Постанова № 74063982, 16.05.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Справа № 906/1075/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.,

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1, адвокат,

відповідача – ОСОБА_2, адвокат.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 у справі № 906/1075/17 (суддя Кравець С.Г., м.Житомир, дата складання повного тексту рішення - 23.02.2018)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (м.Житомир)

про стягнення 13392515,56 грн.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про стягнення 13392515,56 грн., з яких: 9925626,03 грн. пені, 750595,50 грн. 3% річних та 2716294,03 грн. інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу природного газу №16-118-Н від 30.12.2015, а саме в порушення п.6.1. договору №16-118-Н не здійснив оплату за спожитий природній газ у встановлені строки.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 у справі № 906/1075/17 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про стягнення 13392515,56 грн., з яких: 9925626,03 грн. пені, 750595,50 грн. 3% річних та 2716294,03 грн. інфляційних втрат, відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що крім цього також підтверджується постановами Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.09.2015 та Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 у справі №826/14424/15, які залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.01.2016. У зв`язку з тим, що оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України №792 від 30.09.2015, постановою НКРЕКП №2516 від 30.09.2015, з дотриманням умов п.6.2. договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу №16-118-Н від 30.12.2015.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач ОСОБА_3 акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 у справі №906/1075/17 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 925626,03 грн. пені, 750595,50 грн.3% річних та 2716294,03 грн. інфляційних витрат .

Вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме – стате й 3, 526, 530, 612, 625, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, статей 193, 217 Господарського кодексу України, ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» та процесуального права – статей 7, 73, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України, а саме не враховано жодного аргументу, доводу і доказу позивача, не зазначивши мотивів такого неврахування.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що висновок суду про те, що відсутність можливості відповідача впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ є необґрунтований. Пункт 6.2 спірного договору зобов`язує відповідача здійснити розрахунки своїми власними коштами з поточного рахунку. Взявши на себе наведене зобов`язання, відповідач повинен був добросовісно контролювати надходження коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання аби уникнути відповідальності визначеної договором за порушення покупцем грошового зобов`язання та санкцій передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 906/1075/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.18р. у справі № 906/1075/17 та розгляд апеляційної скарги призначено на 18 квітня 2018 р. о 10:30 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 6.

11.04.2018 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код: 20077720) залишити без задоволення, а рішення від 20.02.2018 господарський суд Житомирської області у справі №906/1075/17 без змін.

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2018 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 18.04.2018 представник відповідача апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі, вважає рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 у справі № 906/1075/17 законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 оголошено перерву у судовому засіданні до 11:00 год. 16 травня 2018, яке відбудеться у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 6.

Після перерви у судовому засіданні представник позивача в судовому засіданні 16.05.2018 підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 у справі №906/1075/17 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 925626,03 грн. пені, 750595,50 грн.3% річних та 2716294,03 грн. інфляційних витрат.

Після перерви у судовому засіданні представник відповідача в судовому засіданні 16.05.2018 апеляційну скаргу заперечила в повному обсязі та просила суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а рішення від 20.02.2018 господарський суд Житомирської області у справі №906/1075/17 без змін..

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників учасників справи в судових засіданнях 18.04.2018, 16.05.2018, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 20.02.2018 у справі № 906/1075/17 залишити без змін, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 30.12.2015 між ОСОБА_3 акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (покупець) укладено договір №16-118-Н на купівлю-продаж природного газу (далі за текстом – договір №16-118-Н) (а.с.10-14 т.1). Пунктами 1.1, 1.2 передбачено, що за договором продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2016 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам (далі - споживачі покупця).

Згідно з п. 2.1 договору №16-118-Н, постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 154000 тис. куб. м, у тому числі по місяцях (тис.куб.м.): січень – 61000; лютий – 52000; березень – 41000.

У відповідності до пункту 3.2 договору №16-118-Н, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 5.2 договору №16-118-Н передбачено, що ціна за 1000куб.м природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу зі спеціальними обов’язками (включно) становлять:

5.2.1. Газ, що використовується населенням для приготування їжі та/або підігріву води - 5204,10 гривень за 1000куб.м, крім того ПДВ 20% 1040,82 грн.;

5.2.2. Газ, що використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, підігрів їжі та/або підігрів води):

- за обсяг, спожитий до 1200куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) - 2214,10 гривень за 1000куб.м, крім того ПДВ 20%;

- за обсяг, спожитий понад 1200куб.м природного газу (включно) на період з 01.10.2015 по 31.03.2016 (включно) - 5204,10 гривень за 1000куб.м, крім того ПДВ 20%.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу і становить 446228370 грн. без ПДВ, крім того ПДВ- 20%, всього з ПДВ – 535474044 грн.(п. 5.4 договору №16-118-Н).

Оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць (пункт 6.1 договору №16-118-Н).

Згідно пункту 6.2 договору №16-118-Н, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Пунктом 7.1 договору №16-118-Н, сторони погодили за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.

Договір набуває чинності із дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 березня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п.11.1 договору №16-118-Н).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

В подальшому, з метою узгодження вартості природного газу, обсягів переданого газу та інших умов до договору №16-118-Н було укладено ряд додаткових угод, якими врегульовано обсяг природного газу для покриття потреб ТОВ „Житомиргаз збут" у природному газі та порядок проведення розрахунків між сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що 31.01.2016 ОСОБА_3 акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» підписали Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-118-Н, якою було викладено в іншій редакції п. 2.1. статті ІІ, п.5.4. статті V договору(а.с. 15 т.1).

29.02.2016 сторони підписали Додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015р. №16-1118-Н, якою було викладено в іншій редакції п. 2.1. статті ІІ, п.5.4. статті V договору(а.с 16 т.1).

31.03.2016 сторони підписали Додаткову угоду №3 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-118-Н, відповідно до якої додано п. 2.1. розділу ІІ, п. п. 3.1. та 3.3 розділу ІІІ, 5.1, 5.2., 5.4. розділу V з 01.04.2016, п. 6.1. розділу VІ, п.11.1. розділу ХІ викладено в іншій редакції, зокрема відповідно до п. 6.1. договору у новій редакції сторони погодили, що оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу (а.с. 17-18 т.1).

Також, даною додатковою угодою, змінено строк дії договору, зокрема пункт 11.1 викладено наступним чином: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє в частині реалізації газу до 30.04.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення".

30.04.2016 сторони підписали Додаткову угоду №4 до договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 №16-118-Н, відповідно до якої п. 2.1. розділу ІІ, п. п. 5.1, 5.2., 5.4. розділу V, п.11.1. розділу ХІ викладено в іншій редакції.

Так, пункт 11.1 викладений в такій редакції: "Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє в частині реалізації газу до 30.09.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення".

Крім того, матеріалами справи встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій від 11.01.2005 року №20, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, ТОВ «Житомир збут» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» підписані Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України та проведені відповідні оплати

На виконання умов договору від 30.12.2015 №16-1118-Н позивач у період з січня 2016 року по вересень 2016 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1094732828,52 грн. про що між ОСОБА_3 акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» складено та підписано акти приймання-передачі природного газу та здійснені відповідні розрахунки, а саме:

1) За актом від 31.01.2016 за січень 2016 року на суму 266 387 686,43 грн.(а.с.28 т.1) - ТОВ “Житомиргаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-118-Н до 25.02.2016 включно – 65 413 298,49 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 200 974 387,94 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 596 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.02.2016 року, на суму 3 000 000,00 грн.(а.с. 151-153 т.1) - платіжним дорученням №20 від 19.02.2016 року на суму 3 000 000,00 грн.(а.с. 115 т.3); № 1943 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 22.07.2016 року, на суму 102 500 000,00 грн.(а.с.51-53 т.1); - платіжним дорученням №38 від 25.07.2016 року на суму 102 500 000,00 грн.(а.с. 121 т.3), кошти в розмірі 95 474 387,94 грн. погашено спільним протокольним рішення № 597 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.02.2016 року, на суму 210 000 000,00 грн.(а.с. 156-158) - платіжним дорученням №21 від 19.02.2016 року на суму 210 000 000,00 грн.(а.с. 118 т.3).

Однак, згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Житомиргаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-118-Н, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” враховано в якості оплати обсягів природного газу за січень 2016 спільним протокольним рішенням кошти тільки в сумі – 3 000 000,00 грн. (за період 24.02.2016 ПМКУ №20) та 179 523 031,34 грн. (за період 03.03.2016 ПМКУ№20) в той же час представник позивача в судовому засіданні 16.05.2018 не надав належних та допустимих доказів правомірності зарахування саме такої суми коштів в рахунок погашення заборгованості за січень 2016 року за договором №16-118-Н від 30.12.2015.

2) За актом від 29.02.2016 за лютий 2016 року на суму 218 243 744,58 грн.(а.с. 29 т.1) ТОВ “Житомиргаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-118-Н до 25.03.2016 включно – 51 601 195,42 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 166 642 549,16 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 597 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.02.2016 року, на суму 114 525 612,06 грн.(а.с. 156-158) - платіжним дорученням №21 від 19.02.2016 року на суму 210 000 000,00 грн.(а.с. 118 т.3); кошти в розмірі 52 116 937,10 грн. погашено спільним протокольним рішенням № 2061 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 25.07.2016 року, на суму 95 000 000,00 грн.(а.с. 58-60 т.1) - платіжним дорученням №39 від 05.09.2016 року на суму 95 000 000,00 грн.(а.с. 124 т.3).

Згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Житомиргаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-118-Н, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” кошти в розмірі 18451356,60 грн., які входять до суми коштів 51 601 195,42 грн. сплачених відповідачем із поточного рахунку із спеціальним режимом за лютий 2016 року, зараховані в рахунок погашення зобов`язання за січень 2016 року. Отже, встановлено, що позивач не надав жодних доказів правомірності та обґрунтованості зарахування вищевказаних сум в рахунок заборгованості відповідача за січень 2016 року. Разом з тим, позивач зараховує суми 30 476 968,66 грн. (період 03.03.2016 ПКМУ№20) та 18 399 808,98 грн.(період 02.08.2016 ПМКУ №20) в якості проплат відповідачем за лютий 2016 року одночасно не підтверджуючи джерела походження даних коштів. Представник позивача не надав жодних доказів правомірності та обґрунтованості врахування вищевказаних сум в рахунок заборгованості відповідача за січень 2016 року.

3) За актом від 31.03.2016 за березень 2016 року на суму 238 040 271,86 грн.(а.с. 30 т.1) - ТОВ “Житомиргаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-118-Н до 25.04.2016 включно – 45 149 541,30 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 192 890 730,56 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2061 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 25.07.2016 року, на суму 42 883 062,90 грн. (а.с. 58-60 т.1) - платіжним дорученням №39 від 05.09.2016 року на суму 95 000 000,00 грн.(а.с. 124 т.3); № 2185 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 18.08.2016 року, на суму 32 814 500,00 грн.(а.с. 63-65 т.1) - платіжним дорученням №40 від 19.08.2016 року на суму 32 814 500,00 грн.(а.с. 127 т.3); № 2426 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 21.09.2016 року, на суму 36 500 000,00 грн.(а.с. 69-71 т.1) - платіжним дорученням №42 від 22.09.2016 року на суму 36 500 000,00 грн.(а.с. 130 т.3); № 2599 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 1 000 000,00 грн.(а.с. 95-97 т.1) - платіжним дорученням №46 від 21.10.2016 року на суму 1 000 000,00 грн.(а.с. 141 т.3); № 2597 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 9 450 000,00 грн.(а.с. 81-83 т.1) - платіжним дорученням №45 від 21.10.2016 року на суму 9 450 000,00 грн.(а.с. 135 т.3); № 2598 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 1 401 615,00 грн.(а.с. 88-90 т.1) - платіжним дорученням №47 від 21.10.2016 року на суму 1 401 615,00 грн.(а.с. 138 т.3); № 2607 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 144-146 т.1) - платіжним дорученням №54 від 21.10.2016 року на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 163 т.3); кошти в розмірі 18 841 552,66 грн. погашено спільним протокольним рішенням № 2596 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 40 190 000,00 грн.(а.с. 74-76 т.1) - платіжним дорученням №44 від 21.10.2016 року на суму 40 190 000,00 грн.(а.с. 133 т.3).

Всупереч вищевикладеним обставинам, позивачем згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Житомиргаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-118-Н всі кошти в сумі 45 149 541,30 грн., які сплачені відповідачем із поточного рахунку із спеціальним режимом за березень 2016 року, зараховані в рахунок погашення зобов`язання за лютий 2016 року. Разом з тим, позивачем за березень 2016 року враховані в якості проплат ряд сум, а саме: 84 100 191,02 грн.(період 02.08.2016 ПМКУ №20), 32 814 500,00 грн.(період 23.08.2016 ПМКУ №20), 95 000 000,00 грн.(період 05.09.2016 ПМКУ №20), 16 519 489,97 грн. (період 04.10.2016 ПМКУ №20), за відсутності підтвердження джерела походження даних сум. Правомірність врахування даних сум в погашення заборгованості за березень 2016 року належними та допустимими доказами не підтверджено та в матеріалах справи не міститься.

4) За актом від 30.04.2016 за період з 01 по 30 квітня(включно) 2016 року на суму 128 194 050,37 грн.(а.с.31 т.1) - ТОВ “Житомиргаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-118-Н до 25.05.2016 включно – 37 388 409,91 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 90 805 640,46 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2596 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 21 348 477,34 грн.(а.с. 74-76 т.1) - платіжним дорученням №44 від 21.10.2016 року на суму 40 190 000,00 грн.(а.с. 133 т.3); кошти в розмірі 19 457 193,12 грн. погашені спільним протокольним рішення № 2601 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 40 000 000,00 грн.(а.с. 109-111 т.1) - платіжним дорученням №49 від 21.10.2016 року на суму 40 000 000,00 грн.(а.с. 148 т.3); № 2600 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 50 000 000,00 грн.(а.с 102-104 т.1) - платіжне доручення №48 від 21.10.2016 року на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 145 т.3).

