Рішення № 74071083, 16.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Житомир справа № 281/90/18

категорія 6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бовсунівської сільської ради Лугинського району Житомирської області про визнання недійсним та незаконним акт обстеження,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсний та незаконним акт обстеження проїзду між АДРЕСА_1 Бовсунівської сільської ради Лугинського району Житомирської області від 09.02.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що Бовсунівська сільська рад не мала жодних підстав передбачених законом, щоб визнати проїзд між АДРЕСА_1 та стверджувати, що він знаходиться на землях загального користування.

Ухвалою суду від 23 березня 208 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позивач через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. В обґрунтування відзиву зазначив, що акт, складений комісією призначеною розпорядженням сільського голови Бовсунівської сільської ради від 27.01.2017 №17-О є законним, оскільки складений з урахуванням норм чинного законодавства.

Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням сільського голови Бовсунівської сільської ради від 27.01.2017 №17-О створено комісію по обстеженню проїзду між АДРЕСА_1 с. Бовсуни.

Комісією складено акт обстеження проїзду між АДРЕСА_1 від 09.02.2017року, яким рекомендовано виконавчому комітету сільської ради прийняти відповідне рішення щодо знесення самовільно збудованого паркану гр.ОСОБА_1

Вважаючи зазначений акт незаконним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.20 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Так, сільським головою Бовсунівської сільської ради в межах наданих йому законом повноважень, видано розпорядження «Про створення комісії по обстеженню проїзду між АДРЕСА_1» від 27.01.207 року.

На думку суду, комісія по обстеженню проїзду між АДРЕСА_1 дійшла обґрунтованого висновку, що паркан самовільно встановлений між АДРЕСА_1 розташований на землях загального користування та перешкоджає вільно і безперешкодно використовувати проїзд для задоволення потреб громадян, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що земельні ділянки на яких розташовані об'єкти загального користування належать до земель житлової та громадської забудови.

Так. ч.1 ст. 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

В свою чергу, у відповідності до пункту а) ч. 4 ст.83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що в даному випадку відповідачем доведено правомірність прийнятого акту обстеження проїзду від 09.02.2017 року. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог.

Керуючись статтями 77, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) до Бовсунівської сільської ради Лугинського району Житомирської області (вул. Центральна, 74, с.Бовсуни, Лугинський район, Житомирська область,11323, код ЄДРПОУ 04346089) про визнання недійсним та незаконним акт обстеження від 09.02.2017р. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Липа