Рішення № 74071630, 08.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 р. Справа№805/1801/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Кіксель В.П.

за участю:

позивача ОСОБА_1;

представника відповідача не з'явився;

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.11.2017 року звернувся до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії згідно п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 розд. XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», втім Рішенням відповідача від 24.11.2017 року № 571 в призначенні пенсії за зниженням пенсійного віку було відмовлено у зв’язку з відсутністю страхового стажу. Позивач наголошує, що відповідачем в призначенні пенсії було відмовлено безпідставно адже, на думку ОСОБА_1, розмір страхового стажу є достатнім.

На підставі зазначеного позивач просив визнати рішення Селидівського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області № 571 від 24.11.2017 року щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним та скасувати; зобов’язати Селидівське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, p 01.12.2015 року по 31.10.2017 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля»; зобов’язати Селидівське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.04.2010 року по 04.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 04.05.2010 року, з 01.06.2010 року по 04.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», зобов’язати Селидівське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2017 року № 1534;

Ухвалою суду від 19.03.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено засідання по справі на 12.04.2018 року.

12.04.2018 року розгляд справи відкладено на 08.05.2018 р.

10.04.2018 року відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого Селидівське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області просило відмовити в задоволенні позову.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надавав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії згідно п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 розд. XV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» що не є спірним моментом даної справи.

Рішенням Селидівського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області від 24.11.2017 року №571 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за зниженням пенсійного віку за нормами Закону України № 1058 та № 1788, № 213 у зв’язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи не менше 21 року 06 місяців тощо.

В якості підстав для прийняття такого рішення зазначено, що ОСОБА_1 не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до МДЗ цим підприємством; також до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.04.2010 року по 04.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 04.05.2010 року, з 01.06.2010 року по 04.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» так як відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до МДЗ цим підприємством.

Поряд із вищевказаним в якості підстав для прийняття Рішення від 24.11.2017 року №571 зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 26.03.2004 року по 01.08.2004 року на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля", оскільки в довідці про фактичні спуски до шахти № 04-22/3088 від 07.11.2017 року відсутня інформація про їх кількість; до страхового стажу не зараховано період роботи за серпень, грудень 2001 року на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля", вересень 2003 року у Новогродівській міській раді, оскільки відсутні записи про роботу за вказані періоди в трудовій книжці та не надані підтверджуючі довідки про роботу. Втім, позивач, згідно змісту позовних вимог, не спростовував вищевказані підстави та не заявляв позовних вимог щодо зарахування вказаних періодів у стаховий (пільговий) стаж.

Як вбачається з довідки ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» № 06-04/474 від 13.02.2018 року, утримані з заробітної плати, нараховані на заробітну плату робітників страхові внески за період 01.03.2010 року по 31.12.2010 року в пенсійний фонд Новогродівки перераховані повністю. Єдиний соціальний внесок, нарахований на заробітну плату працівників ВП «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» (ВП ш. «Росія») за період 01.01.2016 року 30.11.2017 року в Красноармійську ДПІ перерахований повністю.

Згідно Довідки № 2702 від 24.03.2004 року, ОСОБА_1 дійсно працює (працював) на ВП «Шахта «Котляревська», сума утримань в УПФУ з 01.01.2010 року 31.12.2010 року становить 801, 45 грн.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як зазначив ЄСПЛ у справі “Andrejevav. Latvia” (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі “Будченко проти України” (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст.13 Закону № 1788-XII, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України”, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України”, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” тощо).

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Як передбачено частиною 2 ст.25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Згідно довідки форми ОК-5 в періоди роботи ОСОБА_1 з листопада 1999 року по лютий 2016 року (у певні місяці) з його заробітної плати утримувався єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України.

Даний факт також підтверджується довідкою ВП “Шахта “Котляревська” ДП “Селидіввугілля” від 13.02.2018 року № 06-04/474, в якій зазначено, що устримані із заробітної плати страхові внески за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року в пенсійний фонд м. Новогродівки перераховані повністю. ЄСВ, нарахований на заробітню плату працівників ВП «Росія» ДП «Селидіввугілля» за період з 01.01.2016 року по 30.11.2017 року в Красноармійську ОДПІ перерахований повністю тощо.

Наказом ДП “Селидіввугілля” від 23.05.2017 №105 ВП “Шахта “Росія” ДП “Селидіввугілля” з 18.07.2017 перейменований у ВП “Шахта “Котляревська” ДП “Селидіввугілля”.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, несплата страхувальниками ЄСВ за період з 01.04.2010 року по 04.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 04.05.2010 року, з 01.06.2010 року по 04.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, а також з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року не може слугувати підставою для незарахування зазначених періодів до пільгового та страхового стажу позивача відповідно, а тому спірне Рішення № 571 від 24.11.2017 року в частині висновків щодо незарахування до страхового стажу періодів з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року та щодо незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01.04.2010 року по 04.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 04.05.2010 року, з 01.06.2010 року по 04.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо Рішення № 571 від 24.11.2017 року в частині підстав незарахування стажу (пільговий - з 26.03.2004 року по 01.08.2004 року, страховий - серпень, грудень 2001 року, вересень 2003 року), то позивачем не заявлено відповідних позовних вимог. Також скасування Рішення № 571 від 24.11.2017 року в певній частині призводить до наявності у ОСОБА_1 страхового стажу встановленого розміру, який є достатнім для призначення пенсії за зниженням пенсійного віку, тобто право позивача на пенсійне забезпечення є захищеним належним чином. Таким чином суд вважає, що Рішення № 571 від 24.11.2017 року в частині підстав незарахування стажу (пільговий - з 26.03.2004 року по 01.08.2004 року, страховий - серпень, грудень 2001 року, вересень 2003 року) скасуванню не підлягає.

Враховуючи вищеотримані висновки суд зобов’язує Селидівське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, 01.12.2015 року по 31.10.2017 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» та до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.04.2010 року по 04.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 04.05.2010 року, з 01.06.2010 року по 04.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», зобов’язує Селидівське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2017 року № 1534;

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн. згідно квитанції від 06.03.2018 року № 96.

Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 704, 80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (вул. Толстого, б. 4, кв. 1, м. Новогродівка, ІПН НОМЕР_1) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Героїв праці, 6, м. Селидове, ЄДРПОУ 41247274 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Селидівського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області № 571 від 24.11.2017 року в частині висновків щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 31.10.2017 року та щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на підприємстві ВП "Шахта "Котляревська" ДП "Селидіввугілля" з 01.04.2010 року по 04.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 04.05.2010 року, з 01.06.2010 року по 04.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року.

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, 01.12.2015 року по 31.10.2017 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.04.2010 року по 04.04.2010 року, з 01.05.2010 року по 04.05.2010 року, з 01.06.2010 року по 04.06.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2017 року № 1534.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (вул. Толстого, б. 4, кв. 1, м. Новогродівка, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 85400, Донецька область, м.Селидове, вул. Героїв Праці, буд. 6) судові витрати по справі в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Вступна та резолютивна частина рішення складена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 08.05.2018 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.05.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кірієнко В.О.