Ухвала суду № 74063794, 18.05.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/771/18

Номер провадження 1-кс/623/429/2018

УХВАЛА

іменем України

18 травня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – слідчого судді Гуренка М.О.,

за участю: секретаря Лисенко О.В.,

прокурора Козир М.В.,

слідчого СВ Ізюмського ВП Татаріна Д.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ізюмського міськрайонного суду в м. Ізюм Харківської області клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Бердієва Р.К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, НННН, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 22.05.2015 Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років, на підставі ст. 75 КК України – 1 рік випробувального терміну;

- 25.12.2015 Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років, на підставі ст. 75 КК України – 2 роки випробувального терміну;

- 16 листопада 2017 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років і 3 місяців позбавлення волі,

підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за № 12018220320000281 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2018 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Бердієва Р.К, погоджене прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Красиля І.І., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_2, 22 березня 2018 року, приблизно о 20 годині, разом зі знайомим ОСОБА_5, перебуваючи у вагоні електропоїзду №6444 сполученням «Ізюм-Харків», який знаходився на пероні залізничного вокзалу, розташованого по площі Привокзальній, 1 в м. Ізюм Харківської області, діючи умисно та з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, усвідомлюючи перебування у громадському місці, використовуючи малозначний привід, у присутності сторонніх осіб спочатку ОСОБА_5 безпричинно наніс ОСОБА_6 більше двох ударів рукою в область голови, після чого ОСОБА_2, маючи раптово виниклий умисел, приєднавшись до раніше розпочатих хуліганських дій ОСОБА_5, наніс ОСОБА_6 один удар ногою в область обличчя, тим самим завдали останньому згідно з висновком судово-медичної експертизи № 98-ІЗ/18 від 28.03.2018 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я та садна на лобі, синця на носі, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_7, продовжуючи діяти умисно та з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, скляною пляшкою, яку тримав у руці, здійснив розбиття скла салонних дверей вказаного вище електропоїзду №6444, чим відповідно до довідки виробничого підрозділу «Моторвагонне депо Харків» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» заподіяв майнову шкоду вказаному Товариству на загальну суму 123 грн. 04 коп.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.

Крім того, ОСОБА_2, будучи судимим, за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та повторно підозрюється у вчиненні аналогічного злочину за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2, повторно, 22 березня 2018 року, приблизно о 20 годині 01 хвилина, перебуваючи у вагоні електропоїзду №6444 сполученням «Ізюм-Харків», який знаходився на пероні залізничного вокзалу, розташованого по площі Привокзальній, 1 в м. Ізюм Харківської області, маючи раптово виниклий умисел на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що за його діями стежать сторонні особи, підняв з підлоги вказаного вагону мобільний телефон "DOOGEE X 5 MAX", який належить ОСОБА_6 та випав з кишені верхнього одягу останнього у ході вчинення хуліганських дій, тим самим відкрито викрав вказаний мобільний телефон, чим заподіяв ОСОБА_6 згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1106/18 від 27.03.2018 майнову шкоду у сумі 1520 грн. 80 коп.

На підставі викладеного ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

У сукупності ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України.

Відомості про даний злочин 23.03.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220320000281 за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України.

У вчиненні зазначеного злочину підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_2 17.05.2018 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6, протоколам пред’явлення особи для впізнання, протоколами допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, протоколами слідчих експериментів, речовими доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, ніде не працює, тобто немає легального джерела прибутку, тому є підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, крім того може незаконно вплинути на потерпілого та свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів. Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 просив не застосовувати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт.

Вивчивши матеріали клопотання, допитавши підозрюваного ОСОБА_2 який визнав себе винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України, заслухавши думку прокурора про обґрунтованість клопотання та доводи слідчого про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним. кримінальних правопорушень та вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно вплинути на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Враховуючи, що ОСОБА_2. підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, не одружений, ніде не працює, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні а також враховуючи, що ОСОБА_2. вчинив злочин під час перебування, а тому слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства, у суду немає.

Згідно з пунктом 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 Європейський Суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_2 тричі судимий, на даний час існує очевидне порушення запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що призначений вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 листопада 2018 року, слідчий суддя приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Бердієва Р.К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 на 60 днів, взявши під варту в залі суду, та рахувати з 16 години 00 хвилин 18 травня 2018 року до 16 години 00 хвилин 17 липня 2018 року.

Визначити суму застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 70480 ( сімдесят тисяч чотириста вісімдесят ) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674, отримувач коштів - ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача - ДКС України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, справа № 623/771/18; провадження № 1-кс/623/429 /2018 від ОСОБА_2, або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця

роботи.

4) носити електронний засіб контролю.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов’язань. У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя М.О.Гуренко