Рішення № 74071243, 10.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1124/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т АНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_3Л.) до Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 08.12.2017 № 380648/НОМЕР_1;

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг № 43757/НОМЕР_2 від 28.12.2017;

- зареєструвати податкову накладну № 49 від 23.10.2017. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Так, позивач вказує, що на вимогу контролюючого органу після зупинення реєстрації податкової накладної, платником податків надано усі належні документи, вичерпний перелік яких визначений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів». Проте, ці документи не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість, відповідач як на підставу для відмови в реєстрації податкових накладних вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Позивач вважає, що відповідачем не дотримано вимоги п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку наведено лише один критерій, а саме невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД, зазначено критерій, який відсутній у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в ЄРПН. Окрім того, позивач зазначив, що відповідач лише процитував зміст п. в) п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, а не вказав вичерпний перелік документів достатніх для прийняття рішення для реєстрації податкової накладної. Позивач зазначає, що такі рішення суб'єкта владних повноважень суперечать приписам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов. Заперечення мотивує тим, що комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідач зазначив, що оскаржувані рішення є законними та такими, що прийняті у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а відтак підстав для скасування таких рішень немає.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року було прийнято позовну заяву ФОП ОСОБА_3 та відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення (виклику) сторін.

19 квітня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 3 травня 2018 року судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Суд встановив, що 7 грудня 2001 року ОСОБА_3 було зареєстровано, як фізичну особу-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, 19/30.

20 вересня 2017 року між ФОП ОСОБА_3 (Продавець) та КП "Комбінат міського господарства" (Покупець) було укладено договір № 200917, відповідно до якого предметом договору є придбання солі для промислового перероблення кам’яна (ДК 021-2015-14430000-4 випарена сіль і чистий хлорид натрію), в кількості 70 т. Ціна договору складає 93307, 20 грн з ПДВ. Форма оплати безготівковий розрахунок.

Вказаний договір опубліковано на порталі «Системи публічних закупівель «PROZORRO»».

Вказану сіль кам'яну для промислового переробляння ФОП ОСОБА_3 було замовлено у ТОВ "БАХМУТ СІЛЬ", що підтверджується рахунком № 92 від 19.09.2017. Оплата за сіль кам'яну проведена згідно платіжного доручення № 497 від 20.09.2017 р в сумі 70605,60 грн. Товар було відвантажено постачальником 12 жовтня 2017 року, що підтверджується видатковою накладною № 445 від 12.10.2017 та залізничною накладною № 52388477 від 18 жовтня 2017 року.

На підтвердження господарської операції з ТОВ "БАХМУТ СІЛЬ", ФОП ОСОБА_3 надав суду рахунок на оплату № 92 від 19.09.2017, виписку з АТ «ОСОБА_4 АВАЛЬ», податкову накладну № 51, видаткову накладну № 455 від 12.10.2017, накладну від 18.10.2017, посвідчення якості та безпеки № 5/20 від 12.10.2017, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631.

Як вбачається із змісту видаткової накладної № РН-0000076 від 23.10.2017 ФОП ОСОБА_3 придбав у ПП «БКФ ОСОБА_2» 1 тонну солі для промислового перероблення кам’яна за 1100, 00 грн з ПДВ. Оплата у розмірі 1100, 00 грн здійснена на рахунок ПП «БКФ ОСОБА_2», що підтверджується випискою з АТ «УкрСиббанк».

Як вбачається із матеріалів справи між ФОП ОСОБА_3 (Замовник) та ПАТ «Українська залізниця» (Перевізник) 8 вересня 2017 року було укладено договір № 7387-Є/11312ПЛ-2017 «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги». Згідно вказаного договору Перевізник надає Замовнику послуги, пов’язанні з організацією та перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) і проведення розрахунків за ці послуги.

Оплата за наданні ФОП ОСОБА_3 послуги було здійснена на рахунок ПАТ «Українська залізниця» 13 жовтня 2017 року згідно рахунку № 1194.

23 жовтня 2017 року ФОП ОСОБА_3 поставив на адресу КП "Комбінат міського господарства" сіль для промислового перероблення кам’яна ДСТУ 4246:2003 кам’яна з протизлежувальною добавкою до 15г/т, сорт вищий, в кількості 70 тон за 93307, 20 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору № 200917 від 20.09.2017 ФОП ОСОБА_3 надав суду наступні документи: рахунок-фактура № СФ-0000187 від 20.09.2017, калькуляцію вартості реалізації одиниці товару, розрахунок вартості доставки матеріалів (сіль кам’яна) на об’єкт замовника, довіреність, перелік, видаткову накладну № РН-0000377 від 23.10.2017, товарно-транспортні накладні № 1, № 2, № 3, № 4 від 19.10.2017, № 1 від 23.10.2017, виписки про оплату з АТ «ОСОБА_4 АВАЛЬ», оборотно-сальдову відомість по рахунку 361, договір тимчасового зберігання № 011017, акт прийому-передачі на тимчасове зберігання матеріалів від 19.10.2017, акт приймання-передачі від 23.10.2017, договір № 48ОБКПК-0007 купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток, накладні на відпуск товарів, трудовий договір з водієм, посвідчення водія.

