Рішення № 74070960, 19.04.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року № 810/1098/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинського ОУ ПФУ Київської області з вимогами:

- визнати дії Києво-Святошинського ОУ ПФУ Київської області щодо призначення та виплати йому щомісячного довічного грошового утримання - протиправними (пункт 1);

- зобов'язати Києво-Святошинське ОУ ПФУ Київської області призначити та виплачувати йому з 07 вересня 2017 року щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 84% суддівської винагороди, звільненого від сплати податків та зборів (пункт 2).

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що він перебуває на обліку в Макарівському відділі Києво-Святошинського ОУПФУ Київської області з 25 червня 2007 року. В той час він отримував пенсію по інвалідності 2 групи, яка була призначена довічно з 01 липня 2010 року згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Вказує, що продовжуючи працювати на посаді судді Макарівського районного суду Київської області він отримував щомісячне грошове утримання у розмірі 84% суддівської винагороди. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 04.03.2010 №1945-VІ, наказом ТУ ДСА в Київській області № 26/Б від 23.03.2010, він був звільнений з посади судді Макарівського районного суду Київської області з 22.03.2010 у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків. Цим же наказом, з 22.03.2010 йому припинено виплату щомісячного грошового утримання судді та зобов’язано начальника відділу бухгалтерського обліку та завідуючу сектором кадрової роботи підготувати пакет документів для призначення та виплати позивачу довічного грошового утримання управлінням Пенсійного фонду за місцем проживання.

Пояснює, що 07.09.2017 ним відповідачу було подано заяву з відповідним пакетом документів про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Лише 13.02.2018 року відповідач надав листі за № 2258/07/02 в якому зазначив, що розпорядженням за № 140147 від 12 вересня 2017 року позивачу призначено щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VІ в сумі 16000 гривень.

Позивач стверджує, що має стаж роботи 22 роки 3 місяці та 19 днів, а тому відповідно розмір мого щомісячного довічного грошового утримання повинен становити (80 % + (2 роки х 2 % = 4 %) = 84 % суддівської винагороди.

Відповідач - Києво-Святошинське ОУ ПФУ Київської області проти позову заперечувало. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що позивач звернувся до нього із заявою від 07.09.2017 року та всіма необхідними документами за призначенням щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вказує, що Розпорядженням №140147 від 12.09.2017 Макарівського відділу Києво-Святошинського ОУ ПФУ позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% суддівської винагороди обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з 07.09.2017 становить 16000,00 грн. – основний розмір утримання від середнього заробітку.

Вказує, що доплата з 07.09.2017 року згідно заяви позивача про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 21890,10 грн. та була виплачена частково в лютому 2018 року, а залишок доплати буде виплачено у подальшому.

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні 19.04.2018 року позивач зменшив п.2 позовних вимог та просив суд зобов'язати Києво-Святошинське ОУ ПФУ Київської області призначити та виплачувати йому з 07 вересня 2017 року щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 84% суддівської винагороди

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Макарівському відділі Києво-Святошинського ОУ ПФУ Київської області з 25.06.2007. В той час він отримував пенсію по інвалідності 2 групи, яка йому була призначена довічно з 01 липня 2010 року згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Продовжуючи працювати на посаді судді Макарівського районного суду Київської області позивач отримував щомісячне грошове утримання у розмірі 84% суддівської винагороди.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 04.03.2010 №1945-VІ, наказом територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області № 26/Б від 23.03.2010, позивач був звільнений з посади судді Макарівського районного суду Київської області з 22.03.2010 у зв’язку з поданням заяви про відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків.

Цим же наказом, з 22.03.2010 позивачу припинено виплату щомісячного грошового утримання судді та зобов’язано начальника відділу бухгалтерського обліку та завідуючу сектором кадрової роботи підготувати пакет документів для призначення та виплати довічного грошового утримання управлінням Пенсійного фонду за місцем проживання.

Оскільки вказаний пакет документів готувався протягом 9 місяців, то за вибором позивача, управлінням Пенсійного фонду України в Макарівському районі Київської області з 15 жовтня 2010 року, йому відповідно до вимог ст.37 Закону України "Про державну службу", призначено пенсію державного службовця, яку отримував до 07 вересня 2017 року, а виплату пенсії по інвалідності було припинено.

07 вересня 2017 року позивачем відповідачу було подано заяву з відповідним пакетом документів про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

13 лютого 2018 року відповідач надав позивачу відповідь (лист за № 2258/07/02) в якому вказував, що розпорядженням за № 140147 від 12 вересня 2017 року Макарівським відділом Києво-Святошинського ОУ ПФУ позивачу призначено щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VІ в сумі 16000 гривень.

Суд вважає дії відповідача щодо призначення позивачу довічного грошового утримання необґрунтованими, безпідставними і такими, що порушують його права на призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, передбаченому чинним законодавством, з огляду на таке.

Пунктом 25 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за № 1402-19 від 02 червня 2016 року передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Такі самі положення містяться в Законі від 07 липня 2010 року, що втратив чинність та на який маються посилання діючого Закону, лише з тією відмінністю, що суддя мав право на отримання щомісячного довічного утримання, звільненого від сплати податку, тому застосування ставки податку 18% та 1,5 % військового збору щодо довічного грошового утримання є протиправним.

Як вбачається з Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж ОСОБА_1 станом на 22.03.2010 року (день звільнення з посади судді) становить 22 роки 3 місяці 19 днів. Вказаний розрахунок (копія якого наявна у матеріалах справи) підписано начальником ТУ ДСА Київської області ОСОБА_3

Вказані обставини також підтверджуються копіями наказів ТУ ДСА в Київській області №166/к від 03.12.2007, №149/к від 01.12.2009 які наявні в матеріалах справи.

За таких обставин суд вважає, що позивачу довічне грошове утримання має виплачуватись із розрахунку 84% суддівської винагороди звільненого від сплати податків.

Задовольняючи позовні вимоги суд також виходив з того, що Конституційний Суд України у Рішенні від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов’язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

У рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов’язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п’ятий, шостий, сьомий пункту 7 мотивувальної частини).

Розглядаючи питання зниження досягнутого рівня гарантій незалежності суддів в аспекті реалізації їх права на щомісячне довічне грошове утримання, Конституційний Суд України сформулював юридичну позицію, згідно з якою конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (абзац п’ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 3 червня 2013 року № З-рп/2013).

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1.

3. Зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити та виплатити ОСОБА_1 судді у відставці з 07 вересня 2017 року щомісячне грошове утримання у розмірі 84% суддівської винагороди.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 квітня 2018 р.