
Справа № 263/5189/17
Провадження № 2-а /263/9/2018
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2018 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненко Д.В.,
при секретарі Турчиній Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язати вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язати вчинити певні дії.
Разом з позовом до суду надано клопотання про визнання причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом поважною.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що вона не отримувала від відповідача жодних рішень, а оскільки допомога, яка вона утримує виплачується щомісячно, тому її права є триваючим і наразі строк для звернення не пропущено. Просила суд звернути увагу, що відсутнє офіційне рішення про відмову у призначенні допомоги на дітей одиноким матерям. Тому, причиною пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом є невиконання приписів законодавства збоку відповідача щодо інформування позивача про повний склад його прав та обов’язків, тобто не доведення рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), у письмовій формі з посилання на законодавство.
Згідно з ч. 3 ст. 3 КАС України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У зв’язку з цим, оскільки позовна заява надійшла до суду 27 березня 2018 року, справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Згідно частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції на час звернення з позовом до суду, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п.п.22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
В п.30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд,- і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного буде остаточно вирішено.
Крім того, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що виз нано порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 з поважних причин пропустила строк на звернення із зазначеним позовом до суду, тому вважає можливим поновити їй пропущений строк на звернення до адміністративного суду із позовом.
Керуючись ч. 1 ст. 121 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язати вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Ковтуненко
Судове рішення № 74068224, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 17.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/5189/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: