Рішення № 74071659, 17.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 р. № 814/9/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Приватного сільськогосподарського підприємство "Агрофірма "Роднічок", вул. І. Франка, 13А, с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область, 57262 до відповідача:Міністерства аграрної політики та продовольства України, вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001 треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:Департамент агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Спаська, 1, м. Миколаїв, 54030 Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В, м. Миколаїв, 54055 про:визнання протиправною бездіяльності; стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості в сумі 122 783 грн.,

Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Роднічок» (надалі - позивач або Підприємство) звернулося з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (надалі - відповідач або Міністерство) про визнання протиправною бездіяльності; стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості в сумі 122 783 грн.

Ухвалою від 22.03.2018 суд залучив до у часті у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Департамент агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (надалі - третя особа 1 або Департамент) та Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (надалі - третя особа 2 або Управління).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в органах казначейства зареєстрована узгоджена кредиторська заборгованість перед Підприємством за бюджетною програмою КПКВК 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» в сумі 122 783 грн. Бездіяльність відповідача, що полягає у непогашенні цієї заборгованості стала підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні (ар. спр. 38-42). Як вказало Міністерство у відзиві, ним було виконано вимоги Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.08.2010 № 794 (надалі - Порядок № 794). Відповідно до наказу Міністерства № 632 від 19.10.2012 «Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб'єктам господарювання через механізм здешевлення кредитів», для Підприємства передбачалося 122 783 грн. Зазначені кошти розподілом відкритих асигнувань з рахунку № 90710280000001 Мінагрополітики від 27.12.2012 № 1764 були спрямовані на Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, зазначений Розподіл був зареєстрований та взятий на облік Державною казначейською службою України. Станом на 01.01.2013 за бюджетною програмою КПКВ 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» зареєстровано кредиторську заборгованість в органах Державної казначейської служби України, в тому числі і перед позивачем. Як вказав відповідач у відзиві, ним неодноразово вчинялися дії, спрямовані на відшкодування Підприємству кредиторської заборгованості, проте кошти за бюджетною програмою 2821180 передбачені не були. Також у відзиві відповідач зазначив, що він не уповноважений контролювати Головне управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації стосовно подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області реєстру підприємств і платіжних доручень на виплату компенсації шляхом перерахування коштів на поточні рахунки позичальників. Таким чином, відповідач спрямував бюджетні кошти на надання державної підтримки позивачу як суб'єкту господарювання агропромислового комплексу та вчинив всі дії, які передбачені Порядком № 794.

Департамент у поясненнях на позовну заяву (ар. спр. 97-99) проти суми заборгованості заперечень не висловив. Крім того, Департамент у поясненнях зазначив, що він неодноразово звертався до Міністерства з проханням передбачити в державному бюджеті кошти на погашення кредиторської заборгованості та здійснити відповідні заходи щодо її погашення.

Від третьої особи 2 будь-яких пояснень щодо позову не надано.

Ухвалою від 01.03.2018 суд відмовив Міністерству у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (ар. спр. 69-70).

Ухвалою від 17.05.2018 суд відмовив Міністерству у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі Державної казначейської служби України в якості співвідповідача, виключивши її зі складу третіх осіб.

17.04.2018 від Міністерства до суду факсом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Оскільки доказів на підтвердження поважності причин для відкладення розгляду справи відповідач не надав, суд,відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України,розглянув справу за відсутності представника відповідача.

17.04.2018 представник позивача та представник Департаменту подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. спр. 124-126). Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач є суб'єктом господарювання агропромислового комплексу та у 2012 році отримав право на фінансову підтримку через механізм здешевлення кредитів, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року № 794 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів» (надалі - Порядок № 794). У відповідності до пунктів 1 і 11, Порядку № 794, цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики для часткової компенсації: відсоткової ставки за залученими підприємствами агропромислового комплексу у банках, у тому числі іноземних, коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками в іноземній валюті, залученими від Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, залученими в іноземній валюті від нерезидентів, що отримуються позичальниками внаслідок випуску нерезидентами середньо- та довгострокових облігацій на міжнародних фінансових ринках, за умови участі активів позичальників у випуску з нерезидентом - емітентом облігацій, використаними на пріоритетні напрями розвитку агропромислового комплексу, та наданими кредитами з реалізації проектів енергозбереження відповідно до Закону України «Про ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української ЕСКО (друга фаза) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку». Бюджетні кошти спрямовуються також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства; лізингових платежів, передбачивши у 2012 році на зазначені цілі до 30 мільйонів гривень.

Підприємство скористалось своїм правом, подало пакет документів на часткову компенсацію відсоткової ставки за залучені від банків кредитні ресурси для покриття виробничих витрат, пов'язаних із закупівлею пально-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив вітчизняного виробництва, засобів захисту рослин, обладнання, запасних частин для ремонту сільськогосподарської і зрошуваної техніки та обладнання, енергоносіїв, в сумі 122 783 грн.

Протягом 2012-2017 років виплата позивачу в рахунок погашення заборгованості за бюджетною програмою 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» не здійснювалась, що свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), який був відповідальним за виконання бюджетної програми.

Сума узгодженої кредиторської заборгованості в сумі 122 783 грн. перед Підприємством підтверджується листом Міністерства від 27.12.2017 № 37-21-15/28596.

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 794, Міністерство спрямовує бюджетні призначення структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, які на підставі рішення комісії Мінагрополітики подають до головних управлінь Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсації шляхом перерахування коштів на поточні рахунки позичальників.

Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми є Мінагрополітики.

Відповідний головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Абзацом другим частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального Фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

В даному випадку, вищевказаною нормою передбачено обов'язок розпорядника бюджетних коштів, не допускаючи наявності кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду, яким не передбачено фінансування відповідних програм, виплатити таку заборгованість. Але бюджетна програма не була виконана повністю.

Невиплата узгодженої кредиторської заборгованості, яка виникла у попередніх періодах, порушує право Підприємства на отримання відповідних коштів.

Суд відхилив доводи Міністерства про неможливість стягнути з нього суму кредиторської заборгованості на користь позивача шляхом списання коштів з наявних бюджетних програм Міністерства, оскільки це призведе до невиконання Міністерством своїх обов'язків у поточному році та із затверджених бюджетних програм будуть списані кошти, в зв'язку з виконанням цього рішення суду. Недостатність фінансування не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог щодо погашення заборгованості, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У рішеннях Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права, зокрема у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Також ця позиція визначена в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Півень проти України» та «Лісовол проти України».

Таким чином, узгоджена кредиторська заборгованість Підприємства за бюджетною програмою 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» повинна бути погашена за рахунок коштів головного розпорядника бюджетних коштів цієї бюджетної програми з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України і Порядку № 794.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 205, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" (вул. І. Франка, 13А, с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область, 57262, ідентифікаційний код 19292651) до Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24, с. Київ, 01001, ідентифікаційний код 37471967) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо невідшкодування Приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Роднічок» бюджетної кредиторської заборгованості в сумі 122 783 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету заборгованість за бюджетною програмою 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок» (ідентифікаційний код 19292651, розрахунковий рахунок 26004412647 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805) в сумі 122 783 (сто двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят три гривні) шляхом безспірного списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 37471967) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" (вул. І. Франка, 13А, с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область, 57262, ідентифікаційний код 19292651) судовий збір у сумі 1841,75 грн., сплачений платіжним дорученням від 14.12.2017 № 191358.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна