Постанова № 74071422, 18.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/621/18Головуючий по 1 інстанції - Корман О.В. Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

секретар Матюха В.І.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року (постановлену в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Кормана О.В.) у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії (рішення) головного державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Бойко Тетяни Дмитрівни.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

21 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на дії (рішення) головного державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бойко Т.Д.

Скарга мотивована тим, що 29 січня 2018 року вона звернулася до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29.07.2016 року, виданого на примусове виконання вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2016 року у кримінальному провадженні № 705/6550/16-к (1-кп/705/124/16), який набрав законної сили 22 липня 2016 року. Вказаним виконавчим листом з ОСОБА_5 стягнуто на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13 489,10 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 25 000 грн., разом 38 489,10 грн.

12 лютого 2018 року вона отримала рекомендований лист з повідомленням про повернення виконавчого документу (вищевказаного виконавчого листа) стягувачу без прийняття його до виконання від 01 лютого 2018 року, на тій підставі, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, що його видала, та роз'яснено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами (мотивувальна частина повідомлення державного виконавця).

Вважає дії головного державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. щодо винесення повідомленням про повернення виконавчого документу неправомірними, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства України та, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на те, що виносячи вказане повідомлення державний виконавець Бойко Т.Д. керувався вимогами ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону № 1404-VIII від 15 грудня 2017 року, чинній на момент винесення оскаржуваного повідомлення від 01 лютого 2018 року). Проте, виконавчий лист Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13 489,10 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 25 000 грн., разом 38 489,10 грн. - виданий 29 липня 2016 року.

На момент видачі Уманським міськрайонним судом Черкаської області вищевказаного виконавчого листа, діяв Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XIV в редакції від 12 червня 2016 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV в редакції від 12 червня 2016 року (чинній на момент видачі виконавчого листа), у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали.

За загальним правилом нормативно-правовий акт не має зворотної дії в часі, принцип незворотності дії НПА в часі закріплений в ст. 58 Конституції України, в якій зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Отже, враховуючи наведене, а також те, що в самому Законі України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII в редакції від 15 грудня 2017 року (який набрав чинності 15 жовтня 2016 року) не вказано про зворотну дію закону в часі, Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII в редакції від 15 грудня 2017 року поширюється на юридичні факти і правовідносини, які виникли після набуття ним чинності (з 05 жовтня 2016 року).

Тобто, виданий до набрання чинності новою редакцією Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повинен виконуватись в тій редакції виконавчого документа, який був судом виданий відповідно до діючої редакції Закону на момент його видачі.

На цих підставах просила суд: визнати неправомірним дії головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. щодо винесення 01 лютого2018 року повідомлення про звернення виконавчого документу - виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29 липня 2016 року стягувачу ОСОБА_3 без прийняття до виконання; скасувати повідомлення головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. про повернення виконавчого документа від 01 лютого 2018 року та зобов'язати головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. вирішити питання про прийняття виконавчого документа до виконання, а саме: виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29 липня 2016 року без інформації про ім'я та по батькові посадової особи, яка його видала.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Уманського міського відділу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бойко Т.Д. щодо повернення 01 лютого 2018 року виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29 липня 2016 року стягувачу ОСОБА_3 без прийняття до виконання.

Зобов'язано головного державного виконавця Уманського міського відділу Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бойко Т.Д. вирішити питання про прийняття до виконання виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 13 489,10 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 25 000 грн., разом 38 489,10 грн., з урахуванням вимог до виконавчого листа, які діяли на момент видачі такого виконавчого документа.

Зобов'язано державного виконавця, у відповідності до вимог статті 453 ЦПК України, повідомити суд та заявника про виконання даної ухвали не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

В апеляційній скарзі Уманський МВ ДВС просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року як незаконну та ухвалити нове рішення, яким відмовити скаржниці в задоволенні її вимог.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що при постановленні ухвали, суд першої інстанції зіслався на те, що виконавчий лист Уманського міськрайонного суду по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) виданий 29 липня 2016 року. Однак, на момент видачі вищевказаного виконавчого листа діяв ЗУ «Про виконавче провадження» 606-ХІV в редакції від 12 червня 2016 року (чинній на момент видачі виконавчого листа), де у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видала. Тому, виданий до набрання чинності новою редакцією ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повинен виконуватись в тій редакції виконавчого документа, який судом виданий відповідно до діючої редакції Закону на момент його видачі. Суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального законодавства при постановленні ухвали та не врахував вищезазначені доводи, а тому його ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 29 січня 2018 року звернулася до Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області з заявою про примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29 липня 2016 року, виданого на примусове виконання вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.06.2016 року у кримінальному провадженні № 705/6550/16-к (1-кп/705/124/16), який набрав законної сили.

Зазначеним виконавчим листом з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13 489,10 грн. та моральної шкоди в сумі 25 000 грн.

12 лютого 2018 року ОСОБА_3 отримала у відділенні поштового зв'язку рекомендований лист з повідомленням про повернення виконавчого документу (вищевказаного виконавчого листа) стягувачу без прийняття його до виконання від 01 лютого 2018 року, винесеним (за підписом) головним державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бойко Т.Д.

Як було зазначено в повідомленні виконавчий документ не відповідає вимогам п. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала (а.с. 12).

Крім того, в повідомленні державного виконавця від 01 лютого 2018 року зазначено, що у виконавчому листі № 705/6550/16к 1-кп/705/124/16 пред'явленому стягувачем до виконання вказано лише прізвище та ініціали такої посадової особи.

Згідно ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами (мотивувальна частина повідомлення державного виконавця).

ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою про визнання неправомірним дії головного державного виконавця Уманського MB ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. щодо винесення 01 лютого 2018 року повідомлення про звернення виконавчого документу - виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) від 29 липня 2016 року стягувачу ОСОБА_3 без прийняття до виконання.

Згідно вимог ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист Уманського міськрайонного суду Черкаської області по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 13 489,10 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 25 000 грн. виданий 29 липня 2016 року (а.с. 13).

На момент видачі Уманським міськрайонним судом Черкаської області вищевказаного виконавчого листа, діяв Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ в редакції від 12 червня 2016 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-ХІV в редакції від 12 червня 2016 року (чинній на момент видачі виконавчого листа), у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали.

Відповідно до ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

При цьому в ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ в редакції від 15 грудня 2017 року (який набрав чинності 05 жовтня 2016 року) не вказано про зворотну дію закону в часі, ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII в редакції від 15 грудня 2017 року поширюється на юридичні факти і правовідносини, які виникли після набуття ним чинності (з 05 жовтня 2016 року).

Таким чином, виданий до набрання чинності новою редакцією Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повинен виконуватись в тій редакції виконавчого документа, який був судом виданий відповідно до діючої редакції Закону на момент його видачі.

Виносячи повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 01 лютого 2018 року державний виконавець Бойко Т.Д. керувався вимогами ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції закону № 1404-VIII від 15 грудня 2017 року чинній на момент винесення оскаржуваного повідомлення від 01 лютого 2018 року.

У відповідності до п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного повідомлення), виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 липня 2016 року по справі № 705/6550/16к (1кп/705/124/16) виданий судом, як уповноваженою особою, містить повне найменування органу, який видав виконавчий лист, скріплений підписом судді, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, та гербовою печаткою суду, тобто саме так, як того вимагає чинне законодавство України.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що скарга ОСОБА_3 на дії (рішення) головного державного виконавця Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т.Д. в частині визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладеного колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року у даній справі без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії (рішення) головного державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Бойко Тетяни Дмитрівни залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Голвоуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2018 року.