Рішення № 74070599, 15.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. Справа№805/1559/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ

про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_2 зазначив, що його трудова діяльність починається з 01.09.1979 року. З 26.07.1988 року по 30.03.1995 року він має пільговий стаж роботи за Списком № 1 (підземний стаж з повним робочим днем). Страховий стаж роботи позивача складає 33 роки 02 місяця 03 днів, згідно трудової книжки. Пільговий стаж - підземний стаж з повним робочим днем складає 6 років 08 місяців, 05 днів, що підтверджується довідками з підприємств та трудовою книжкою. Позивач звертався з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХП до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області та отримав рішення №18 про відмову в призначенні пенсії від 08.02.2018 року. Рішення про відмову мотивувалось тим, що здійснити перевірку пільгових довідок та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 26.07.1988 по 30.03.1995 не можливо. Позивач вважає таке рішення не правомірним з наступних підстав.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Враховуючи вищевикладене позивач зазначає, що дія ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» поширюється на нього, тобто він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 19 ОСОБА_3 Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року, зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та Інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Позивач просив суд скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ Донецький область №18 від 08.02.2017 року та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області призначити пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

Ухвалою від 03 березня 2018 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 26 березня 2018 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23 березня 2018 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначив, що Управління вважає позов ОСОБА_1 не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав: ОСОБА_1, 30.01.2018 року звернувся до управління із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 згідно п. "а" статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІ "Про пенсійне забезпечення" (із змінами) (далі Закон №1788-ХІ) та п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення», Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами).

При розгляді наданої позивачем довідки про підтвердження пільгового стажу роботи за списком №1 від 19.02.2015 № 2/ок-18 та наказу про проведення атестації від 31.07.1997 року №1147 встановлено неспівпадіння посади, по якій проведено атестацію (машиніст підземних установок) із вказаною в довідці (машиніст підземних холодильних установок ).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб, підприємців та громадських формувань №1003650793 від 21.02.2018 встановлено, що відокремлений підрозділ «Шахта імені ОСОБА_4» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія" знаходиться за адресою: м. Донецьк, Калінінський район, пр. Миру, 44 (Державне підприємство зареєстроване у м. Вугледар).

Довідка про підтвердження пільгового стажу роботи за списком №1 від 19.02.2015

№2/ок-18, видана відокремленим підрозділом «Шахта імені ОСОБА_4» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», яке розташовано за адресою:м. Донецьк, пр. Миру, 44.

Згідно Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження затвердженого розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 (із змінами) місто Донецьк належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до пункту 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсій а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому держав пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

У зв'язку з вищевикладеним, зазначено, що провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, підстав їх видачі, неможливо.

26 березня 2018 року представник позивача надав через канцелярію відповідь на відзив, відповідно до якого зазначив, що страховий стаж роботи позивача складає 33 роки 02 місяця 03 днів, згідно трудової книжки. Пільговий стаж – підземний стаж з повним робочим днем складає 6 років 08 місяців 05 днів, що підтверджується довідками з підприємств та трудовою книжкою.

Вказав, що відповідач посилається на Наказ № 1147 від 31.07.1997 року яким затверджені професії на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1, та посада машиніст підземних установок є у цьому наказі, але у наданій до заяви довідці зазначена посада машиніст підземних холодильних установок. Зазначив, що посада машиніст підземних холодильних установок є вуже ніж посада машиніст підземних установок. Посада машиніст підземних установок включає в себе цілий ряд посад, у тому числі посаду машиніст підземних холодильних установок.

Ухвалою від 26 березня 2018 року суд відклав розгляд справи на 10 квітня 2018 року.

10 квітня 2018 року судом оголошено перерву до 23 квітня 2018 року.

23 квітня 2018 року судом оголошено перерву до 02 травня 2018 року.

02 травня 2018 року представником позивача надано через канцелярію суду письмові пояснення по справі, зміст яких аналогічний змісту позовної заяви.

Ухвалою від 02 травня 2018 року суд перейшов із спрощеного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначив по справі підготовче судове засідання на 15 травня 2018 року.

Ухвалою від 15 травня 2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 30 березня 2018 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 08 лютого 2018 року за №18 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Зі змісту такого рішення вбачається, що при розгляді наданої заявником довідки про підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №1 від 19.02.2015 №2/ок-18 та наказу про проведення атестації від 31.07.1997 року №1147 встановлено неспівпадіння посади, по якій проведено атестацію («машиніст підземних установок») із вказаною в довідці «машиніст підземних холодильних установок»).

Зазначено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридична осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань значиться, що відокремлений підрозділ «Шахта імені ОСОБА_4» ДП «ДВЕК» знаходиться за адресою - м. Донецьк, Калінінський район, пр. Миру, 44 та довідка про підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №1 від

19.02.2015 №2/ок-18, видана саме ВП «Шахта імені ОСОБА_4» ДП «ДВЕК», що розташоване на тимчасово окуповані території України.

Таким чином, періоди роботи з 26.07.1988 по 30.03.1995 неможливо зарахувати до пільгового стажу, так як підтвердити їх немає можливості.

Страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає 33 років 02 місяців 03 днів. Пільговий стаж заявника складає 0 років 0 місяців 0 днів.

