Ухвала суду № 74071077, 02.05.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20381/18-к

У Х В А Л А

02 травня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Маленівській К.М., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Вакарова Д.В., захисників Боярської М.М., Хахіної Є.В., підозрюваної ОСОБА_3, розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Остроушка Є.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Остроушко Є.В., за погодженням прокурора відділу Генеральної прокуратури України Вакарова Д.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави розміром 19 998 700 грн.

Клопотання обґрунтовано наступними обставинами.

Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001183 від 05.05.2016 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364; ч. 2 ст. 15; ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється в розтраті чужого майна в особливо великих розмірах, яке перебувало у віданні особи, вчиненим як виконавцем за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

24.04.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтовується органом досудового розслідування даними, які містяться у: листах та документах ТОВ «Укрконцепт» та АБ «Укргазбанк», вилучених під час здійснення досудового розслідування; повідомленнях про підозру ОСОБА_7 від 19.01.2017; повідомленнях про підозру ОСОБА_8 від 19.05.2017; повідомленнях про підозру ОСОБА_6 від 13.04.2018; протоколах допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 22.05.2017; протоколах допиту свідка ОСОБА_9 від 13.09.16; висновках експерта КНДЕКЦ від 18.04.17; протоколах допиту свідка ОСОБА_10 від 20.10.17; протоколах додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 18.10.16; протоколах допиту свідка ОСОБА_12 від 04.04.18; протоколах допита свідка ОСОБА_13 від 28.03.18; протоколах допита свідка ОСОБА_14 від 06.04.18; протоколах допиту свідка ОСОБА_3 від 11.10.17; протоколах допиту свідка ОСОБА_15 від 06.04.2018; висновках експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №14710/16-42 від 10.10.2016; листах ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» № 266-210 від 07.02.2017; науково-технічному звіті «Заключение о техническом состоянии здания учебного корпуса, расположенного по ул. Кожемяцкой, 12-б в Подольском районе г. Киева»; висновках експерта №15 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 20.06.2017; висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від №179/17-45 від 06.01.2016; висновку комісійної судової-економічної експертизи №27/03/17-2 від 27.03.2017 листом Державної аудиторської служби України №15-17/802 від 18.09.2017; висновках експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 20007/20008/17-45/5702-5705/18-45; особових справах ОСОБА_6 і ОСОБА_3; висновку експерта №8-4/2245 від 17.11.2017; рішеннях Господарського суду м. Києва у справі № 22/352 від 25.02.11.

Під час досудового розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків зазначено наступне. Злочин, який інкримінуються ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватися від органів слідства та суду.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно неї більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.

У засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, наполягав на його задоволенні.

Підозрювана та її захисники заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно в судовому засіданні захисник зазначив, що висновки органу досудового розслідування з приводу обґрунтованості підозри не відповідають фактичним обставинам справи та є передчасними, жодних вагомих доказів, які б вказували на вчинення підозрюваною кримінального правопорушення в матеріалах клопотання не має.

Слідчий суддя вислухавши думку прокурора Вакарова Д.В., підозрювану ОСОБА_3, захисників - адвокатів Боярську М.М., Хахіну Є.В., дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Згідно доданих до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності щодо вини підозрюваної, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для підозрюваної.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, яких вона підозрюється, зокрема санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання до дванадцять років позбавлення волі.

Слідчий суддя враховує стан здоров'я, відсутність судимостей, міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці її постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що підозрювана має постійне місце проживання в м. Київ.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою забезпечать виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, та спробам останньої переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Тому, слідчий суддя, враховує характер кримінального провадження, який ґрунтується на вчинені ОСОБА_3 злочину, який має загальносуспільний інтерес, загальнодержавний простір діяльності; вік підозрюваної, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне визначити підозрюваній заставу, у розмірі 19 000 000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на неї такі обов'язки:

- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.

- прибувати за кожним викликом суду, прокурора та слідчого;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором чи судом.

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрювану, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Остроушка Є.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,- задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з 02.05.2018 року по 30.06.2018 року.

Одночасно визначити ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у сумі 19 000 000 ( дев'ятнадцять мільйонів) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_3 в разі внесення застави, наступні обов'язки:

- здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.

- прибувати за кожним викликом суду, прокурора та слідчого;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором чи судом.

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30.06.2018 року включно, але не більше строків досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі ст. 535 ч. 4 КПК України слідчому в ОВС Генеральної прокуратури України Остроушку Є.В. повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Підпалий