Ухвала суду № 74063916, 18.05.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4834/18

н/п 1-кс/640/5208/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Шилакіної Л.О.,

прокурора - Дзюби І.О.,

слідчого - Горільчаника В.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції Горільчаника Володимира Андрійовича, по кримінальному провадженню № 12018220490001322 від «30» березня 2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

встановив:

18.05.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції Горільчаника В.А., погоджене прокурором Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 юристом 1 класу Дзюбою І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1, 28.03.2018 року, у вечірній час, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в ході конфлікту, що виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, маючи умисел спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, штовхнув ОСОБА_4, від чого останній впав на підлогу, після чого наніс 4-5 ударів своїми ногами в область спини та ребер зліва, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №10-14/30/993-Дм\18 тяжкі тілесні ушкодження у закритої тупої травми грудної клітини у вигляді: садна в проекції нижнього кута лівої лопатки з дифузними крововиливами в товщу м’яких тканин, крововилив в проекції остистих відростків 1-4 грудних хребців, крововилив в м’які тканини лівої задньобокової поверхні нижньої третини грудної клітини, прямих переломів ребер зліва: 7-12 по лопатковій лінії, 9-10 по задній пахвовій лінії, з порушенням цілісності пристінної плеври та ушкодженням тканини лівої легені, з розвитком лівобічного гемо пневмотораксу (наявність крові та повітря у плевральній порожнині), від яких останній помер. Між закритою тупою травмою грудної клітини та настанням смерті ОСОБА_4 від гострої легенево-серцевої недостатності, існує причинний зв’язок.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав частково себе винуватим у пред’явленій підозрі, при цьому не оспорює виниклий конфлікт з потерпілим, який виник в ході розпиття спиртних напоїв, але ніяких умисних дій для настання смерті він не вчиняв. Потерпілий перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння та декілька разів падав. Не заперечував, що коли потерпілий впав, він наніс декілька ударів по тулубу. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні СВ Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській областіперебуває кримінальне провадження №12018220490001322 від «30» березня 2018 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

15.05.2018 ОСОБА_1, згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом від ІНФОРМАЦІЯ_7 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_3 було виявлено труп ОСОБА_4 із ознаками насильницької смерті; протоколом огляду місця події від 29.03.2018 за адресою АДРЕСА_3, де було виявлено труп ОСОБА_4; свідоцтвом про смерть ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, який пояснив, що його батько ОСОБА_4 приятелював із ОСОБА_1, навідувався до нього в гості; показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_3, де він проживає, у кухні будинку він побачив труп ОСОБА_4, після чого викликав бригаду швидкої медичної допомоги; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що вона стала очевидцем того, як ОСОБА_1 28.03.2018 року спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4, від яких ІНФОРМАЦІЯ_7 останній помер; висновком судово-медичної експертизи експертизи трупа гр.. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 №10-12/993-Дм/18, згідно якої причиною смерті стали тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини у вигляді: садна в проекції нижнього кута лівої лопатки з дифузними крововиливами в товщу м’яких тканин, крововилив в проекції остистих відростків 1-4 грудних хребців, крововилив в м’які тканини лівої задньобокової поверхні нижньої третини грудної клітини, прямих переломів ребер зліва: 7-12 по лопатковій лінії, 9-10 по задній пахвовій лінії, з порушенням цілісності пристінної плеври та ушкодженням тканини лівої легені, з розвитком лівобічного гемо пневмотораксу (наявність крові та повітря у плевральній порожнині), від яких останній помер. Між закритою тупою травмою грудної клітини та настанням смерті ОСОБА_4 від гострої легенево-серцевої недостатності, існує причинний зв’язок; висновком судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_4 №10-14/30/993-Дм/18 згідно якої покази свідка ОСОБА_7 надані в ході додаткового допиту в якості свідка не суперечать судово-медичним даним отриманим в ході судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_4 щодо утворення тілесних ушкоджень які мали місце на його трупі; показами підозрюваного ОСОБА_1 який визнав свою вину частково та пояснив, що в ході конфлікту 28.03.2018 року він знаходячись за адресою АДРЕСА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме наніс 4-5 ударів ногами в область грудної клітини позаду; слідчим експериментом за участі свідка ОСОБА_7, яка пояснила та показала, яким чином та за яких обставин ОСОБА_1 28.03.2018 знаходячись за адресою АДРЕСА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження; слідчим експериментом за участі підозрюваного ОСОБА_1, який пояснив та показав, яким чином та за яких обставин він 28.03.2018 знаходячись за адресою АДРЕСА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти життя та здоров’я особи, а також той факт, що ОСОБА_1, офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м’яких запобіжних заходів.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обов’язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 88 100 грн. (1762 грн. х 50 = 88 100 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції Горільчаника Володимира Андрійовича, по кримінальному провадженню № 12018220490001322 від «30» березня 2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів – до 13 липня 2018 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 88 100 грн. (вісімдесят вісім тисяч сто) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу – застава, справа № 640/4834/18, н/п 1-кс/640/5208/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз’яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз’яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, та попередити його про обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов’язків.

Покласти на заставодавця наступні обов’язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов’язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов’язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов’язати слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції Горільчаника В.А. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 13 липня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.