Відповідачем вказано, що право на пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 набуде за умови підтвердження пільгового стажу роботи згідно п. «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІ «Про пенсійне забезпечення» (із змінами).

Надаючи правову оцінку діям суб’єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі – Закон №1058).

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Частиною третьою статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 – основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

З аналізу наведених норм вбачається, що у зв’язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ПФУ зобов’язане перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. У разі прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, ПФУ повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв Пенсійний фонд обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п. 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (далі – Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць, відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій, передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров’я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Зі спірного рішення вбачається, що періоди роботи позивача з 26.07.1988 по 30.03.1995 рік неможливо зарахувати до пільгового стажу, так як підтвердити їх немає можливості з огляду на те, що у довідці про підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №1 від 19.02.2015 №2/ок-18 не співпадає посада по якій проведено атестацію згідно з наказом від 31.07.1997 року №1147 та підприємство, що видало таку довідку знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Як встановлено судом під час розгляду справи, згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 від 21.07.1982 року у спірний період часу працював на шахті імені Калініна ВО «Донецькуголь» (нині ВП «Шахта імені ОСОБА_4» ДП «ДВЕК») на наступних посадах:

- з 26.07.1988 по 02.11.1988 підземним гірником 2 розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 03.11.1988 по 17.07.1989 підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 18.07.1989 по 30.03.1995 підземним машиністом підземних установок 4 розряду з повним робочим днем у шахті, холодильних;

- 30.03.1995 звільнений за власним бажанням.

Також, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу від 19.02.2015 року №2/ок, відповідно до якої вбачається, що позивач у спірний період часу (06 років 08 місяців 04 дні) виконував роботи за професією, посадою гірник підземний з повним робочим днем, що передбачена Списком 1.

Крім того, позивачем було надано до матеріалів справи наказ підприємства від 31.07.1997 року №1147 про підсумки атестації підземних робочих місць за умовами праці, згідно якого професія - машиніст підземних установок, включена до переліку посад на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1.

Посилання відповідача на невідповідність даних, що містяться у довідці про підтвердження наявного трудового стажу та вказаного наказу, через розбіжність у назві посади по якій проведено атестацію, судом до уваги не приймається, оскільки, згідно відомостей трудової книжки позивач працював на посаді машиніста підземних установок і саме ця посада віднесена до списку №1 за підсумками атестації.

При цьому, приписи законодавства встановлюють, що записи у трудовій книжці підтверджують спеціальний стаж, а уточнюючі довідки підтверджують такий стаж тільки коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Отже, трудовою книжкою позивача підтверджується відповідний пільговий стаж роботи на посадах, що передбачені Списком №1, із зайнятістю повний робочий день. Отже, позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження пільгового стажу.

Стосовно посилання відповідача на те, що довідка та наказ про проведення атестації робочих місць видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, а тому не можливо провести перевірку їх достовірності, суд зазначає наступне.

Довідки та накази про проведення атестації робочих місць видані установою розташованою в м. Донецьку, яке відноситься до населених пунктів, визначених розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення». Разом з цим, суд зазначає, що з наданих позивачем довідок, а саме печаток підприємства, вбачається, що воно створено у порядку, передбаченому законами України та доказів зворотного відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті є недійсним та не створює правових наслідків.

При цьому, суд зауважує, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м. Донецька.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 грудня 1996 року «Лоізіду проти Туреччини» дійшов такого висновку «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен був взяти до уваги інформацію зазначену у довідках та накази про проведення атестації робочих місць, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до Управління за призначенням пенсії на пільгових умовах.

Щодо посилання відповідача на неможливість проведення перевірки достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України №1058 та п. 4.2 Порядку №22-1 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв`язку з проведенням АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окупованій території України), а тому неможливість проведення перевірки правомірності видачі довідки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Крім того, частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зауважує про те, що посади, які займав позивач віднесенні до списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення затверджених ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, ОСОБА_3 Кабінету СРСР від 26.01.1991 року № 10, Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що відповідно діяли до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З врахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, судом було встановлено, що стаж роботи позивача (за спірний період часу) визначений у його трудовій книжці підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача є неправомірними, а рішення від 08.02.2017 року №18 про відмову у призначені пенсії є таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах тому підлягає скасуванню.

Між тим, щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

Проте, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вбачає за можливе з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 30.03.2018 року і прийняти рішення з врахуванням до пільгового стажу спірного періоду роботи позивача (з 26.07.1988 по 30.03.1995) на підставі положень Закону «Про пенсійне забезпечення» №1778 від 05.11.1991 року.

Позивач при подані позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись Конституцією України, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, б. 5, ЄДРПОУ 23346787) №18 від 08.02.2017 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, б. 5, ЄДРПОУ 23346787) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Черняховського, буд. 11, ІПН НОМЕР_1) від 30.03.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і прийняти рішення з врахуванням до пільгового стажу спірного періоду роботи позивача (з 26.07.1988 по 30.03.1995) на підставі положень Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1778 від 05.11.1991 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорськ (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, б. 5. ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 (Донецька область, м. Краматорськ, вул. Черняховського, буд. 11, ІПН НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 18 травня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.