Однак, згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Житомиргаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-118-Н ПАТ “НАК “Нафтогаз України” всі кошти в розмірі 37 388 409,91 грн., які сплачені відповідачем із поточного рахунку із спеціальним режимом за квітень 2016 року, зараховані в рахунок погашення зобов`язання за лютий 2016 року.

5) За актом від 31.05.2016 за травень 2016 року на суму 66 036 991,28 грн.(а.с. 32 т.1) ТОВ “Житомиргаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-118-Н до 25.06.2016 – 9 413 688,86 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 56 623 302,42 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2601 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 20 542 806,88 грн.(а.с. 109-111 т.1) - платіжним дорученням №49 від 21.10.2016 року на суму 40 000 000,00 грн.(а.с. 148 т.3); № 2603 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 116-118 т.1) - платіжним дорученням №50 від 21.10.2016 року на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 151 т.3); кошти в сумі 6 080 495,54 грн. погашені спільним протокольним рішенням № 2604 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 123-125 т.1) - платіжним дорученням №51 від 21.10.2016 року на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 154 т.3).

Проте, згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Житомиргаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-118-Н ПАТ “НАК “Нафтогаз України” всі кошти в розмірі 9 413 688,86 грн., які сплачені відповідачем із поточного рахунку із спеціальним режимом за травень 2016 року, зараховані в рахунок погашення зобов`язання за лютий 2016 року.

6) За актом від 30.06.2016 за червень 2016 року на суму 40 644 953,78 грн.(а.с. 33 т.1) ТОВ “Житомиргаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-118-Н до 25.07.2016 – 37 824 220,44 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 2 820 733,34 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2604 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 123-125 т.1) - платіжним дорученням №51 від 21.10.2016 року на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 154 т.3).

Згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Житомиргаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-118-Н ПАТ “НАК “Нафтогаз України” знову ж таки всі кошти в сумі 37 824 220,44 грн., які сплачені відповідачем із поточного рахунку із спеціальним режимом за червень 2016 року, зараховані в рахунок погашення зобов`язання за лютий 2016 року.

7) За актом від 31.07.2016 за липень 2016 року на суму 41088159,25 грн.(а.с. 34 т.1) - ТОВ “Житомиргаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-118-Н до 25.08.2016 – 9 386 990,30 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 31 701 168,95 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2605 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 130-132 т.1) в сумі 10 602397,83 грн. - платіжним дорученням №52 від 21.10.2016 року на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 157 т.3); кошти в розмірі 21 098 771,12 грн. погашені спільним протокольним рішенням № 2604 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 123-125 т.1) - платіжним дорученням №51 від 21.10.2016 року на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 154 т.3).

Кошти в розмірі 6 441 267,61 грн., які входять в суму 9 386 990,30 грн., які сплачені відповідачем із поточного рахунку із спеціальним режимом за липень 2016 року, зараховані в рахунок погашення зобов`язання за лютий 2016 року. Решту суми в розмірі 2945722,69 грн. позивач зарахував згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Житомиргаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-118-Н в рахунок погашення зобов`язань за березень 2016 року.

8) За актом від 31.08.2016 за серпень 2016 року на суму 42 143 043,47 грн.(а.с. 35 т.1) - ТОВ “Житомиргаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-118-Н до 25.09.2016 – 4 902 327,18 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 37 240 716,29 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2605 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 130-132 т.1) - платіжним дорученням №52 від 21.10.2016 року на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 157 т.3).

ПАТ “НАК “Нафтогаз України” згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Житомиргаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-118-Н кошти в сумі 4 902 327,18 грн., які сплачені відповідачем із поточного рахунку із спеціальним режимом за серпень 2016 року, зараховані в рахунок погашення зобов`язання за березень 2016 року.

9) За актом від 30.09.2016 за вересень 2016 року на суму 53 953 927,50 грн.(а.с. 36 т.1) - ТОВ “Житомиргаз збут” сплачено із поточного рахунку із спеціальним режимом використання згідно п. 6.1. договору №16-118-Н до 25.10.2016 – 1 797 041,62 грн., що не оспорюється сторонами, залишок коштів в розмірі – 52 156885,88 грн. відшкодовано державою відповідно до Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 2605 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 130-132 т.1) в сумі 2 156 885,88 грн. - платіжним дорученням №52 від 21.10.2016 року на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 157 т.3); № 2606 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.10.2016 року, на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 137-139 т.1) - платіжне доручення №53 від 21.10.2016 року на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 160 т.3).

Кошти в розмірі 1 758 041,00 грн., які входять в суму 1 797 041,62 грн., які сплачені відповідачем із поточного рахунку із спеціальним режимом за вересень 2016 року, згідно розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Житомиргаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-118-Н, зараховані в рахунок погашення зобов`язання за березень 2016 року.

Врахувавши вищевикладене колегія суддів відзначає, що розрахунки між сторонами договору від 30.12.2015 №16-118-Н здійснювались двома способами: укладенням спільних протокольних рішень та коштами, які перераховувались відповідачем на користь позивача виключно з рахунку з спеціальним режимом використання у відповідності до ч. 1 п. 6.2 договору №16-118-Н, а від так враховуючи правову природу розрахунків між сторонами договору, то за даних обставин справи заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, що знаходить своє відображення у вищевикладених етапах розрахунків між сторонами.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про необґрунтованість долученого до позовної заяви розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ТОВ «Житомиргаз збут» за договором від 30.12.2015 №16-118-Н, якій не ґрунтується на допустимих та належних доказах в розумінні приписів статей 74, 76, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим колегія суддів відзначає, що у відповідності до розділу 1 вказаних протокольних рішень предметом Спільного протокольного рішення є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій».

Згідно пункту 2.5 розділу 2 протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків, а саме: Сторона 3 (ТОВ «Житомиргаз збут) перераховує Стороні останній (Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України») кошти за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 30.12.2015р. № 16-118-Н із записом у графі «призначення платежу» «Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20», за природний газ за 2016 рік, договір від 30.12.2015 № 16-118-Н.

Розділом 3 протокольних рішень передбачено, що з метою реалізації цього Спільного протокольного рішення Сторони зобов'язуються: забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року № 493/688; перерахувати кошти наступній Стороні, а Сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів у процесі реалізації цього Спільного протокольного рішення; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього Спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим Спільним протокольним рішенням.

Сторони, що підписали Спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005 №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов`язань за Cпільними протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (р. 4 Спільних протокольних рішень).

За умовами вищевказаних спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків передбачалося надання державою коштів на погашення заборгованості, а також змінювалися строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 року №16-118-Н.

Так, за змістом пункту 3 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на рахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою спільним протокольним рішенням.

Таким чином, сторони, зокрема НАК „Нафтогаз України та ТОВ «Житомиргаз збут», підписавши дані протокольні рішення, узгодили порядок проведення розрахунків з газопостачальною організацією, змінивши строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 року №16-118-Н.

На виконання зазначених протокольних рішень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 та договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2015 року №16-1118-Н відповідачем проведено розрахунки із позивачем за отриманий природний газ за рахунок наданих державою на погашення заборгованості коштів, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Однак, позивач вважає, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав неналежно, зокрема порушив строки сплати за отриманий природний газ (п. 6.1 договору №16-118-Н), що в свою чергу як зазначає позивач призвело до виникнення заборгованість (п. 6.2 договору №16-118-Н), а тому, на підставі п.7.1, 7.2, 9.2 договору №16-118-Н та керуючись ст.625 ЦК України, позивачем заявлено позов про стягнення із відповідача 13 392 515,56 грн., в тому числі пеня у розмірі 9 925 626,03 грн., 3% річних у розмірі 750 595,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 716 294,03 грн. згідно поданих розрахунків.

Аналізуючи матеріали справи, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору купівлі-продажу та поставки ст.ст.655, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Колегією суддів встановлено, що 30.12.2015 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та ТОВ «Житомиргаз збут» укладено договір №16-118-Н на купівлю-продаж природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2016 році природний газ, а відповідач прийняти та оплатити газ на умовах цього договору для подальшої реалізації побутовим споживачам (п.п.1.1, 1.2 договору №16-118-Н).

Як зазначалося, пунктом 6.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №3 від 31.03.2016) оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа(включно) місяця, наступного за місяцем реалізації газу.

Разом з тим, ч. 1 п. 6.2. договору №16-118-Н від 30.12.2015 зі змінами та доповненнями передбачено, що оплата за газ здійснюється з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання покупця (відповідача) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (позивача) кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець (відповідач) перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Однак, позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами факту прострочення відповідачем оплати за газ з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання покупця (відповідача) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (позивача) кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП за поставлений природний газ з січня по вересень 2016 року.

Поняття договору визначене у ст.626 Цивільного кодексу України, відповідно до якого договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.180 Господарського кодексу України встановлено істотні умови господарського договору. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Отже договір №16-118-Н від 30.12.2015 року з урахуванням додаткових угод до нього (від 31.01.2016 №1, від 29.02.2016 №2, від 31.03.2016 №3, від 30.04.2016 №4) за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим статтями 628, 639, 655 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору.

При цьому, згідно статті 11 договору №16-118-Н сторони передбачили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 30 грудня 2015 року, і діє в частині реалізації газу до 31.09.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем повністю здійснений розрахунок з позивачем за одержаний протягом вищевказаного періоду 2016 року природний газ, що підтверджується як позовною заявою так і представником позивача в судовому засіданні.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 2 716 294,03 грн. інфляційних втрат, 750 595,50 грн. - 3% річних згідно розрахунків, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, для застосування штрафних санкцій та відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання необхідною умовою є факт невиконання або прострочки виконання зобов'язання.

Матеріалами справи встановлено, що вартість поставленого природного газу відповідачем за договором №16-118-Н була оплачена частково шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, в межах строків оплати, встановлених п. 6.1 договору №16-118-Н за період з січня по вересень 2016 року на суму - 262 876 713,52 грн.. Іншу частину вартості природного газу - за рахунок коштів державного бюджету, отриманих на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України: № 596 від 18.02.2016 на суму 3 000 000,00 грн.(а.с. 151-153 т.1); № 597 від 18.02.2016 на суму 210 000 000,00 грн.(а.с. 156-158); № 1943 від 22.07.2016 на суму 102 500 000,00 грн.(а.с.51-53 т.1); № 2061 від 25.07.2016 року, на суму 95 000 000,00 грн.(а.с. 58-60 т.1); № 2185 від 18.08.2016 на суму 32 814 500,00 грн.(а.с. 63-65 т.1); № 2426 від 21.09.2016 на суму 36 500 000,00 грн.(а.с. 69-71 т.1); № 2596 від 20.10.2016 на суму 40 190 000,00 грн.(а.с. 74-76 т.1); № 2597 від 20.10.2016 на суму 9 450 000,00 грн.(а.с. 81-83 т.1); № 2598 від 20.10.2016 на суму 1 401 615,00 грн.(а.с. 88-90 т.1); № 2599 від 20.10.2016 на суму 1 000 000,00 грн.(а.с. 95-97 т.1); № 2600 від 20.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с 102-104 т.1); № 2601 від 20.10.2016 на суму 40 000 000,00 грн.(а.с. 109-111 т.1); № 2603 від 20.10.2016 на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 116-118 т.1); № 2604 від 20.10.2016 на суму 30 000 000,00 грн.(а.с. 123-125 т.1); № 2605 від 20.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 130-132 т.1); № 2606 від 20.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 137-139 т.1); № 2607 від 20.10.2016 на суму 50 000 000,00 грн.(а.с. 144-146 т.1), що в загальному становить 831 856 115,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Житомиргаз збут" сплачено ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вартість отриманого природного газу в сумі 1 094 732 828,52 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками АТ «Ощадбанк» по клієнту Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та платіжними дорученнями на виконання спільних протокольних рішень (а.с.163-241 т.1; а.с.1-248 т.2; а.с.1-100 т.3; а.с.46-198 т.4).

Укладаючи вищевказані спільні протокольні рішення, позивач і відповідач керувалися спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, якою затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію.

У відповідності до пунктів 1.1 - 1.3 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20. Розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку. Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з п. п. 2.1 - 2.3 вищевказаного порядку постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акта звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів. Відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг).

Пунктом 2.7 зазначеного порядку встановлено, що розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства, в разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку.

Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016р. № 705 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій", у пункті 7 в абзаці 4 слова "за згодою учасників" виключено, а також, доповнено пункт абзацами такого змісту: "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.

Так, спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету є частиною законодавства, оскільки укладені на виконання постанови Кабінету Міністрів України, а тому є обов'язковими для виконання всіма сторонами.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а також фактичне виконання розрахунків в порядку, зазначеному в цих протокольних рішеннях відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20., свідчить про погодження сторонами зміни порядку і строків проведення оплати за природний газ за договором №16-118-Н .

Отже, сторонами за їх взаємною згодою і домовленістю було змінено порядок проведення остаточного розрахунку, та їх відносини були підпорядковані вимогам спільних протокольних рішень і спеціальних нормативно-правових актів, зокрема постанові Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 № 20.

При розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах норми частини другої статті 625 ЦК України та санкцій, передбачених умовами договору, слід зазначити, що необхідною умовою для їх застосування є те, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи, і, відповідно до якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Укладенням договору про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 902/1652/13, від 11.11.2015 у справі № 927/1733/14, від 25.03.2015 у справі № 924/1265/13, від 09.09.2014 у справах №№ 5011-1/1043-2012-42/528-2012, 5011-35/1272-2012-42/527-2012, 5011-35/1533-2012-19/522-2012, від 23.09.2015 у справі №917/2519/14, від 10.02.2016 № 3-1267гс15.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що підписання сторонами спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688 свідчить, що сторони фактично погодились, що оплата за природний газ за договором №16-118-Н підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Тим самим сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, надані відповідно до договору №16-118-Н. Тобто, враховуючи спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору.

