Ухвала суду № 74071171, 15.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/391/18 Справа № 705/681/18 Категорія: ст.81 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Мазуренко Ю.В. Доповідач в апеляційній інстанції Єльцов В. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів Єльцова В. О. Іваненка І. В.Іваненка І. В., Биби Ю. В.Биби Ю. В.

секретаря судового засідання Кулик О.О.

з участю прокурора Очеретяного М.С.

представника колонії Бондар А.І.

захисника Вовк С.П.

засудженого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та його захисника Вовк С.П. на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 березня 2018 року про відмову у задоволенні клопотання адміністрації державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про умовно-дострокове звільнення засудженого

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, мешканця до арешту: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-05.03.2002 року Дарницьким районним судом м. Київ за ст.296 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

-01.09.2006 року Дарницьким районним судом м. Київ за ст. 187 ч. 2 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений 14.03.2014 року по відбуттю строку покарання,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 по даній справі засуджений 09.11.2016 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.01.2017 року на підставі ст. 69 КК України пом'якшене призначене йому покарання до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України йому було зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 09.11.2016 року по 16.01.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку покарання за даною справою - 09.11.2016 року.

Кінець строку відбуття покарання - 01.09.2018 року.

Адміністрація державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» звернулась до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 згідно статті 81 КК України, оскільки в установі він відбуває покарання з 27.11.2017 року і вже відбув 2/3 частини строку покарання. В поданні вказано, що за час перебування в установі засуджений характеризується посередньо, режиму відбування покарання не порушує. Заохочень та стягнень не має. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку. Має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. Відповідно до ст.123, ст.127 КВК України бере участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує позитивно, робить належні висновки. Підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Провину у скоєному злочині визнає повністю, розкаюється.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 березня 2018 року у задоволенні клопотання адміністрації державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2018 року, засуджений ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким його звільнити умовно-достроково від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, мотивуючи тим, що судом першої інстанції допущено неповноту та необ'єктивність під час дослідження матеріалів справи, що виражаються у поверхневій оцінці обставин справи, помилках та путанині в порушення глави 2 та параграфа 1 глави 28 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2018 року, захисник ОСОБА_7 Вовк С.П. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою клопотання державної установи «Старобабанівська виправна колонія №92» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 задовольнити, посилаючись на неповноту дослідження судом 1 інстанції всіх обставин справи, в тому числі не дослідив те, що засуджений ОСОБА_7 з моменту засудження , тобто з 09.11.2016 року відбував покарання не у Старобабанівській виправній колонії №92, а в Бережанській виправній колонії №95, в якій ОСОБА_7 характеризувався позитивно, працював на протязі 9 місяців з моменту початку відбування покарання, має 2 заохочення та не мав жодного стягнення, а в подальшому, у грудні 2017 року був переведений до Старобабанівської виправної колонії №92.

Заслухавши доповідача, доводи засудженого, його захисника та представника колонії про задоволення апеляційних скарг, доводи прокурора про безпідставність апеляційних вимог засудженого та його захисника, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі та обґрунтовано виніс рішення про відсутність законних підстав для звільнення засудженого ОСОБА_7 умовно-достроково від відбування призначеного основного покарання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому під сумлінною поведінкою слід розуміти свідоме і беззаперечне дотримання засудженим умов відбування покарання та виконання всіх обов'язків покладених на нього нормативно-правовими актами. Вона передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, але й те, що засуджений подає позитивний приклад поведінки для інших засуджених. Не можна вважати сумлінною поведінкою лише формальний факт відсутності у засудженого не знятих чи не погашених заходів стягнення, оскільки дотримання порядку та умов відбування покарання є обов'язком засудженого.

Сумлінне ставлення до праці - це чесне та повне виконання засудженим своїх трудових обов'язків, покращення кількісних та якісних показників виконуваної роботи. Воно передбачає прагнення засудженого до перевиконання встановлених норм виробітку або зразкового виконання робіт, а також відшкодування збитків завданих злочином.

Як вбачається з матеріалів подання та особової справи, засуджений ОСОБА_7 під час утримання характеризується посередньо, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Заохочень та стягнень не має. Неодноразово судимий та відбував покарання в місцях позбавлення волі. Хронічних тяжких захворювань у нього не виявлено. При цьому, на виробництві установи засуджений не працевлаштований. В матеріалах клопотання відсутні дані, які саме роботи йому пропонувались, чи відмовлявся він від виконання таких робіт, відсутні документи з яких причин засуджений не працевлаштований.

Таким чином, вищевикладені обставини в їх сукупності свідчать про те, що на даний час ОСОБА_7 не довів свого виправлення, оскільки його поведінка та ставлення до праці за весь період відбутого покарання не носять стабільно позитивного характеру та не дають правових підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а тому до нього не можуть бути застосовані положення ст.81 КК України.

Враховуючи наведені вище вимоги закону, висновок суду 1 інстанції про те, що засуджений ОСОБА_7 під час відбування покарання не довів своєю поведінкою та своїм ставленням до праці, що він став на шлях виправлення і заслуговує умовно-дострокового звільнення є обґрунтованим та не викликає сумнівів в колегії суддів.

Отже, місцевий суд постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання адміністрації державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7, вірно дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, а тому доводи засудженого та його захисника про те, що оскаржувана ухвала є незаконною з підстав не відповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам провадження, неповноті дослідження всіх обставин справи є помилковими, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. ст. 404, 405, 407 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника Вовк С.П. залишити без задоволення.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 березня 2018 року про відмову у задоволенні клопотання адміністрації державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає..

Головуючий :

Судді :