Ухвала суду № 74063749, 18.05.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2321/16-к

Номер провадження 1-кп/623/42/2018

УХВАЛА

іменем України

18 травня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю секретаря Лисенко О.В.,

прокурора Козир М.В.,

захисника Кузнецова О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12016220000000764 за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що у невстановлений час та місці, без передбаченого законом дозволу незаконно придбав вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме дві реактивні протитанкові гранати РПГ-22, дві реактивні протитанкові гранати РПГ-26, два корпуси ручної осколкової гранати Ф-1, один підривач ручних гранат типу УЗРГМ-2, 148 патронів, які є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45 мм (5,45x39) до нарізної бойової зброї відповідного калібру і типорозміру патронника (автомати, кулемети системи Калашникова та іншої зброї), 65 патронів, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - бойовими пістолетними патронами калібру 9 мм (9x18ПМ), в подальшому незаконно зберігав вказані предмети за місцем свого фактичного мешкання в орендованому ним з сім'єю будинку.

Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи умисел, направлений на незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту, реалізуючи його, у невстановлений судом час та обставинах придбав рослину, яку висушив, та з якої незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, що знаходився у картонних упаковках з-під яєць, газетних згортках з- під газет, металевих банках, скляних банках, полімерних пляшках з соскою, скляних банках з металевими кришками, скляних прозорих баночках, полімерних коробочках, паперових згортках, загальною кількістю 2167, 4553 грама.

Так, ОСОБА_2, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, 25.09.2017, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до погребу, розташованому на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, намагався викрасти консервацію, але з причин, що не залежали від його волі, не зміг вчинити усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий власником домоволодіння ОСОБА_3

8 травня 2018 року до Ізюмського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою у зв’язку з порушенням його виконанням обвинуваченим та вчиненням ним нового злочину за ч.2 ст.186 КК України.

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні 3 злочинів, два з яких, передбачені ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України є тяжкими злочинами, останній з яких ОСОБА_2 вчинено в період перебування під цілодобовим домашнім арештом, останній належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, довіру не виправдав та повторно підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину.

Захисник та обвинувачений проти цього клопотання заперечували.

Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У ході досудового розслідування за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У ході судового розгляду ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 27.10.2016 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 змінено на цілодобовий домашній арешт.

ОСОБА_2 обвинувачується ще й у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 15, ч. З ст.185 КК України, тобто незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна з проникненням у сховище

У подальшому, під час судового розгляду, ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 10.11.2017 клопотання прокурора задоволено та запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_2 змінено на тримання під вартою.

Надалі, ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 22.01.2018 в рамках кримінального провадження №12016220000000746 обвинуваченому ОСОБА_2 змінено запобіжний захід у вигляді триманні під вартою на цілодобовий домашній арешт.

У ході судового розгляду ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 15.02.2018 кримінальні провадження №12017220320001152 та №12016220000000746 об'єднані в одне провадження за номером останнього.

Таким чином, у сукупності ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. З ст. 15, ч. З ст. 185 КК України.

21.03.2018 Ізюмським міськрайонним судом запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено до 21.05.2018.

Згідно підозри про скоєння нового злочину за ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_2, відносно якого діє вказаний вище запобіжний захід, належних висновків для себе не зробив на шлях виправлення не став, довіру не виправдав та повторно, 31.03.2018, приблизно о 17 годині 45 хвилин, перебуваючи біля магазину «Березка», розташованого по вул. Леваневського 12/1 у м. Ізюм Харківської області, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, помітив велосипед марки «CORAX», який належить потерпілому ОСОБА_4 та який був залишений останнім біля приміщення вказаного магазину. У ОСОБА_2, виник злочинний умисел на таємне заволодіння чужим майном, після чого, впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, сів на велосипед марки «CORAX» та почав рухатись.В цей момент, потерпілий ОСОБА_4, зі скляної двері магазину помітив, як ОСОБА_2 намагається заволодіти належним йому майном, а саме: велосипедом марки «CORAX», розуміючи, що відносно його майна вчиняються злочинні дії, вибіг з приміщення магазину та почав кричати ОСОБА_2, щоб той припинив свої протиправні дії. Однак, ОСОБА_2, розуміючи, що його злочинні дії, спрямовані на таємне заволодіння чужим майном, викриті потерпілим, з метою доведення злочину до кінця, продовжив їх вчиняти, а саме: на вказаному велосипеді з місця скоєння злочину втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється ще й у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

