Рішення № 74070837, 21.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 березня 2018 року Справа № 808/193/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням положень ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

-зобов’язати відповідача перерахувати та виплачувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком у розмірі обчисленому із застосуванням підвищення передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 23%, починаючи з 13.04.2017, з дати призначення пенсії за віком.

В обґрунтуванні позовних вимог, позивач посилається на те, що він до 2017 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати, з його заробітної плати сплачувалися страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

З 13.04.2017 позивачу було призначено пенсію за віком, яку розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік. З метою усунення протиправних дій відповідача, щодо невірного обчислення та виплати пенсії, позивач звернувся до суду. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2016 по справі №336/2916/17 адміністративний позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком в з 13.04.2017 відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за останні три роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та виплатити позивачеві різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.

26.10.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на пенсію. ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 27.10.2017 року № 475/С-1 зазначено, що позивач не має права на підвищення пенсії, яке передбачене ст. 29 Закону, оскільки до призначення пенсії за віком йому виплачувалася пенсія за вислугою років. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, посилаючись на те, що він отримував раніше пенсію за вислугою років, яка не передбачена положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а при призначенні пенсії за віком отримав всі права, як і інші громадяни України, оскільки звернувся за призначенням пенсії за віком на загальних підставах вперше.

Ухвалою суду від 19.02.2018 відкрито спрощене позовне провадження (без повідомлення сторін) в адміністративній справі №808/193/18, перше судове засідання призначено на 21.03.2018.

Представник відповідача позов не визнав, надавши свій письмовий відзив (вх.№8087 від 13.03.2018), зазначивши, що в розумінні ст. 29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на отримання передбаченого цією статтею підвищення вправі претендувати особа, яка вперше звергнулась за отриманням пенсії, а до того не одержувала жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку, що передбачений ч. 1 ст. 26 закону України № 1058. Між тим позивачеві вже було призначено пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”., яку він отримував з 09 квітня 1992 року по 12 квітня 2017 року. Окрім наведених підстав, позов, на думку представника відповідача, не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що заява про перерахунок пенсії не відповідає встановленій "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” формі, що означає відсутність звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії. У зв’язку з викладеним просить про відмову у задоволенні позову.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у Рішенні від 11.10.2005р. №8-рп/2005 визначив, що: “зміст прав і свобод людини це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку… Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики”.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 29 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

На 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.

На 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачу до 2017 року була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

26.10.2017 позивач звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про перехід з пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

У зв'язку із переходом на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та поданої заяви, до розрахунку пенсії позивача взято показник середньої заробітної плати за 2007 рік, проте позивач вважав дії відповідача щодо невірного обчислення та виплати пенсії протиправними, у зв’язку з чим звернувся до суду.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2017 по справі №336/2916/17 адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком в з 13.04.2017 відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за останні три роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та виплатити позивачеві різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що реалізація права позивача на пенсію на підставі Закону № 1058 проводиться вперше.

Згідно ст. 5 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. № 2262 вказує, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до ст. 7 Закону України № 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, призначається одна пенсія за її вибором.

Після набуття права на пенсію за віком, тобто з 13 квітня 2017 року, позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

В силу ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, тому суд при вирішенні цього спору враховує обставини, що встановлені рішенням суду в адміністративній справі, в якій брали участь ті самі особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.

Враховуючи наведене положення закону, позивач має право на отримання передбаченого статтею 29 Закону України № 1058 підвищення.

Вирішуючи питання про розмір цього підвищення, суд погоджується з наведеним позивачем у позові розрахунком, відповідно до якого підвищення в розмірі 0,5 % підлягає множенню на кількість повних місяців прострочення виходу на пенсію за віком, яка становить 46 повних місяців (2014р., 2015р., 2016р.), а саме підвищення як результат множення обчислюється 23%.

Доводи про недотримання форми заяви про перерахунок пенсії також є неспроможними, оскільки наповнені лише формальним змістом.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що заперечення представника відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка – Карого, 25а, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням положень ч.1 ст.29 Закону Україні “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов'язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням підвищення передбаченого ч.1 ст.29 Закону Україні “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 23%, починаючи з 13.04.2017 року, з дати призначення пенсії за віком.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25 А, код ЄДРПОУ 41248959).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.293, 295, 297 КАС України

Суддя Н.В. Стрельнікова