, відповідач вважає, що перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів не доведено належними доказами. Також, відповідач зауважує, що належний йому транспортний засіб не затримувався для усунення порушень габаритно-вагових параметрів, що за твердженням відповідача є додатковим свідченням відсутності належного здійснення габаритно-вагового контролю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.12.2017 р. старшим державним інспектором Управління Укртрансбезпеки у Харківській області в ході здійснення контролю на автодорозі М-18 (Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта) 19 км +100 м зупинено автомобіль (тягач) марки SCANIA (державний номерний знак НОМЕР_1) із причіпом (напівпричіпом) марки Pacton T3-002, (державний номерний знак НОМЕР_2). Автомобіль (тягач) марки SCANIA згідно свідоцтва про реєстрацію серії CXМ №793289 належить ТОВ «ВТО УКРЕКСП», що також не заперечувалось представником відповідача.
За результатами відповідного контролю уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Харківській області складено:
-акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за №0010122 від 07.12.2017 р.;
-довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0023122 від 07.12.2017 р.;
- розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0010122 від 07.12.2017 року.
Водій належного ТОВ «ВТО УКРЕКСП» транспортного засобу (ОСОБА_1В.), отримав копію акту №0010122 від 07.12.2017 р., про що свідчить відповідний підпис.
Зі змісту вищенаведених акту та довідки слідує, що при наданні послуг з перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної (ТТН) №0092943 від 05.12.2017р. (вантажовідправник –ТОВ «АКВАФРОСТ») відповідне перевезення здійснювалось із перевищенням вагових обмежень, зокрема: навантаження на одиничну ось (вісь) 12,5 т., при нормативно допустимій – 11 т., чим порушено п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., а саме: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги – 4 м. (контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Нацональною поліцією маршрутах – 4,35 м.) за довжиною – 22 м (для маршрутних транспортних засобів – 25 м.), фактичну масу понад 40т. (для контейнеровозів – понад 44 т., на встановлених Укавтодором і Національною поліцією для них маршрутах – 46 т.), навантаження на одиничну вісь – 11 т (для автобусів, тролейбусів – 11,5 т.), здвоєні осі – 16 т., строєні – 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиничну вісь – 11 т, здвоєні осі – 8 т., строєні – 24 т.) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Вказане порушення підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0023122 від 07.12.2017 р., актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0010122 від 07.12.2017 року та квітанцією № 10141 від 07.12.2017 року щодо результатів виміру ваги автомобіля SCANIA, реєстраційний номер АЕ 6298 ІН.
Відповідно до вищезазначеного розрахунку перевізника (ТОВ «ВТО УКРЕКСП») зобов’язано сплатити 626,13 євро (тобто – 20058,00 грн. у відповідності до офіційного курсу національної валюти України до євро, встановленого Національним банком України станом на 07.12.2017р.).
Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області направлено на адресу ТОВ «ВТО УКРЕКСП» лист №25 від 04.01.2018р. із пропозицією сплатити відповідну суму згідно доданого до цього листа примірника розрахунку від 07.12.2017р. та примірника акта №0010122 від 07.12.2017 р. Даний лист відповідачем отримано 10.01.2018р.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про автомобільні дороги" №2862-IV від 08.09.2005р., Законом України "Про дорожній рух" №3353-XII від 30.06.1993р., Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001р., Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007р., Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. та Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001р.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно пункту 4 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки, серед іншого, є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого:
-державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;
-габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;
-у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення №103).
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що Укртрансбезпека, як урядовий орган державного управління по контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб'єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогам, регламентується Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006р. (далі -Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління (п. 3 Порядку №1567 ).
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, ватові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, процедура здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок № 879).
Так, в розумінні підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль – це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно пункту 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15 - 25 зазначеного Порядку.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця.
Підпунктом 5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013р. та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №215/24992, передбачено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до п. 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Пунктом 21 Порядку № 879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Згідно пункту 26 Порядку № 879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.
Пунктом 27 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Плата за проїзд справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Згідно ст. 29 Бюджетного кодексу України - плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
За таких обставин визначена плата за проїзд, неоскаржена та несплачена перевізником у встановлені чинним законодавством України строки набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.
Так, беручи до уваги пункт 1 Положення, Закон України “Про автомобільний транспорт” та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2011 року (далі - Правила №30) визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
В свою чергу, із положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (у редакції чинній станом на 01.09.2016р.), випливає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізичних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Відповідно до п. 2, 3. Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 р. (далі - Правила), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху; транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Із положень пункту 4 Правил №30 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" .
Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10- 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції (пункт 31.1 Порядку №879 ).
Згідно пункту 26 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Положеннями пункту 27 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п.28 Порядку №879).
Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.
Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який справляється у випадку здійснення перевезення великогабаритним транспортним засобом з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем.