Дані обставини виключають застосування штрафних санкцій у вигляді пені, так само як і нарахування 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання і нарахувань інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 у справах №5011-35/1533-2012-19/522-2012, №5011-1/1043-2012-45/528-2012, №5011-35/1272-2012-42/527-2012, від 25.03.2015 у справі №924/1265/13, постановах Верховного суду від 13.03.2018 у справі №926/33/17, від 03.04.2018 у справі № 906/242/17).

Крім того, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» ( в редакції на момент виникнення правовідносин) встановлено, що Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України. Забороняється зарахування на інші рахунки коштів за спожитий природний газ, який постачається постачальниками природного газу на виконання спеціальних обов'язків, покладених на них Кабінетом Міністрів України. Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурні підрозділи передбачають у відповідному договорі про відкриття банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурних підрозділів, а також оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов'язків, покладених на таких продавців, подається уповноваженим банком до Регулятора на затвердження та доводиться до відома всіх учасників розрахунків. Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, протягом 10 робочих днів інформують споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурні підрозділи у двомісячний строк укладають із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, виключно на такий рахунок. Споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами. Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором, виключно на:

1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового продавця, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику на виконання спеціальних обов'язків, покладених на такого продавця;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;

4) поточний рахунок постачальника природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.

У договорі купівлі-продажу природного газу, укладеному між постачальником, на якого покладені спеціальні обов'язки, і оптовим продавцем, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику, на виконання спеціальних обов'язків, покладених на такого продавця, та у договорі про постачання природного газу, укладеному між таким постачальником та споживачем, визначаються умови оплати за реалізований та поставлений природний газ, а також відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання. На кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями суб'єктів ринку природного газу. На кошти, що обліковуються за цими рахунками, не накладається арешт, а операції за цими рахунками не підлягають зупиненню.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. Договір постачання повинен містити такі істотні умови:

1) обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;

2) обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;

3) обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;

4) обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;

5) обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;

6) порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Матеріалами справи встановлено, що за умовами ч. 1 п. 6.2. укладеного між сторонами договору, оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця (ч. 2 п. 6.2 договору).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 № 792 затверджено «Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ» (далі за текстом – Порядок 1), яким визначено, що постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (далі - оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком (п.1 порядку).

Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Газопостачальні підприємства інформують протягом 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (п.п. 4, 5 Порядку 1).

Пунктами 2-4 «Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ» (далі за текстом – Порядок 2) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 № 792 визначено, що споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами. У разі коли у платіжному дорученні/касовому документі реквізити рахунка за природний газ не відповідають реквізитам поточного рахунка із спеціальним режимом використання, відкритого газопостачальним підприємством, доведеного до відома банку (підприємства поштового зв`язку), що обслуговує споживача природного газу, обслуговуючий банк (підприємство поштового зв`язку) повертає такий документ платнику без виконання. Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка здійснюють перерахування у повному обсязі коштів за спожитий природний газ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих структурними підрозділами газопостачальних підприємств, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий газопостачальними підприємствами, двічі на день, а саме:

до 10 години - перераховується залишок коштів на початок операційного дня;

до 17 години - перераховуються усі кошти, що надійшли протягом операційного дня на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті структурними підрозділами газопостачальних підприємств.

Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим НКРЕКП, виключно на:

1) поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців;

2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;

3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;

4) поточні рахунки газопостачальних підприємств (п.5 Порядку 2).

Установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють: розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів газопостачальних підприємств, споживачів, відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів; перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування, на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, поточний рахунок оператора газотранспортної системи, поточний рахунок оператора газорозподільної системи, поточні рахунки газопостачальних підприємств (п.6 Порядку 2).

Газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів відповідно до затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (далі - алгоритм розподілу коштів), та подають їх щомісяця до 5 числа НКРЕКП для затвердження. Нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕКП до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за пять робочих днів до початку місяця, в якому застосовуватимуться такі нормативи (п.7 Порядку 2).

У разі неподання газопостачальними підприємствами НКРЕКП розрахованих нормативів перерахування коштів в установлений пунктом 7 цього Порядку строк або подання їх було здійснене з порушенням вимог алгоритму розподілу коштів, розраховані газопостачальними підприємствами нормативи перерахування коштів не затверджуються

У такому разі в установі уповноваженого банку акумулюються всі кошти, що надійшли за спожитий природний газ, на відповідних поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами, до отримання затверджених НКРЕКП нормативів перерахування коштів(п.8. Порядку 2).