Позивачем під час здійснення вищезгаданої господарської операції було оформлено та направлено засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних для реєстрації податкову накладну від 23.10.2017 № 49.

Через «Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України направило ФОП ОСОБА_3 квитанцію №1 від 08.11.2017, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної відповідно до пункту 201.16 ст.201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відповідно до п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України.

ФОП ОСОБА_3 надав пояснення та копії документів, а саме: витяг з ЄДР щодо діяльності підприємця, рахунок № 187 від 20.09.2017 року, договір № 200917 від 20.09.2017, видаткову накладну № 377 від 23.10.2017, прибуткову накладну № 445 від 12.10.2017, податкову накладну від постачальника № 51 від 20.09.2017, рахунок № 92 від 19.09.2017, залізничну накладну № 52388477, прибуткову накладну № 76 від 23.10.2017, банківські виписки щодо оплати постачальнику від 20.09.2017, від 17.11.2017, товаро-транспортні накладні, договір на зберігання, ТМЦ, акт на приймання, зберігання та повернення зі зберігання, техпаспорт на вантажний автомобіль, трудовий договір з водієм, посвідчення водія, договір з ПАТ «Укрзалізниця» № 7387-Є/1131ЦТЛ-2017 від 08.09.2017, договір на вантажні роботи ВП ""Львівська МДНРР" РФ "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" № 4 Л/МЧ Львів/ 15/709/м/п від 03.06.2016, рахунки та акти наданих послуг залізниці, розрахунки вартості доставки ТМЦ, скріншот сторінки прозоро щодо реєстрації закупівлі, виписки щодо отримання часткової оплати від Покупця.

8 грудня 2017 року комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №380648/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.

Позивач звернувся до відповідача із скаргою, втім 28 грудня 2017 року рішенням № 43757/НОМЕР_1 комісії з питань розгляду скарг, скаргу позивача залишила без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін.

Позивач вважає, що рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 08.12.2017 №380648/НОМЕР_1 та рішення комісії з питань розгляду скарг № 43757/НОМЕР_1 від 28.12.2017 є протиправними, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень п.201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_5 України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами п.74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень п. 201.16.1 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом ОСОБА_5 України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_5 України № 1246 від 29.12.2010 (далі- Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно з пунктом 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Суд зазначає, що критерій, визначений відповідачем у квитанції №1 від 08.12.2017 як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків не передбачений.

Відповідно до положень п. 201.16.2 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом ОСОБА_5 України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог п.201.16.1-201.16.2 статті 201 Податкового кодексу України та пропозицій, викладених у квитанціях, ФОП ОСОБА_3 було надано документи та пояснення. Перелік наданих документів відповідає вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 № 567.

Проте, відповідачем всупереч вимогам п.п. «в» п.201.16.1 статті 201 Податкового кодексу України, не було визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної.

Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (п.п.«в» п. 201.16.1 ст.201 ПК України).

При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти ПН до реєстрації.

З оскаржуваного рішення встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

У ході судового розгляду справи судом не здобуто доказів стосовно того, які ж саме документи, надані позивачем відповідачу для реєстрації податкової накладної, були складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ. В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету ОСОБА_5 Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету ОСОБА_5 Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що Державною фіскальною службою України не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 08.12.2017 №380648/НОМЕР_1, у зв'язку з чим це рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги позивача скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг № 43757/НОМЕР_2 від 28.12.2017, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Пунктом 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Оскаржуваним рішенням про результати розгляду скарги залишено без змін рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 08.12.2017 №380648/НОМЕР_1.

Суд зазначає, що ФОП ОСОБА_3 оскаржує рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 08.12.2017 №380648/НОМЕР_1 у даній справі.

Враховуючи, що рішення ДФС України про результати розгляду скарги не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього особу будь-якого обов'язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки, а тому позовні вимоги в частині скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг № 43757/НОМЕР_2 від 28.12.2017 задоволенню не підлягають.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2017 № 380648/НОМЕР_1.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну № 49 від 23.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок її бюджетних асигнувань 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн сплаченого судового збору на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, 19/30, РНОКПП НОМЕР_1).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2018.

Суддя Р.М. Брильовський