Вирок № 74063435, 18.05.2018, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/23/18

Провадження № 1-кп/617/49/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2018 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі :

головуючого - судді Глоби М.М.,

при секретарі - Борщ Л.В.,

за участю прокурора – Шестакової К.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області кримінальне провадження № 12017220260000981 від 09.11.2017 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Революційне Вовчанського району Харківської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, холостого, раніше судимого: 22.04.2013 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до п’яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України – іспитовий строк два роки, 29.05.2014 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України до п’яти років шести місяців позбавлення волі, 08.09.2016 року Вовчанським районним судом Харківської області до п’яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України – іспитовий строк три роки, 09.11.2017 року Вовчанським районним судом Харківської області до п’яти років двох місяців позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В липні 2017 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи на території яблуневих садів, розташованих біля с. Тихе Вовчанського району Харківської області, маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно від сторонніх осіб, підійшов до траншейного ланцюгового екскаватору ЕТЦ – 165, реєстраційний номер 17597, належного ТОВ «Рекорд Гранул». Від’єднавши у вказаному технічному засобі паливну трубку, яка під’єднана від баку до двигуна, злив з баку 20 літрів дизельного палива, чим спричинив ТОВ «Рекорд Гранул», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 246 від 09.11.2017 року, матеріальні збитки на загальну суму 395 грн. 00 коп. Після чого, привласнивши викрадене, з місця події зник.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював, пояснив при цьому, що в липні 2017 року він перебував на яблуневих садах, поруч із с. Тихе Вовчанського району. Він побачив ланцюговий екскаватор ЕТЦ – 165 та вирішив вкрасти із нього дизельне паливо. Переконавшись, що його ніхто не бачить, він підійшов то вказаного технічного засобу та, від’єднавши трубку, яка з’єднує паливний бак із двигуном, злив у каністру двадцять літрів дизпалива. Із викраденим дизпаливом пішов з території садів. Коли саме це відбувалось та у котрій годині, він не пам’ятає. Він розумів, що вказаний екскаватор та паливо належать ТОВ «Рекорд Гранул».

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Оцінивши досліджені у справі докази, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться, холостий, не працює, раніше неодноразово судимий: 22.04.2013 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до п’яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України – іспитовий строк два роки, 29.05.2014 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 125 КК України із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України до п’яти років шести місяців позбавлення волі, 08.09.2016 року Вовчанським районним судом Харківської області до п’яти років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України – іспитовий строк три роки, 09.11.2017 року Вовчанським районним судом Харківської області із застосуванням вимог ч. 1 ст. 71 КК України до п’яти років двох місяців позбавлення волі.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд керується ст. 65 КК України та виходить з положень ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» якими передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Враховуючи практику Європейського суду щодо призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, данні про особу обвинуваченого, беручи до уваги конкретні обставини у справі, визнані судом пом’якшуючими та обтяжуючою покарання обставинами за скоєне, позицію прокурора, який вважав за потрібне призначення покарання у виді позбавлення волі - суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в умовах реального відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд враховує, що попередні вироки Вовчанського районного суду Харківської області від 08.09.2016 року та від 09.11.2017 року відповідно набрали законної сили та відповідно до вимог ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 21 КПК України є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин у липні 2017 року, тобто до постановлення попереднього вироку від 09.11.2017 року Вовчанським районним судом Харківської області, суд з підстав, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України, призначає покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вказаним вироком та покарання, призначеного за даним вироком.

В силу ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання суд частково приєднує покарання за попереднім вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 08.09.2016 року.

Цивільний позов не заявлявся, судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним міру запобіжного заходу у виді взяття (тримання) під вартою - залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

З підстав, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 09.11.2017 року та покарання, призначеного за даним вироком, призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів – у виді позбавлення волі строком на чотири роки один місяць.

В силу ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати покарання за попереднім вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 08.09.2016 року та остаточно до відбуття призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 09.11.2017 року - моменту його фактичного затримання.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити без змін - у виді тримання (взяття) під вартою.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Вовчанський районний суд Харківської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий -