Рішення № 74070903, 18.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2018 р. справа № 809/690/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 16.04.2018 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання неправомірними дій та бездіяльності щодо прийняття Заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 Повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язання здійснити примусове виконання рішення шляхом відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів, виданих 02.02.2018 на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №809/1034/17.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 не вчинено дії з примусового виконання судового рішення та протиправно прийнято Повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання.

19.04.2018 ухвалою суду дану позовну заяву залишено без руху (а.с.25-27). На виконання ухвали суду представником позивача вчинено дії щодо усунення недоліків позовної заяви у встановлений ухвалою строк.

Ухвалою суду від 08.05.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та залучено Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області до участі в справі як другого відповідача.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Заступник начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 16.05.2018 електронною поштою направив підтвердження отримання ним судової повістки 15.05.2018 (а.с.56-58). Також Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 17.05.2018 електронною поштою направив підтвердження отримання ним судової повістки 16.05.2018 (а.с.59-61).

Щодо письмових доводів відповідачів про те, що час отримання ними повісток, а саме менш як за п'ять днів до судового засідання, позбавляє їх права на підготовку відзиву, суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 КАС України, відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених серед іншого статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина 2 статті 269 КАС України).

Отже, повідомлення відповідачів 15.05.2018 та 16.05.2018 про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 КАС України здійснено вчасно, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальною статтею 269 КАС України.

Частиною 3 статті 268 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 287 КАС України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно пункту 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 4 статті 229 цього Кодексу).

Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження та відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначених статтями 268, 269, 271, 287 КАС України, з’ясувавши обставини справи, встановив наступне.

Заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 керуючись пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» 13.03.2018 прийнято Повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, виданих 02.02.2018 на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №809/1034/17, щодо:

- зобов’язання Військову частину 3057 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 із урахуванням невиплаченої надбавки за вислугу років у розмірі 10 (десять) відсотків за період з 21.05.2015р. до 31.12.2015р. включно, утриманих коштів у вигляді військового збору за періоди з 09.09.2015р. до 26.11.2015р. включно, з 15.12.2015р. до 08.01.2016р. включно, з 13.02.2016р. до 29.05.2016р. включно, з 24.06.2016р. до 04.07.2016р. включно, з 15.12.2016р. до 18.12.2016р. включно, із проведенням індексації перерахованих сум та врахуванням виплачених коштів – ВП №55959677 (а.с.13, 17);

- зобов’язання Військову частину 3057 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50 (п’ятдесят) відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, виходячи із розрахунку його вислуги років в календарному обчисленні 06 (шість) років 02 (два) місяці 21 (двадцять один) день, із проведенням індексації перерахованих сум та врахуванням виплачених коштів – ВП №55959058 (а.с.12, 15);

- зобов’язання Головне управління Національної гвардії України та Військову частину 3057 Національної гвардії України включити до складу грошового забезпечення ОСОБА_1, з розміру якого обчислюється пенсія, додаткові види грошового забезпечення, з яких був сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме: щомісячну винагороду в розмірі 60 (шістдесят) відсотків місячного грошового забезпечення, винагороду за участь в антитерористичній операції, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, про що видати відповідну довідку – ВП №55960309 (а.с.14, 16).

Підставами повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання вказано невідповідність вказаних виконавчих документів статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». А саме зазначено, що всупереч вимогам пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи не містять прізвища, по батькові та посади посадової особи, яка видала виконавчий документ. Водночас відмічено, що виконавчі листи містять лише ініціали судді та помічника судді (секретаря), посада не визначено (а.с.15-17).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі, серед іншого, зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала. Поміж цим, виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів (частина 3 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. При цьому, пунктом 4 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суд це суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду.

Отже, враховуючи визначений статтею 4 КАС України термін, уповноваженою посадовою особою з підписання виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення в розумінні статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» є суддя, який розглядав справу в суді першої інстанції. Водночас, зазначення інших осіб у виконавчому листі Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено.

Суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. При цьому, що у відповідності до додатку 15 пункту 6.2.1. Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 №174, у виконавчому листі, крім визначеного статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», зазначається «помічник судді (секретар)», його «ініціали, прізвище».

Судом встановлено, що бланки спірних виконавчих листів №809/1034/17 заповнено у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема підписані суддею, який розглядав справу як суд першої інстанції із зазначенням його прізвища та ініціалів і скріплені печаткою (а.с.12-14).

Разом з цим, дані виконавчі листи містять додаткові дані – «помічник судді (секретар)», його «ініціали, прізвище» відповідно до положень Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 №174.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що заступник начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 без встановлених Законом України «Про виконавче провадження» підстав прийняв спірні повідомлення від 13.03.2018 про повернення виконавчих документів №809/1034/17 стягувачу без прийняття до виконання.

Щодо вимоги про зобов'язання здійснити примусове виконання рішення шляхом відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів, виданих 02.02.2018 на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 у справі №809/1034/17 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені.

У відповідності до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, повноваження щодо вирішення питання про прийняття відповідних рішень щодо примусового виконання судового рішення, належать виключно відповідному виконавцю.

Враховуючи вищенаведене, вимоги про зобов'язання здійснити примусове виконання рішення шляхом відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів №809/1034/17 є необґрунтованими.

Також слід зазначити, що згідно зі статтею 8 Конституції України Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі “Шмалько проти України” від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У цій справі Суд дотримується думки, що неможливість заявника домогтися виконання рішення протягом вказаного в рішенні строку становить втручання у його право на мирне володіння своїм майном у сенсі пункту 1 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (пункт 56).

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

У відповідності до частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов’язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об’єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

У частині 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За таких обставин, оскільки судом встановлено безпідставність прийняття спірних повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, при розгляді вказаної справи слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати повідомлення про повернення виконавчих документів №809/1034/17 стягувачу без прийняття до виконання від 13.03.2018 ВП №55959677, ВП №55959058 та ВП №55960309.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправними дій щодо прийняття Заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 повідомлень про повернення виконавчих документів №809/1034/17 стягувачу без прийняття до виконання від 13.03.2018 ВП №55959677, ВП №55959058 та ВП №55960309, а з метою ефективного захисту прав позивача необхідно визнати протиправними та скасувати ці повідомлення.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, суд враховує положення частини 5 статті 139 КАС України, якою визначено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, слід зазначити, що звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову передбачене пунктом 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та підтверджується посвідченням інваліда війни від 26.03.2018 серії В-І №001172, доказів понесення інших судових витрат учасниками справи не надано, при цьому, статтею 139 КАС України передбачено не включення до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (юридична адреса: вул. Млинарська, 2а, м. Івано-Франківськ, 76018, фактична адреса: вул. Бельведерська, 6/12, м. Івано-Франківськ, 76018) до Заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 (вул. Грецька, 19, м. Маріуполь, Донецька обл., 87515), Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (вул. Грецька, 19, м. Маріуполь, Донецька обл., 87515) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо прийняття повідомлень про повернення виконавчих документів №809/1034/17 стягувачу без прийняття до виконання від 13.03.2018 ВП №55959677, ВП №55959058 та ВП №55960309.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 13.03.2018 ВП №55959677 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 13.03.2018 ВП №55959058 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 13.03.2018 ВП №55960309 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.