Постанова № 74070390, 17.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/754/18Головуючий по 1 інстанції - Кондрацька Н.М. Категорія: 59 Головуючий (суддя - доповідач) в апеляційній інстанції - Вініченко Б.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», треті особи: Управління Держпраці в Черкаській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Драбівському районі про скасування висновків комісії про обставини і причини настання нещасного випадку, викладених у акті про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за №7 від 25.11.2016 року,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що у відповідності до Акту №7 форми Н-1 від 25.11.2016 року, затвердженого начальником Управління Держпраці в Черкаській області 28.11.2016 року, причинами настання нещасного випадку зазначено «Організаційні», а саме порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо. Невиконання вимог інструкції з охорони праці.

Особами, які допустили порушення зазначено постраждалого ОСОБА_4 (самовільне проведення робіт, розширення робочих місць, обсягу завдання, недбання про особисту безпеку) та електромонтера ОСОБА_5

Позивач вважає, що викладені висновки є неповними та такими, що забезпечують уникнення юридичної відповідальності з боку посадових осіб підприємства, виходячи з наступного.

Як вказано в Акті, потерпілому було надано трудове завдання на обслуговування КСО-366, зокрема, комірки №5, при тому, що комірку № 6 (10кВт) не було знеструмлено. У відповідності до положень п. 2.3.3. «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» затверджених наказом Держнаглядохоронпраці №4 від 09.01.1998 року, роботи без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них слід виконувати не менше як двом працівникам. В даному випадкові наявна вина організатора проведення вказаних робіт, яким не може бути електромонтер ОСОБА_5

Згідно п. 2.3.3. «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» затверджених наказом Держнаглядохоронпраці №4 від 09.01.1998 року при обслуговуванні заструмлених під напругою у 10 кВт струмовідних частин відстань від людини у будь-якому можливому її положенні та інструментів і пристосувань, що використовуються нею має бути не менше 0,6 м. Ширина комірки КСО-366 складає 1,0 м, а відтак, виконуючи обслуговування комірки №5, при тому, що комірку №6 (10 кВт) не було знеструмлено, потерпілий фізично не міг знаходиться на відстані у 0,6 м від заструмленої комірки №6.

Таким чином нарядом на проведення робіт потерпілого завідомо було поставлено у небезпеку.

Отже, позивач вважає, що висновки Акту №7 форми Н-1 від 25.11.2016 року необ'єктивними та такими, що забезпечують уникнення юридичної відповідальності з боку посадових осіб підприємства та самого підприємства, а тому незаконними.

На підставі викладеного, ОСОБА_3 просила суд скасувати висновки комісії про обставини і причини настання нещасного випадку, викладені у акті про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом №7 від 25.11.2016 року та зобов'язати ПАТ «Черкасиобленерго» утворити комісію та провести розслідування нещасного випадку за фактом загибелі 11.11.2016 року працівника ОСОБА_4 у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2018 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на викладені нею в позовній заяві обставини, та крім іншого, вказує на те, що п. 2.3.3. «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» затверджених наказом Держнаглядохоронпраці №4 від 09.01.1998 року має аналогічні нормативи в п. 5.1. «Правил безпечної експлуатації електроустановок» затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 257 від 06.10.1997 року, на які в своїх запереченнях посилався відповідач та якими, як він стверджує керується.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що ПАТ «Черкасиобленерго» в розумінні ЗУ «Про електроенергетику» є енергопостачальною організацією і керується в своїй роботі НПАОП 40.1-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок», затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України №257 від 06.10.1997 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України: 13.01.1998 року №11/2451.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сімї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку (п. 54 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232).

А тому вимога апелянта щодо скасування висновку комісії про обставини і причини настання нещасного випадку і вимога щодо утворення комісії в іншому складі не відноситься до компетенції ПАТ «Черкасиобленерго», а відноситься до компетенції Управління Держпраці у Черкаській області.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вимога до відповідача ПАТ «Черкасиобленерго» щодо скасування висновків комісії про обставини і причини настання нещасного випадку викладені у акті про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за №7 від 25.11.2016 року, зобов'язання відповідача утворити комісію та провести розслідування нещасного випадку, за фактом загибелі 11.11.2016 року працівника ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_4 у відповідності до вимог чинного законодавства не відноситься до його компетенції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 2016 року із електрослюсарем з ремонту устаткування розподільних пристроїв Драбівського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_4 стався нещасний випадок із смертельним наслідком.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232.

Згідно з пунктом 7 Порядку розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, яким є обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели зокрема до настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

У пункті 36 Порядку передбачено, що нещасні випадки із смертельними наслідками, а також випадки смерті працівників на підприємстві підлягають спеціальному розслідуванню. Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держпраці або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.

За правилом пункту 38 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з

органами, представники яких входять до її складу. Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.

Відповідно до пунктів 15 та 17 Порядку обставинами, за якими нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, зокрема одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов'язків, що підтверджено медичним висновком.

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 14.11.2016 року №86-р утворено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11.11.2016 року з електрослюсарем з ремонту устаткування розподільних пристроїв Драбівського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_4, яка у період з 14.11.2016 року по 25.11.2016 року провела спеціальне розслідування щодо встановлення причин та обставин нещасного випадку.

Відповідно до п. 42 вищезазначеного Порядку спеціальна комісія зобов'язана: обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; зустрітися з потерпілим (якщо це можливо) або членами його сім'ї чи уповноваженою особою, яка представляє його інтереси, щодо роз'яснення їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.

Пунктом 47 Порядку визначено, що за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом). Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами проведеного спеціального розслідування спеціальною комісією складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 11.11.2016 року о 14 год. 27 хв., за формою Н-5 від 25.11.2016 року та акт №7 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, що 28.11.2016 року затверджені начальником Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_6

Жодних окремих думок до вказаного акта за формою Н-1 членами комісії подано не було, що свідчить про їх згоду з фактами викладеними у ньому.

У відповідності до висновків викладених в акті за формою Н-1 від 25.11.2016 року особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, або орган, який проводить розслідування:

- ОСОБА_4, електрослюсар з ремонту устаткування розподільних пристроїв Драбівського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» порушив вимоги «Інструкції з охорони праці №013 для електрослюсаря з ремонту розподільних пристроїв», затвердженої наказом Голови правління ВАТ «Черкасиобленерго» від 26 травня 2008 року №220 (переглянута черговий раз відповідно до наказу №300 від 19 травня 2014 року), а саме: п. 3.1 забороняється самовільне проведення робіт, а також розширення робочих місць і обсягу завдання, що визначені нарядом, розпорядженням або переліком робіт поточної експлуатації; п. 1.16 працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.

- ОСОБА_5, електромонтер з випробувань та вимірювань Драбівського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» порушив вимоги п. 6.1.8 НПАОП 40.1-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок», де сказано керівнику робіт слід постійно наглядати за членами бригади і усувати від роботи членів бригади, які порушують ці Правила; вимоги «Інструкції з охорони праці №008 для електромонтера з випробувань та вимірювань», затвердженої наказом Голови правління ВАТ «Черкасиобленерго» від 26 травня 2008 року №220 (переглянута черговий раз відповідно до наказу №300 від 19 травня 2014 року), де сказано в п. 1.17 працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.

ОСОБА_3, як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі посилається на неповноту проведеного комісією розслідування нещасного випадку, внаслідок чого не було звернуто увагу на порушення норм пункту 2.3.3. «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затверджені наказом Держанглядохоронпраці №4 від 09.01.1998 року та які є аналогічними нормам викладеним у пункті 5.1. «Правил безпечної експлуатації електроустановок», затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 257 від 06.10.1997 року, в яких вказано, що при обслуговуванні заструмлених під напругою у 10 кВт струмовідних частин відстань від людини у будь-якому можливому її положенні та інструментів і пристосувань, що використовується нею, має бути не менше 0,6 м. Ширина комірки КСО-366 складає 1,0 м, а відтак виконуючи обслуговування комірки №5, при тому, що комірку №6 не було знеструмлено, потерпілий фізично не міг знаходитися у 0,6 м від заструмленої комірки №6.

Таким чином позивач не погоджується з висновками викладеними спеціальною комісією у акті за формою Н-1, та вважає, що в результаті зазначеної неповноти не притягнуто до відповідальності осіб, які видаючи наряд на виконання робіт заздалегідь наражали працівників на небезпеку.

Колегія суддів, дослідивши вказані доводи ОСОБА_3, доводи викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, норми законодавства, які регулюють вказані правовідносини приходить до наступних висновків.

Згідно п. 54 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

З аналізу зазначених вимог, у випадку отримання скарги, або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку, керівник Держпраці має право скасувати акти за формою Н-1 за результатами проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі та за результатами роботи такої комісії, а тому вимога скасувати висновків акту за формою Н-1 ставиться в залежність від наслідків розгляду заяви щодо призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку та результатів його проведення.

Як встановлено судом, позивач із заявами, скаргами чи запереченнями на даний акт до органу Держпраці або його територіального округу не зверталась.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що саме Управління Держпраці у Черкаській області наділено повноваженнями призначення додаткового або повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що здійснюється, зокрема, на вимогу члена сім'ї потерпілого в разі його незгоди із попередніми висновками, водночас, як правомірно звернуто увагу у відзиві на апеляційну скаргу, ПАТ «Черкасиобленерго» такими функціями не наділено.

Таким чином позивачем не було дотримано вищевказаного порядку проведення розслідування, тому й не виникло права на звернення до суду, оскільки відмови у проведенні додаткового або повторного розслідування надано суду не було та нові акти не складались.

Доводи, на які посилається заявник у апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18.05.2018 року.

Судді Б.Б. Вініченко

О.М. Новіков

С.І. Бондаренко