Рішення № 74065645, 15.05.2018, Кельменецький районний суд Чернівецької області

15.05.2018

Справа № 717/367/18

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року смт. Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді Телешмана О.В.,

з участю секретаря судових засідань Мазура Ю.Д.,

представник позивача ОСОБА_2 .– в судове засідання з'явилася,

відповідач ОСОБА_3– в судове засідання не з'явилася повторно без поважних причин,

представник відповідача ОСОБА_4 – в судове засідання не з'явився повторно без поважних причин.

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право на користування житловим будинком, який розташований в АДРЕСА_1

Розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим будинком у порядку спрощеного позовного провадження,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 повторно не з’явилися в судове засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання; відповідач та її представник не подали відзив, а позивача та її представник не заперечували проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

В зв'язку з цим суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, вирішив розгляд справи провести заочно та ухвалити заочне рішення.

Позивач ОСОБА_5 пояснила, що її покійний батько подарував їй будинок АДРЕСА_1 і вона бажає проживати сама в даному будинку. Відповідачка вивезла з будинку всю техніку та нагороди батька. Через реєстрацію відповідачки в даному будинку вона не може там проживати, так як відповідач має велику пенсію і при таких умовах їй не оформлять субсидію. Тому, оскільки відповідач не має права проживати в її будинку, то вона просить визнати її такою, що втратила право користування ним.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала повністю, зл підстав, зазначених в позовній заяві та пояснила, що через реєстрацію відповідача в будинку, належному позивачу остання не може та проживати та використовувати дане житло з отриманням відповідних соціальних пільг. Позивач як власник має право вимагати усунення будь – яких перешкод у користуванні своєю власністю.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_5 є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Вказана обставина стверджується договором дарування житлового будинку від 07.03.2012 року, ( а.с.5) та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №118240487 від 23.03.2018 року ( а.с.22). У вищевказаному житловому будинку з 19.05.2006 року зареєстрована ОСОБА_3, що стверджується довідкою про реєстрацію місця проживання Бузовицької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 19.03.2018 року № 364 ( а.с.6). Відповідач не проживає в даному будинку з серпня 2016 року, що стверджується довідкою Бузовицької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 19.03.2018 року ( а.с.9) та показами свідка ОСОБА_6, який був допитаний в судовому засіданні 02.05.2018 року. Позивач ОСОБА_5 бажає використовувати вказаний вище житловий будинок для власного проживання і не бажає, щоб право користування на дане майно мала відповідач.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу права власності на житло.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Згідно ст. 150 Житлового кодексу УРСР (далі – ЖК УРСР) громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно о ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Наявність реєстрації відповідача ОСОБА_3 в житловому будинку АДРЕСА_1 та у зв'язку з цим належність їй права користування даним житловим будинком, власником якого є позивач ОСОБА_5, створює перешкоди останній в праві власності даним нерухомим майном, оскільки відповідач ОСОБА_3 не знялася з реєстраційного обліку в даному житловому будинку і фактично не проживає у вказаному вище будинку з 2016 року, проте наявність її реєстрації перешкоджає позивачу в користуванні та розпорядженні вказаним вище житловим будинком.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_5 слід задовольнити повністю та визнати відповідача ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житлом, а саме житловим будинком АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.41 Конституції України, ст. 16, 316,317,319,383 Цивільного кодексу України, ст. 150 Житлового кодексу УРСР, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, яка проживає АДРЕСА_2), до ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання якої АДРЕСА_1) про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом - задовольнити повністю.

Визнати відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), такою, що втратила право користування житлом - житловим будинком АДРЕСА_1.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_5 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд даного заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Повне судове рішення складено 15.05.2018 року.

Суддя Телешман О.В.