Про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_2 повідомлено 31.03.2018 в рамках кримінального провадження №12018220320000309.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2 систематично порушував умови цілодобового домашнього арешту та 26.03.2018, 31.03.2018, 08.04.2018, 13.04.2018, 02.05.2018 був відсутній за місце мешкання у АДРЕСА_2, що підтверджується відповідними повідомленнями Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області.

Дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше є також однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу відповідно до п. 9 ч.1 ст.178 КПК України.

Відповідно п.1,2 ст.178 КПК України суд враховує, наявні докази про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Відповідно до листа від ВССУ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 судді, суду слід мати на увазі, що перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.07.2016 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 27.10.2016 ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено на цілодобовий домашній арешт із забороною залишати житло (місце постійного проживання), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 - без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 липня 2017 року запобіжний захід у вигляді цілодобовий домашнього арешту із забороною залишати житло був продовжений.

Крім наявної нової підозри й очевидного невиконання цілодобового домашнього арешту про, що й підтверджує сам обвинувачений, він також не прибув до судового засідання призначеного на 09 жовтня 2017 року, посилаючись на те, що він був у лікаря. Однак суд про своє неприбуття не повідомив, госпіталізований не був.

Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З практики ЄСПЛ вбачаються підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд - рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя - рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року.

Також суд звертає увагу на той факт, що всі свідки за даним кримінальним провадженням не допитані, докази сторони обвинувачення та захисту в повному об’ємі не досліджені.

Відповідно до п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Таким чином судом встановлено, що в порушення вимог ухвал суду щодо заборони залишати вказане місце постійного проживання ОСОБА_2 25.09.2017 без дозволу слідчого, прокурора або суду перебував за адресою: вул. Ентузаізтів 100/2 м. Ізюм, Харківської області, що підтверджується листом Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області №10960/119-81/02-07-2017 від 25.09.2017.

Так ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 186 КК України під час перебування під домашнім арештом.

Одночасно беручи до уваги те, що ОСОБА_2 порушив умови запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, встановленого ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 27.10.2016, був відсутній за місце мешкання у АДРЕСА_2, 26.03.2018, 31.03.2018, 08.04.2018, 13.04.2018, 02.05.2018, що підтверджується відповідними повідомленнями Ізюмського ВП ГУ НП в Харківській області та вчинив нове кримінальне порушення, передбачене ч.2 т.186 КК України, що віднесено до категорії тяжких злочинів, обвинувачується у вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, два з яких є тяжкими злочинами, у зв’язку з чим наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_2 буде переховуватися від суду; вчинить інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Керуючись ст. 29 Конституції України, п.5 ч.1 ст.7, ст. ст.8, 12, 177, 197, 331, 372 КПК України ст. 5, 6 Європейської конвенції з прав людини, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченомуОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 - змінити на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 обвинуваченому ОСОБА_2, 1975 року визначити до 17 липня 2018 року включно.

На підставі ч.5 ст. 182 КПК України визначити суму застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для процездатних осіб, що складає 147280 (сто сорока семи тисяч двохсот восьмидесяти) гривень, яку може бути внесено на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674, отримувач коштів - ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача - ДКС України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, справа № 623/232118; провадження № 1-кп/623/42 /2018 від ОСОБА_2, або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2. з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця

роботи;

4) носити електронний засіб контролю.

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов’язань. У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню, остаточна й оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду.

Суддя М.О.Гуренко