Рішення № 74070758, 16.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м.Житомир справа № 279/770/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Пашинської А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку,

встановив:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відмові призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 3 категорії неправомірними та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту звернення до відповідача, тобто з 04 жовтня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, подавши необхідні документи. Проте, відповідач своїм рішенням відмовив в призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивуючи суперечними відомостями щодо постійного проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення. З таким рішенням позивач не погодився, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2018 року справа за №279/770/18 передана за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 позовну заяву прийнято та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с.31-32). Зокрема вказала, що у період з 23.05.1995 по даний час позивач працює у м.Києві, що не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно паспорта серії НОМЕР_2, виданого Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області 23.05.1997, ОСОБА_1 народився 31 серпня 1963 року в місті Коростень Житомирської області, проживав в м.Коростені за адресою АДРЕСА_1 з 05.11.1987 по 24.11.2010 та з 14.12.2011 по даний час (а.с.5-6).

04.10.2017 ОСОБА_1. звернувся до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років, подавши необхідні документи.

Рішенням №37 від 12.12.2017 Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, посилаючись на те, що період постійного проживання містить суперечливі дані з документами, що наявні в матеріалах пенсійної справи та становить з 05.11.1987 по 22.05.1995 - 7 років 6 місяців 19 днів, що дає право на зниження пенсійного віку лише на 3 роки (а.с.12). Про вказане рішення позивача повідомлено листом №10785/03.1 від 15.12.2017 (а.с.11).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи, які підтверджують особливий статус особи, а саме посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідно до статті 65 Закону № 796-ХІІ потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 15 Закону № 796-ХІІ підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Отже, єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Як встановлено судом, для призначення пільгової пенсії разом із заявою позивач подав посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 (категорія 3) та довідку Комунального підприємства КВЖРЕП №1 від 15.01.2018 №35, в якій вказано, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрований в АДРЕСА_2 з 05.11.1987 по 24.11.2010 та з 14.12.2011 по даний час (а.с.10,13).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" м.Коростень Житомирської області включене до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення (3 зона).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надано усі необхідні документи, які підтверджують особливий статус особи, передбачені підпунктом 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1.

Посилання відповідача на наявність суперечностей даних у поданих документах із документами, що наявні в матеріалах пенсійної справи, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Суд враховує, що надана позивачем довідка Комунального підприємства КВЖРЕП №1 від 15.01.2018 №35 є чинною, відповідачем у встановленому порядку не доведено, що викладені у ній відомості не відповідають дійсності.

Відповідно до записів трудової книжки в період з 23.05.1995 по 01.04.1998 позивач працював директором ПП"Адметас" м.Київ, з 01.06.1998 по 14.03.2002 - директором ЗАТ "КАЕМ" м.Київ, з 02.12.2002 по даний час - директором ТОВ "Медична фірма "Віровіт" м.Київ (а.с.7-8).

Разом з тим, в судовому засіданні позивач пояснив, що на даних підприємствах у нього як директора був встановлений вільний графік роботи з можливістю виконання своїх обов'язків дистанційно за допомогою технічних засобів. Зазначене підтверджується довідкою ТОВ "Медичної фірми "Віровіт" від 15.05.2018 (а.с.49). Крім того, у зв'язку із незначною віддаленістю м.Києва від м.Коростеня позивач мав можливість їздити на роботу, при цьому постійно проживати у м.Коростені.

Додатково позивач зазначив, що з 2012 року здійснює підприємницьку діяльність на території м.Коростеня, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.50-51).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не враховано до періоду постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення період з 23.05.1995 до часу звернення із заявою про призначення пенсії (04.10.2017).

З урахуванням вказаного періоду, позивач має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 6 років.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед інших належать витрати на професійну правничу допомогу (ст.132 КАС України).

Позивачем при зверненні до суду сплачено 704,80 грн. судового збору згідно квитанції №ПН2782304 від 19.02.2018 (а.с.1). Крім того, позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі, 3500 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 05.02.2018, розрахунком обсягу і вартості правової допомоги від 15.05.2018, квитанцією до прибуткового касового ордеру №008 від 15.05.2018 (а.с.14,52-53).

Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 04 жовтня 2017 року.

Стягнути з Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (м.Коростень, вул.Грушевського,16/1, код ЄДРПОУ 37909216) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору, 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 18 травня 2018 року