Ухвала суду № 74063620, 18.05.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6578/18

Провадження № 1-кс/638/1916/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:

слідчого судді Аркатової К.В.,

секретаря Подосокорської А.О.,

за участю прокурора Мороз А.О.,

слідчого Пташинського Д.Ю.,

адвоката Дмітрієвої Л.М.,

перекладача Ахмедова Е.М.,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Пташинського Д.Ю. по кримінальному провадженню № 12018220480001918 від 15.05.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гянджа Азербайджанської республіки, громадянина Азербайджану, з середньою освітою, який знаходиться в цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштованого, не судимого, зареєстрованого місця проживання на території України не має,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и в:

18.05.2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Пташинського Д.Ю., погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Мороз А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220480001918 від 15.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

В ході досудового розслідування старшим слідчим СВ Шевченківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Пташинським Д.Ю., за погодженням з прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Мороз А.О. 16 травня 2018 року о 18. 00 год. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_3.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.05.2018, у період часу з 22:20 до 22:40, ОСОБА_3, знаходився у приміщенні АДРЕСА_1, де проводив ремонтні роботи на замовлення потерпілої ОСОБА_7, яка також знаходилась у приміщенні квартири. В ході спілкування, між ними виник конфлікт щодо оплати виконаних ОСОБА_3 ремонтних робіт, в ході якого у останнього виник прямий умисел на розбійний напад, з метою заволодіння майном ОСОБА_7 Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, ОСОБА_3 здійснив напад на ОСОБА_7, а саме схопив останню за одяг, в районі грудної клітини та відібрав належний ОСОБА_7 мобільний телефон «Samsung A3», висловлюючи при цьому вимогу передати йому грошові кошти. ОСОБА_7 не виконала вимоги ОСОБА_3 та, чинячи спротив, нанесла останньому декілька ударів по корпусі та голові. ОСОБА_3 з метою подолання спротиву ОСОБА_7, продовжуючи висловлювати вимогу передати йому грошові кошти, штовхнув ОСОБА_7 на диван, узяв мотузку з тканини, яка знаходилась поблизу та обмотав її декілька разів навколо шиї ОСОБА_7, почавши здавлювати дихальні шляхи останньої, тобто застосував насильство, небезпечне для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу. В ході якого ОСОБА_3 заволодів належним ОСОБА_7 майном, а саме: мобільним телефоном «Samsung A3», гаманцем, в якому знаходились грошові кошти в сумі 170 гривень та банківські картки.

Після чого у ОСОБА_3 виник умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_7, з корисливих мотивів.

З метою реалізації своїх злочинних дій спрямованих на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7, ОСОБА_3 продовжуючи здавлювати дихальні шляхи останньої, зав’язав мотузку навколо її шиї на декілька вузлів, в результаті чого настала смерть.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми протиправними діями скоїв кримінальні правопорушення – злочини, передбачені ч.4 ст.187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоровʹя особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та умисне вбивство з корисливих мотивів.

16 травня 2018 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України. Час фактичного затримання 16.05.2018 о 06.00 год.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, визнав себе винним повністю та розповів про фактичні обставини скоєння ним кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, окрім визнання останнім вини, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, як окремо, так і усіма у сукупності, а саме: показаннями, наданими свідками: ОСОБА_8, ОСОБА_9; протоколом огляду місця події від 15.05.2018; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення; показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_3 встановлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2, є уродженцем м. Гянджа, Азербайджанської республіки та громадянином вказаної держави, має середню освіту, перебуває в цивільному шлюбі, не судимий, на території України не зареєстрований; офіційно не працює, постійного джерела доходів не має, постійного місця мешкання на території України не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв’язків. ОСОБА_3 після скоєння злочину з метою уникнення кримінальної відповідальності покинув територію міста Харкова та затриманий співробітниками Шевченківського ВП ГУНП в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій на території міста Полтава.

Крім того, на даний час не допитані усі свідки кримінального правопорушення та ОСОБА_3 матиме можливість незаконно впливати на вказаних осіб.

Скоєння ОСОБА_3, особливо тяжких злочинів проти життя та здоров’я особи та власності, за один з яких, а саме за ч.4 ст.187 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти, а за інший ( за п.6 ч.2 ст.115 КК України) від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавленням волі, дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства, встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,2,4 ч.1 ст.177 КПК України. В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, покладається необхідність запобігання можливості переховуватися ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити, захисник та підозрюваний не заперечували проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного, який є громадянином іншої держави, немає постійного, офіційного джерела доходу, відсутність соціальних зв’язків підозрюваного, вчинення останнім злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, відсутність зареєстрованого місця проживання на території України, затримання підозрюваного в м. Полтава, оскільки останній покинув м. Харків після вчинення інкримінованого злочину, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому суд вважає, що обрання даного запобіжного заходу підозрюваному не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя.

Зідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197, 205,206,372,395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області Пташинського Д.Ю. по кримінальному провадженню № 12018220480001918 від 15.05.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1– задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№ 27)» строком не більше 60 (шістдесяти) днів – до 06 год. 00 хв. 15 липня 2018 року, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_3 в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя

Копію ухвали отримав:

18 травня 2018 р. ___ год. __хв.____ (ОСОБА_3)