Рішення № 74064872, 18.05.2018, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/94/18

Провадження № 2-о/630/5/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дем'яненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Тимошенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та м. Люботин Головного територіального управління юстиції в Харківській області про оголошення померлим ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про оголошення померлим його сина ОСОБА_3, 1969 року народження.

В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 посилається на те, що його син ОСОБА_3 інвалід дитинства та періодично проходив лікування в психіатричній лікарні. Дружина заявника померла в 2014 році. Заявник разом з сином в 2015 році поверталися на автомобілі з м. Харків до м. Люботин, батько на кілька хвилин вийшов до магазину, повернувшись він побачив, що син зник. ОСОБА_1 відразу звернувся до правоохоронних органів та в ЗМІ, але трирічні пошуки не дали результату, місце знаходження ОСОБА_3 не встановлено.

Враховуючи все вищевикладене заявник просив оголосити його сина ОСОБА_3 померлим.

Заявник та його представник в судовому засіданні заяву підтримали, просили її задовольнити з підстав, зазначених в письмовій заяві.. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що до цього часу його син не знайшовся та, ймовірніше за все, з урахуванням його стану здоров’я, вже не живий.

В судовому засіданні свідки, які є сторонніми та не зацікавленими особами, членами квартального комітету, сусідами, підтвердили, що син заявника був психічно хворий, але вже більше трьох років вони його не бачили.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши заявника та свідків, вважає, що заява ОСОБА_1 обґрунтована та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є рідним батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а.с.6)

Мати ОСОБА_3 – дружина заявника ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.11).

ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи з дитинства, що вбачається із довідки МСЕК № 023623 (а.с.15).

Згідно акту квартального комітету № 61, ОСОБА_3 з січня 2015 року відсутній за місцем свого мешкання (а.с.20).

Зазначене підтвердили в судовому засіданні свідки

До суду надійшли матеріали з Холодногірського ВП ГУНП в м. Харків, з яких вбачається що за заявою ОСОБА_1 проводилися розшукові заходи щодо встановлення місця знаходження його сина ОСОБА_3, направлялися відповідні запити, але місце знаходження ОСОБА_3 не встановлено (а.с.36-47).

Згідно п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст. 46 ЦК України суд може оголосити фізичну особу померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.

Згідно ст.47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 зник у 2015 році при. З того часу будь-яких відомостей про нього та його місце знаходження відсутні, правоохоронними органами вживалися всі можливі заходи, щодо його розшуку.

З отриманих судом від правоохоронних органів, лікувальних установ, органів місцевого самоврядування матеріалів, вбачається, що місце знаходження ОСОБА_3 невідоме.

Таким чином, судом встановлена достовірність фактів про те, що ОСОБА_3 з високою ймовірністю є померлим.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року у справах про оголошення особи померлою суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що понад три роки місцезнаходження ОСОБА_3 не відомо, суд вважає, що заявлені вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,12,263,264,265,268,273,293,305-308,354 ЦПК України, ст.ст.46,47 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та м. Люботин Головного територіального управління юстиції в Харківській області про оголошення померлим ОСОБА_3 – задовольнити повністю.

Оголосити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2018 року.

Суддя (підпис) І. В. Дем'яненко