Оплата послуг за обслуговування уповноваженим банком поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами, здійснюється такими газопостачальними підприємствами виключно з їх поточних рахунків, які не є поточними рахунками із спеціальним режимом використання, у розмірі, що не перевищує 0,3 відсотка загальної суми коштів, що надійшли від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті газопостачальними підприємствами.

Оплата послуг щодо приймання платежів від побутових споживачів банківськими установами та підприємствами поштового зв`язку здійснюється газопостачальними підприємствами виключно з їх поточних рахунків, які не є поточними рахунками із спеціальним режимом використання, у розмірі, що не перевищує 0,3 відсотка загальної суми коштів, що надійшли від побутових споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті газопостачальними підприємствами.

На кошти, що розміщуються на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов`язаннями субєктів ринку природного газу.

На кошти, що обліковуються за зазначеними рахунками, не накладається арешт, а операції за такими рахунками не підлягають зупиненню. Кошти, що надходять за спожитий природний газ на підставі визнаної претензії або за рішенням судів, зараховуються виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті газопостачальними підприємствами (п.п.9, 10 Порядку 2).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2516 (в редакції на момент виникнення правовідносин) затверджено алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, який установлює порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, що надходять за використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також механізм розрахунку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки (далі - газопостачальні підприємства), нормативів перерахування коштів на поточні рахунки операторів газотранспортної та газорозподільних систем, газопостачальних підприємств та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам.

Пунктом 1.2. Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2516 визначено, що дія цього Алгоритму не поширюється на відносини, пов'язані з остаточним розрахунком газопостачального підприємства та його структурних підрозділів із оптовим продавцем природного газу, операторами газотранспортної та газорозподільних систем відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ.

Згідно зі ст.12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного та соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Зокрема, засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Оскільки судом встановлено, що оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 792, відповідними постановами НКРЕ, з дотриманням умов п. 6.1 та ч.1 п.6.2. договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень відповідно до постанови Кабінету міністрів України №20 від 11.01.2005, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до покупця газу відповідальності за несвоєчасно здійснені розрахунки у вигляді штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.

Щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на необхідність застосування практики Верховного суду по справі № 910/16072/16, а саме постанови від 21.02.2018 до спірних правовідносин судом колегія суддів зазначає наступне.

В даній постанови Верховного суду вбачається правова позиція про те, що у відповідності до статті 1 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 217 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки. Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції та зазначає, що вказаним Порядком встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов'язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них. У відповідності до цих вимог відповідачем на підставі ч.1 п. 6.2 договору було здійснено часткову оплату за поставлений природний газ в період з січня 2016 по вересень 2016 року у строки передбачені п.6.1 договору №16-118-Н зі змінами внесеними додатковими угодами до даного договору.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, а Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі - субвенція).

Колегією суддів враховується, що укладаючи вищевказані спільні протокольні рішення, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" керувалися спеціальним нормативно-правовим актом, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 передбачивши у розділі 1 положення про те, що предметом Спільного протокольного рішення є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій». Розділом 2 спільних протокольних рішень визначено порядок проведення взаєморозрахунків. а саме: Сторона 3 (Товариство з обмеженою відповідальністю " Житомиргаз збут") перераховує Стороні останній (Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України») кошти за природний газ за 2016 рік згідно з договором від 30.12.2015р. № 16-118-Н із записом у графі «призначення платежу» «Постанова Уряду від 11.01.2005р. № 20, за природний газ за 2016 рік, договір від 30.12.2015р. № 16-118-Н.

Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20, визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету та встановлено перелік органів, які уповноважені встановлювати факт наявності підстав для такого порядку розрахунків.

Отже, підписання спільних протокольних рішень уповноваженими державними органами, а саме: Головним управлінням державної казначейської служби України у Житомирської області (органу відповідальному за операції по рахунку); Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації (органу, який є розпорядником державних коштів) є підтвердженням встановлення факту наявності підстав для такого порядку розрахунків.

Відповідно до розділу 4 спільних протокольних рішень, сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що відповідач на виконання умов спільних протокольних рішень повністю розрахувався за природний газ, не прострочив виконання грошового зобов'язання, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум пені, інфляційних та річних, по сумам сплаченим за спільними протокольними рішеннями, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 925 626,03 грн. пені, 2 716 294,03 грн. інфляційних втрат та 750 595,50 грн. 3% річних - задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.ст.74, 76, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, судова колегія звертає увагу сторін, що відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа “Серявін та інші проти України” (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

У даній справі колегія суддів дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання.

Пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 у справі № 906/1075/17 у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Згідно частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 20.02.2018 у справі № 906/1075/17 без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №906/1075/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 18 травня 2018 року

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.