В свою чергу, пунктом 37 Порядку №879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.
Аналіз вищевикладених норм законодавства, а також інших підзаконних нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, дає підстави вважати, що право на стягнення Уктрансінспекцією та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб'єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, під час здійснення територіальним органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача було встановлено перевищення нормативно допустимої маси транспортного засобу, рух якого дозволяється без отримання спеціального дозволу.
Судом встановлено, що показник відстані (773 км) згідно Акту №0010122 від 07.12.2017 р., що був покладений в основу розрахунку плати за проїзд, сформовано на підставі даних електронної карти “Della”, спираючись на відомості щодо пункту навантаження (Одеська область, с. Бурлача Балка, вул. Центральна,1Е) та пункту розвантаження (м.Харків, Харківська область), які відображені у виписаній відповідачем товарно-транспортній накладній №00929438 від 05.12.2017р.
При цьому законодавство не містить приписів щодо обов’язковості використання Укртрансбезпекою під час розрахування плати за проїзд автодорогами загального користування великоваговим транспортним засобом конкретного електронного ресурсу.
Перевезення відповідачем товару (маса брутто - 19 т 300 кг) підтверджується наявною у матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної №00929438 від 05.12.2017р., однак будь-яких інших доказів, окрім тих що є в матеріалах справи, на підтвердження фактичної ваги вантажу, відповідачем не надано.
Стосовно пересувного вагового комплексу Управління Укртраснбезпеки у Харківській області зазначило, що розміщені у пункті габаритно-вагового контролю 19 км +100 м а/д М-18 “Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта” пост ДПС ГУНП в Харківській області «Кемпінг» автомобільні ваги пройшли метрологічну атестацію та періодичну повірку, що підтверджується наданим до суду завіреними копіями:
-Свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки №34-00/1093 від 06.04.2017р., складеного щодо “Ваги пересувні автомобільні” зав. №008231 про відповідність даного засобу вимірювання вимогам ГОСТ 29329-92;
- сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки Серія А № 004666 від 21.11.2007 р. №UA-М1/1-2195-2007.
Також, з огляду на приписи ст. 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повноваження по тимчасовій затримці транспортного засобу належать виключно до компетенції уповноваженого підрозділу, який забезпечує безпеку дорожнього руху, в той час як територіальні органи Укртрансбезпеки такими повноваженнями не наділені.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0010122 від 07.12.2017 року було направлено Управлінням Укртраснбезпеки у Харківській області разом із листом за №25 від 04.01.2018 р. на адресу ТОВ «ВТО УКРЕКСП» та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи, такий розрахунок отриманий відповідачем 10.01.2018 р.
При цьому, як зазначалось вище, із завдань Укртранбезпеки випливає право на стягнення плати за проїзд, а також, що дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
ТОВ «ВТО УКРЕКСП» не надано суду доказів щодо оскарження у встановленому законодавством порядку а ні результатів вимірів, а ні дій територіального органу Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю або оскарження розрахунку плати за проїзд до акту №0010122 від 07.12.2017 року (зокрема, доказів визнання протиправними та скасування).
За таких обставин, вказаний розрахунок є чинним і підлягає виконанню, тому посилання на неправомірність такого розрахунку через відсутність факту перевищення маси транспортного засобу є необґрунтованими.
Таким чином, визначена плата за проїзд, неоскаржена та несплачена перевізником-власником транспортних засобів у встановлені чинним законодавством строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.
Враховуючи, що відповідачем плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в добровільному порядку не сплачено, суд доходить висновку про наявність підстав для її стягнення.
У відповідності до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України - розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. (ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, суд вважає правомірним стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТО УКРЕКСП» на користь Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 20058,00 грн.
На підставі викладеного, з урахуванням відсутності доказів остаточної сплати грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що позов Першого заступника прокурора Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРЕКСП", третя особа: Управління Укртраснбезпеки у Харківській області про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 20058,00 грн. - підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Водночас, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи №804/1403/17 позивач, як суб’єкт владних повноважень, не мав судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та/ або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.
Отже, з огляду на відсутність відповідних витрат, понесених позивачем, сплачена прокуратурою Дніпропетровської області сума судового збору у загальному розмірі – 1762, 00 грн. (платіжне доручення №456 від 05.03.2018р.) позивачу з Державного бюджету України не повертається та не присуджується до стягнення з відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Першого заступника прокурора Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРЕКСП", третя особа: Управління Укртраснбезпеки у Харківській області про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 20058,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО УКРЕКСП" (код ЄДРПОУ 35935646; адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Горького, 22, ПРИМ. 106) на користь Державного бюджету України (р/р 31212216700002 в УК у м. Харкові; код ЄДРПОУ: 37999649; банк: ГУДКСУ у Харківській області; МФО 851011; код бюджетної класифікації :22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 20058,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 74072135, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 10.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/1835/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: