Вирок № 74063366, 18.05.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа № 612/206/16-к

Пров. № 1 –кп /612/6/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Мороза О.І.,

за участю:

прокурорів - Ткаченка О.Ю., Павлюченка А.С.,

Ваховського Я.В., Нестєрова Д.І.,

потерпілої - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів Попова А.О., Гагуна А.А., при секретарях - Коняєвій Н.Ю., Воронкіну О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12015220380001771, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 липня 2015

року за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоолександрівка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, українця, не працюючого за належно оформленим трудовим договором, з середньою освітою, не одруженого, не військовозобов’язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2015 року, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи на АДРЕСА_4 Харківської області, побачив співмешканця своєї матері ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп’яніння та наносив ногами удари по тулубу лежачій на землі ОСОБА_7 За таких обставин, маючи прямий умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8, ОСОБА_4, почав наносити останньому удари кулаками рук, ногами та палицею по різним частинам його тіла. Після того як ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень упав та лежав на землі, ОСОБА_4 допоміг своїй матері - ОСОБА_7 дійти до будинку де вона мешкає. Повернувшись до ОСОБА_8, він переніс його до двору матері, поклав на землю та знову завдав лежачому ОСОБА_8 кілька ударів руками, ногами, палицею по різним частинам тіла, чим спричинив останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи №194-ЛЗт/15 від 23.09.2015 Лозівського МРВ ХОБСМЕ наступні тілесні ушкодження:

- тупа травма голови у вигляді: синців в правій і лівій навколоочних областях, в області кута нижньої щелепи справа з переходом на бічну поверхню шиї, на слизовій верхньої губи ліворуч відповідно 1-3 зубам, на облямівці нижньої губи ліворуч відповідно 2-3 зубам, на підборідді зліва; саден у внутрішнього кута лівої надбрівної дуги, на спинці носа на всій протяжності, в правій щелепно - орбітальній області; забитої рани у зовнішнього кута лівої орбітальної області; поперечного перелому кістки нижньої щелепи справа на рівні 3 зуба з розривом і синюшністю ясен; синюшність м'яких покровів голови з боку їх внутрішньої поверхні в потиличній області ліворуч, крововиливом під м'які мозкові оболонки з заходженням у борозни в потиличній області зліва і набряклості головного мозку;

- тулуба: синців в поперековій області справа і зліва, на грудній клітині справа по заднє-паховій лінії в області проекції 5-10 ребер, по задній поверхні грудної клітини зліва в області проекції 3-10 ребер, по задній поверхні грудної клітини справа по лопаткової лінії в області проекції 6-11 ребер, по задній поверхні грудної клітини зліва по заднє-пахвовій лінії в області проекції 5-10 ребер; саден на спині по лінії лопатки в області проекції 7-9 ребер; закритих поперечних переломів 3-7 ребер справа по середньоключичній лінії, 8-9 ребер справа по переднє-паховій лінії, косо-поперечних переломів 7 ребра по лінії лопатки, 8, 11 ребер по біляхребтовій лінії зліва з масивною синюшністю пристіночної плеври в області зазначених переломів; синюшністю капсули і тканини правої нирки в області воріт;

- кінцівок: синців у верхньо-зовнішнього квадранта правої сідниці, у нижньо-зовнішнього квадранта правої сідниці; по задній поверхні правого стегна на всій протяжності, по зовнішній поверхні правого гомілковостопного суглоба, по задній поверхні лівого стегна у верхній третині, по розгинальній поверхні правого передпліччя у верхній третині; саден по задній поверхні правого стегна у верхній третині, по тильній поверхні лівої кисті.

ОСОБА_8 було нанесено не менше 39 травматичних впливів.

ІНФОРМАЦІЯ_8 о 16 год. 45 хв. в приміщенні КП «Близнюківська ЦРЛ» ОСОБА_8 помер.

Причиною смерті ОСОБА_8 стало гостре порушення мозкового кровообігу, обумовлене закритою черепно-мозковою травмою з крововиливом під м’які мозкові оболонки.

Мається прямий причинно-наслідковий зв'язок між отриманими ОСОБА_8 тілесними ушкодженнями і настанням його смерті.

По ступеню тяжкості вищевказана закрита черепно-мозкова травма с крововиливом під м’які мозкові оболонки – це тяжке тілесне ушкодження по критерію небезпеки для життя (згідно п. 2.1.3 Г Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.); забита рана – це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я (згідно п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.); садни і синці – це легкі тілесні ушкодження (згідно п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).

У судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч.2 ст. 121 КК України не визнав і дав такі покази.

Подія відбулася 26 липня 2015 року близько десятої години вечора неподалік будинку де проживає його мати на вулиці, на обочині дороги в с. Милівка Близнюківського району Харківської області. Вулиця не освітлена, було темно. Коли він підійшов ближче до цього місця то побачив свою матір ОСОБА_7 та її співмешканця ОСОБА_8 ОСОБА_8 в цей час завдав 3-4 удари ногами його матері в живіт. Він став кричати на ОСОБА_8 та двічі товкнув його. Той впав на землю у траву. Якихось камінців тощо на землі не було. В результаті падіння ОСОБА_8 не міг отримати тілесні ушкодження, вказані в обвинувальному акті.

Після того як він другий раз штовхнув ОСОБА_9 і той «улетів» у траву, він підняв матір і відвів її додому. У матері на обличчі були садна, на голові гуля.

В цей час ОСОБА_9 сидів на землі, щось хрипів, «матюкався».

У дворі матері освітлення немає. Світло падало з вікна будинку на вулицю.

Повернувшись, він з вулиці на подвір’я матері відтяг ОСОБА_9 Тягнув його по землі, утримуючи за сорочку. На сорочці бачив плями засохшої крові. Затяг його у двір і сказав, що повернеться зранку і щоб його (ОСОБА_9.) тут уже не було. Матері сказав щоб та не пускала ОСОБА_9 в дім. Пообіцяв їй що повернеться зранку.

Ні на вулиці ні в дворі будинку він удари ОСОБА_9 не завдавав, був тверезий, а ОСОБА_8 - п’яний. Мати також не твереза.

Сам він від ОСОБА_8 отримав декілька ударів в тому числі і палкою. Палка була товщиною з діаметрі як 25 коп. монета. Палку він викинув на територію нежилого будинку.

Коли він зранку наступного дня повернувся до будинку матері, побачив на подвір’ї матері, але в іншому місці, ОСОБА_8 і жителів села. ОСОБА_9 потребував госпіталізації. Біля нього була горілка та закуска. Був викликаний автомобіль швидкої медичної допомоги і ОСОБА_8 відвезли у лікарню, а він сам пішов пішки додому. До цього зателефонував своєму старшому брату, розповів про подію, сказав що треба гроші і що «ОСОБА_8 кирдик». Через деякий час по телефону від брата дізнався, що його підозрюють у спричиненні ОСОБА_8 тілесних ушкоджень і треба йти в міліцію. Побачивши на вулиці працівників міліції, сам підійшов до них і назвався. Разом із працівниками міліції поїхали до відділу міліції.

Від людей чув що в цей день ОСОБА_9 падав з мосту. Хлопці його хотіли витягнути але він виліз сам. Може в той час ОСОБА_9 і отримав такі ушкодження.

До цього ОСОБА_9 він бачив 25.07. 2015. Той мав звичайний вигляд.

Знає що ОСОБА_9 і раніше бив його матір. Зокрема від ОСОБА_10 У матері та ОСОБА_9 господарство було запущене, у будинку часто не прибрано, робив їй з цього приводу зауваження.

Коли проводили слідчий експеримент, він давав покази які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Але ці покази давав оскільки його захисник та слідчий говорили, що за таких обставин він залишиться під домашнім арештом. Вони вмовили його підписати обвинувальний акт. Ці дії слідчого та адвоката ОСОБА_11 він оскаржував до прокуратури, але в результаті проведеної перевірки вони не знайшли підтвердження.

Щодо висновку медекспертиз сказав «що може так і є».

Вважає, що досудове слідство було сфальшованим, від нього вимагалися кошти у зв’язку із чим з відповідною заявою він звертався до правоохоронних органів. Йому безпідставно був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що рішенням суду апеляційної інстанції скасовано. Досудовим слідством нічим не підтверджений його умисел на вчинення таких дій, а також що ці дії були вчинені в стані алкогольного сп’яніння.

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4, незважаючи на заперечення ним своєї вини, доведена і підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 яка пояснила, що загиблий ОСОБА_9, був її рідним братом, з ним вона була в гарних стосунках. Із обвинуваченим ОСОБА_4 раніше знайома не була. Певний час брат проживав в м. Лозова разом із ОСОБА_7. Вона декілька разів приїздила до них, провозила харчі. Потім брат з ОСОБА_7 почали проживати в с. Милівка але туди в гості вона не приїздила. В останнє бачила брата живим за 2 роки до смерті. ОСОБА_7, в телефонній розмові просила її забрати брата, оскільки той її «дістав». Про інші конфлікти в сім’ї брата їй невідомо.

Про смерть ОСОБА_8 вона дізналася від свого сина ОСОБА_12, точного часу, коли їй про це повідомили не пам’ятає. Про обставини смерті їй повідомила ОСОБА_13. Для забезпечення поховання ОСОБА_8 її сім’я витратила значені кошти у зв’язку із чим мать борги. ОСОБА_4 їй було добровільно відшкодовано 5500 грн. В подальшому відшкодувати витрати в повному обсязі він відмовився.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є матір’ю ОСОБА_4 Останні п’ять років в селі Милівка разом із нею жив співмешканець ОСОБА_8 з яким вони постійно конфліктували, ОСОБА_8 її бив. 26 липня 2017 року зранку ОСОБА_8 був нормальний, синців та крові на його обличчі вона не бачила, але потім він десь був до самого вечора.

Вказана подія трапилась приблизно о 22-23 год. 26 липня 2015 року. Вже було темно. Перед цим вона була в гостях у сестри ОСОБА_13 де вживали спиртні напої – горілку. Коли повернулася додому побачила ОСОБА_8 в нетверезому стані Він запитав: «Де ти була?». Вона відповіла: «Де я була, там мене вже нема». Потім ОСОБА_8 взяв палку та погнався за нею. Наздогнавши її за двором навпроти сусіднього будинку, повалив за волосся на землю, вдарив один раз рукою по голові та почав її душити руками. Вона відбивалася. Також ОСОБА_9 вдарив її палицею по руці. В цей час підійшов її син ОСОБА_4 Він посвітив ліхтариком з запальнички та запитав ОСОБА_9: «Ти що мою матір убиваєш?». Потім він штовхнув ОСОБА_9, той упав а потім піднявся, потім ще раз штовхнув. Від поштовхів сина ОСОБА_8 двічі падав на землю. Після цього син завів її до хати.

Чи бив ОСОБА_4 ОСОБА_8 вона не бачила. Палицю в руках сина також не бачила. Більше з хати не виходила. Де ділася палиця не знає. Про те, що ОСОБА_8, її постійно б’є, органи внутрішніх справ не повідомляла.

Вказує, що вранці, коли прокинулась, стала кликати ОСОБА_8 але той не відзивався. Потім вона вийшла з хати та побачила ОСОБА_8, який лежав боком на траві в дворі. В нього була розбита голова, на голові кров. Він лежав без сорочки але у штанях. На спині та боці були синяки. В двір зайшли люди, які гнали корів та її сестра ОСОБА_13 Потім підійшов ОСОБА_4 Її сестра ОСОБА_13 одразу викликали швидку медичну допомогу.

Показаннями свідка ОСОБА_14 яка пояснила, що ОСОБА_4, є її племінником. ОСОБА_8, постійно бив її сестру ОСОБА_7 ОСОБА_8, бачила в день цієї події, він приходив до неї в обід, був одягнений у сорочку і мав при собі сумку через плече. Був п’яний. Упав в неї на городі на бік на ліву сторону, потім піднявся і пішов далі. Ввечері вона пішла прогулятись, було ще видно і побачила ОСОБА_8 який сидів біля кущів. Права сторона обличчя була вся в крові, так, як упав на асфальті. На її запитання: «ОСОБА_8, що ти тут сидиш»?, той у відповідь лаявся. В цей вечір вона із ОСОБА_7 вона не спілкувалася, але її бачила до 19 год., коли та йшла разом з ОСОБА_15 в Уплатне по горілку.

Показаннями свідка ОСОБА_15 яка пояснила, що ОСОБА_8, в день події бачила зранку на подвір’ї ОСОБА_7 побитого. Він лежав на животі на лівий бік, обличчя було в крові. Синці на спині і руці. Вона та ОСОБА_16 і ОСОБА_13 спочатку думали що той помер, але він потім щось прохрипів. Що сказав не було зрозуміло. ОСОБА_8 був п’яний, без сорочки. Що коло нього було – не бачила. ОСОБА_7 винесла відро води, почали його умивати. З телефона ОСОБА_13 вона разом з ОСОБА_13 викликали швидку.

Показаннями свідка ОСОБА_17 який пояснив, що зранку в день події він зайшов до двору ОСОБА_7 та побачив ОСОБА_8, який лежав зігнутий на правому боці, був п’яний та без сорочки. Підтвердив, що ОСОБА_27 та ОСОБА_13 викликали швидку. Коли приїхала швидка він допоміг загрузити ОСОБА_8 в автомобіль.

Показаннями свідка ОСОБА_13, яка пояснила, що в день події зранку вона бачила ОСОБА_8 на подвір’ї ОСОБА_7 який лежав «ніякий» на траві. Він рухався але був п’яний. Яким він виглядає п’яним їй відомо, оскільки в такому стані вона його бачила щодня. На подвір’ї також були подружжя ОСОБА_17.

Показаннями свідка ОСОБА_18, яка пояснила що ОСОБА_4 є її двоюрідним братом, має з ним нормальні стосунки. В день коли відбулася бійка між ОСОБА_4 і ОСОБА_8, вона була в гостях у свого брата ОСОБА_10 в с. Уплатне, ввечері повернулася додому. Точну дату цієї події не пам’ятає. Вночі до неї на подвір’я приходив ОСОБА_8 який шукав свою співмешканку ОСОБА_7.(тьотю ОСОБА_16). Він був в стані алкогольного сп’яніння. Одягнений був в сорочку та штани. Уважно його не роздивлялася. Вона вийшла на поріг, та крикнула йому що її тут немає. Бачила як ОСОБА_8 упав та вдарився об хвіртку. Вказує, що ОСОБА_8 постійно був п’яний. Чи мав він тілесні ушкодження уваги не звернула. Про бійку між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вона дізналася наступного дня пізніше оскілки зранку, десь о 4.00 год, викликавши таксі, поїхала в м.Харків. З приводу цих подій була допитана слідчим. Показання які давала слідчому були точнішими.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що ОСОБА_4, є племінником дружини, стосунки з обвинуваченим мають звичайні. ОСОБА_8 знав, проживали на одній вулиці. ОСОБА_8 часто бив ОСОБА_7, ходив постійно в стані алкогольного сп’яніння.

Бачив ОСОБА_8 в день події в ввечері близько 19 год. коли він разом із ОСОБА_7 гнали корів. ОСОБА_8, йшов по селу, вже був п’яненький, шатався.

В цей вечір, приблизно о 22 години, ОСОБА_4 приходив до нього додому і повідомив, що був у матері (ОСОБА_7.) і саме у той час як ОСОБА_8 бив її та душив. Він «поборюкався» з ОСОБА_8 і той втік. Потім він попросив закурити і сказав, що пішов спати.

Показаннями свідка ОСОБА_19, двоюрідного брата ОСОБА_4 , який пояснив, що він проживає в с. Уплатне Близнюківського району Харківської області. ОСОБА_4 приїздив до нього в гості 25 чи 26. 07. 2015. Ночував ОСОБА_20 у своєї тітки.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що ОСОБА_4, є її рідним племінником. 25 липня 2015 року він приїхав до неї в гості, вони працювали на городі. Ввечері повечеряли, алкоголю не вживали. 26 липня в 03 год. ранку, вона прокинулась проводжати дітей до м. Харкова та бачила що ОСОБА_4 спав. Проснувшись, він підійшов до неї та сказав, що поїде додому. Наступного дня перед обідом до неї завітали працівники міліції і запитували про ОСОБА_4 Вона повідомила що він був та пішов. Їй відомо, що ОСОБА_8 постійно бив свою співмешканку ОСОБА_7 – її сестру.

26.07.2015 ОСОБА_8, особисто не бачила. Від ОСОБА_7 їй відомо,що в день події ОСОБА_4 штовхав ОСОБА_8 Потім той помер у лікарні.

Показаннями свідка ОСОБА_22 який пояснив, що працює водієм автомобіля швидкої допомоги. Коли він перебував на території лікарняного закладу в м. Лозова за місцем роботи (в цей день він був черговим водієм) до нього звернувся працівник міліції ОСОБА_28 і попросив бути понятим під час проведення слідчого експерименту. Присутній був ще один понятий, якого він не знає, ОСОБА_4, слідчий, особа на якій ОСОБА_4 показував як він завдавав удари потерпілому і ще декілька людей в тому числі і судмедексперт.

На пропозицію слідчого, ОСОБА_4 на статисті показав як він палицею, руками та ногами завдавав удари потерпілому ОСОБА_8 ОСОБА_4 детально показував по яким саме частинам тіла ОСОБА_8 ОСОБА_4 покази давав добровільно, йому ніхто і нічого не підказував. ОСОБА_4 був у нормальному стані. На нього, ОСОБА_4 та інших учасників експерименту ніхто не тиснув, не впливав, не погрожував. Особисто він після закінчення експерименту прочитав та підписав складений протокол. Дату події та інші подробиці у зв’язку із сплином часу не пам’ятає. Екперимент проходив в приміщенні одного із кабінетів моргу. Раніше ОСОБА_4 не знав. Статиста також не знає. Останній був одягнений у футболці.

Показаннями свідка ОСОБА_23, який пояснив, що восени 2015 року, коли він відвідував сестру дружини в лікарні в м. Лозова, був запрошений як понятий для участі у слідчому експерименті який проводився у морзі. Були присутні ОСОБА_4, ще один понятий, особа яка виконувала роль манекена, працівники міліції і ще хтось. Точно не пам’ятає. Раніше із присутніми знайомий не був. Велася фото чи кінозйомка. Оскільки пройшов певний час не все добре пам’ятає. Перед початком експерименту роз’яснялися права. Під час експерименту ОСОБА_4 розповів як відбулося побиття ним потерпілого. На статисту показував як і куди він завдавав удари потерпілому. Працівники міліції на ОСОБА_4 не впливали, нічого йому не підказували, нічого робити не примушували. Свідчення він давав добровільно, «не заїкаючись». Тиску зі сторони працівників міліції не було. Після закінчення експерименту був підписаний протокол.

Рапортом чергового відділення міліції (с. Близнюки) Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області від 27.07. 2015 яким начальника Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області повідомлено, що 27.07. 2015 о 10. год. 20 хв. від фельдшера швидкої допомоги ОСОБА_24 по телефону надійшла інформація про те, що 27.07. 2015 до Близнюківської ЦРЛ із домоводіння по АДРЕСА_5 в непритомному безконтактному стані було доставлено ОСОБА_9 з тілесними ушкодженнями (попередній діагноз: закрита черепно - мозкова травма, тупа травма живота, перелом ребер зліва, перелом нижньої щелепи, забиття тулуба, алкогольна інтоксикація) (т.2 а.п. 2).

Довідкою КП «Близнюківська ЦРЛ» в якій зазначено, що 27.07. 2015 о 08 год. 30 швидкою медичною допомогою в їх заклад доставлено ОСОБА_9 на ношах в край тяжкому стані, комі і він був госпіталізований в хірургічне відділення. Попередній діагноз: закрита черпно - мозкова травма, забій головного мозку, закритий перелом нижньої щелепи справа, перелом 2-6 ребер з обох сторін, лівосторонній пневмоторакс, забійна рана зовнішнього кута лівої орбіти, множинні забої м’яких тканин голови, грудної клітини, верхніх кінцівок, алкогольне сп’яніння, кома)(т.2 а.п. 33).

Витягом із кримінального провадження №12015220380001771 з якого вбачається, що 27.07.2015 до ВМ с.Близнюки Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області, від фельдшера швидкої допомоги КП «Близнюківська ЦРЛ», ОСОБА_24, надійшло повідомлення по телефону, що до хірургічного відділення лікарні було доставлено ОСОБА_9 з тілесними ушкодженням. Перебуваючи в ПІТ КП «Близнюківська ЦРЛ», ОСОБА_9 помер (т.2, а.п.1).

Довідкою-характеристикою Уплатнівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 27.07. 2015 №228 на ОСОБА_7 – матір ОСОБА_4, з якої вбачається, що ОСОБА_7 сезонно, без реєстрації проживає по АДРЕСА_6 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_9 Зарекомендувала себе позитивно, допомагає односельчанам по господарству проте зловживає спиртними напоями(т.2 а.п. 44).

Довідкою цієї ж сільської ради від 27.07. 2015 №230 із якої вбачається, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, проживав без реєстрації із своєю співмешканкою ОСОБА_7 за вищевказаною адресою (т.2 а.п. 59).

Змістом протоколу огляду місця події від 27 липня 2015 року із фототаблицею з якого вбачається, що об 11 год. 40 хв. в с. Милівка Близнюківського району Харківської області проводився огляд домоволодіння розташованого по АДРЕСА_7. Біля приміщення будинку на траві виявлені сліди бурого кольору. З лівої сторони, біля вхідних дверей будинку, стояла дерев’яна палиця довжиною близько 150 см. на якій по всій довжині маються сліди плям бурого кольору. В ході огляду, ця дерев’яна палиця була вилучена (т.2 а.с. 11-23).

Змістом протоколу огляду трупа від 27.07.2015 із фототаблицею з якого вбачається що труп ОСОБА_9, було виявлено в хірургічному відділенні КП «Близнюківська ЦРЛ». До лікарні він надійшов о 08 год. 30 хв, із вищевказаним попереднім діагнозом. Труп ОСОБА_9 направлений для проведення розтину в Лозівське МРВ ХОБ СМЕ. На фотографіях вбачається, що труп має наявні ознаки тілесних ушкоджень на голові, правій руці та животі (т.2, а.с. 24-27).

Висновками судово-медичного експерта Лозівського міжрайонного відділення судово - медичної експертизи обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_25.

Згідно висновку експерта №194-ЛЗт/15 від 23.09.2015, у трупа ОСОБА_9 встановлені наступні тілесні ушкодження:

- тупа травма голови у вигляді: синців в правій і лівій навколоочних областях, в області кута нижньої щелепи справа з переходом на бічну поверхню шиї, на слизовій верхньої губи ліворуч відповідно 1-3 зубам, на облямівці нижньої губи ліворуч відповідно 2-3 зубам, на підборідді зліва; саден у внутрішнього кута лівої надбрівної дуги, на спинці носа на всій протяжності, в правій щелепно - орбітальній області; забитої рани у зовнішнього кута лівої орбітальної області; поперечного перелому кістки нижньої щелепи справа на рівні 3 зуба з розривом і синюшністю ясен; синюшність м'яких покровів голови з боку їх внутрішньої поверхні в потиличній області ліворуч, крововиливом під м'які мозкові оболонки з заходженням у борозни в потиличній області зліва і набряклості головного мозку;

- тулуба: синців в поперековій області справа і зліва, на грудній клітині справа по заднє-паховій лінії в області проекції 5-10 ребер, по задній поверхні грудної клітини зліва в області проекції 3-10 ребер, по задній поверхні грудної клітини справа по лопаткової лінії в області проекції 6-11 ребер, по задній поверхні грудної клітини зліва по заднє-пахвовій лінії в області проекції 5-10 ребер; саден на спині по лінії лопатки в області проекції 7-9 ребер; закритих поперечних переломів 3-7 ребер справа по середньоключичній лінії, 8-9 ребер справа по переднє-паховій лінії, косо-поперечних переломів 7 ребра по лінії лопатки, 8, 11 ребер по біляхребтовій лінії зліва з масивною синюшністю пристіночної плеври в області зазначених переломів; синюшністю капсули і тканини правої нирки в області воріт;

- кінцівок: синців у верхньо-зовнішнього квадранта правої сідниці, у нижньо-зовнішнього квадранта правої сідниці; по задній поверхні правого стегна на всій протяжності, по зовнішній поверхні правого гомілковостопного суглоба, по задній поверхні лівого стегна у верхній третині, по розгинальній поверхні правого передпліччя у верхній третині; саден по задній поверхні правого стегна у верхній третині, по тильній поверхні лівої кисті.

ОСОБА_8 було нанесено не менше 39 травматичних впливів.

ІНФОРМАЦІЯ_8 о 16 год. 45 хв. в приміщенні КП «Близнюківська ЦРЛ» ОСОБА_8 помер.

Причиною смерті ОСОБА_8 стало гостре порушення мозкового кровообігу, обумовлене закритою черепно-мозковою травмою з крововиливом під м’які мозкові оболонки.

Мається прямий причинно-наслідковий зв'язок між отриманими ОСОБА_8 тілесними ушкодженнями і настанням його смерті.

По ступеню тяжкості вищевказана закрита черепно-мозкова травма с крововиливом під м’які мозкові оболонки – це тяжке тілесне ушкодження по критерію небезпеки для життя (згідно п. 2.1.3 Г Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.); забита рана – це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я (згідно п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.); садни і синці – це легкі тілесні ушкодження (згідно п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).

Малоймовірне утворення комплексу цих тілесних ушкоджень при падінні з висоти свого зросту.

В момент нанесення тілесних ушкоджень, потерпілий міг знаходитись як в вертикальному так і горизонтальному положенні.

Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих предметів з силою достатньою для їх утворення, якими могли бути як руки так і взуті ноги людини.

Тілесні ушкодження задньої поверхні грудної клітки зліва в області проекції 3-10 ребер утворилися від дії тупого предмету з обмеженою пошкоджуючою поверхнею, якою могла бути і палка.

Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися в строк та при обставинах вказаних та установчій частині постанови слідчого.

При судово-медичній експертизі крові трупа ОСОБА_8, етиловий та інші спирти не виявлені.

Змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 28 липня 2015 року із фототаблицею, який проводився в період часу із 19 год. 00 хв. по 19 год. 35 хв. в приміщенні Лозівського МРВ ХОБСЕ, за участю ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_26, експерта ОСОБА_25, понятих ОСОБА_23, ОСОБА_22

З показань ОСОБА_4, 26.07.2015 він перебував на вулиці в с.Милівка Близнюківського району Харківської області. Під час сварки з ОСОБА_8, він завдав потерпілому кілька ударів кулаками рук в обличчя, при цьому потерпілий стояв навпроти підозрюваного на відстані витягнутої руки. Удари наносились почергово лівою і правою руками, близько чотирьох. Від ударів кулаками потерпілий упав. Потім ОСОБА_4 пояснив, що також наносив удари в тулуб потерпілому. Також ОСОБА_4, вказав, що наносив удари дерев’яною палицею ОСОБА_8, який в той час лежав на землі. При цьому палицю він тримав за один кінець, а перед нанесенням удару розмахувався із-за голови. Ударів палицею було нанесено декілька. Крім того ОСОБА_4, вказав, що наносив ОСОБА_8, коли той лежав на землі, також удари взутими у кросівки ногами. Удари наносились верхньої поверхнею стопи зверху вниз з силою. Удари ногами наносились в різні частини тіла потерпілого. Під час нанесення ударів ОСОБА_8, намагався встати, але не зміг цього зробити через отримані удари. Загальну кількість ударів, нанесених ОСОБА_8, ОСОБА_4 не пам’ятає. З його слів нанесення ударів тривало 1-1,5 хв. Обставини завдання тілесних ушкоджень потерпілому відображені на фото №1-7 фототаблиці (т.2, а.п.100-109).

Як вбачається із висновку експерта №291-ЛЗт/15 від 23.09. 2015, винесеному на підставі постанови слідчого про призначення додаткової судово-медичної експертизи, додаткова судово - медична експертиза трупа ОСОБА_8 була проведена з урахуванням вищезазначеного слідчого експерименту.

За висновками експертизи, показання дані підозрюваним ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту в цілому не суперечать об’єктивним судово-медичним даним, отриманим при експертизі трупу в частині способу утворення та механізму завдання тілесних ушкоджень потерпілому. Відповідно до даних з наданої медичної документації та даних отриманих при експертизі трупа, експерт вважає, що потерпілому були нанесені тілесні ушкодження протягом доби до моменту настання смерті в період однієї події. Причиною смерті ОСОБА_8 стало гостре порушення мозкового кровообігу обумовлене закритою черепно-мозковою травмою з крововиливом під м’які мозкові оболонки. ОСОБА_8, після отримання тілесних ушкоджень, міг здійснювати ціле направленні дії (переміщуватися) в дуже обмеженому об’ємі до моменту втрати свідомості(т.2, а.п. 122-125).

Змістом протоколу огляду місця події від 27.07. 2015 із фототаблицею. Місце огляду - санпропускник приміщення КП «Близнюківська ЦРЛ». Під час огляду у ОСОБА_7 вилучено чоловічі спортивні штани із плащової тканини темно-синього кольору. ОСОБА_7 повідомила, що ці штани належали її покійному співмешканцю ОСОБА_8 (т.2 а.п. 28-31).

Змістом протоколу №0058/86 від 28.07. 2015 з якого вбачається, що ОСОБА_4 фактично було затримано 27.07. 2015 з таких підстав, що саме він вчинив вищевказаний злочин, роз’яснені його права про що свідчить його особистий підпис на протоколі. Під час затримання вилучені речі ОСОБА_4: футболка, штани спортивні, кросівки, в яких, з його показів, він був одягнений коли наносив удари співмешканцю матері на ім’я – ОСОБА_8. Крім того відібрані змиви з рук для проведення експертиз, відповідно до постанови прокурора Близнюківського району Харківської області від 28.07. 2015 (т.2 а.п. 37). Зауважень і доповнень до протоколу від ОСОБА_4 та понятих не надійшло (т.2, а.п. 38-43).

Змістом протоколів огляду предмету від 04.08. 2015 із яких вбачається, що були оглянуті вилучені у ОСОБА_4 штани спортивні сірого та синього кольору, футболка, пара чоловічих кросівок, дерев’яна палиця(т.2 а.п.131-146).

Відповідно до постанов слідчого від 04.08.2015 - призначені судово-імунологічні експертизи для вирішення питань чи є на цих об’єктах кров та чи належить вона ОСОБА_8.(т.2 а.п.146,151, 156, 161

Експертизи проведені Харківським обласним бюро судово-медичної експертизи.

Згідно висновку експерта №817-ц від 16.09. 2015 на палиці, вилученій під час огляду місця події 27.07.2015 на АДРЕСА_4, виявлені сліди крові людини групи 0(I) ізогемаглютиніни анти А, анти –В, походження якої від ОСОБА_8 не виключається(т.2 а.п. 163-167).

Згідно висновку експерта №1952- И/15 від 19.08. 2015, на футболці, вилученій у ОСОБА_4 28.07. 2015, виявлені слабкі сліди крові, видову належність якої встановити не вдалося(т.2 а.п.148-150).

Як вбачається із висновку експерта №240-ЛЗ/15 від 21.08. 2015 при обстеженні ОСОБА_4 встановлено, що у того мали місце синці по тильній поверхні правої кисті 3 пальця в області проксимальної фаланги, на грудній клітці справа по підпаховій лінії в області проекції 6-7 ребер, в області гребня правої підвздошної кістки, по зовнішній поверхні правого коліна; садно по тильній поверхні лівої кисті в області кістки зап’ястя які утворилися від дії тупих (тупого) предметів які не відобразили в пошкодженні своїх індивідуальних особливостей якими могли бути як руки та і обуті ноги людини. Маловірогідне утворення вищевказаних тілесних пошкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту на площину. ОСОБА_4 під час отримання тілесних ушкоджень міг знаходитися як в горизонтальному так і в вертикальному положенні. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження(згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01. 1995 р.). Експерт зазначив, що зазначені тілесні ушкодження ОСОБА_4 міг отримати в строк і за обставин вказаних в настановній частині постанови слідчого і потерпілим.

У постанові слідчого від 28.07. 2015 про призначення судово-медичної експертизи для встановлення ушкоджень у ОСОБА_4 зазначено, що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_8 удари палицею по спині, а також взутою ногою в правий бік. Пошкодження тильної частини кистей рук, зі слів ОСОБА_4, він отримав від нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_8 Експерту ОСОБА_4 пояснював, що ОСОБА_8 наніс йому удар палкою та ногою по спині. Потім, під час, бійки також удари руками та ногами то тулубу(т.2 а.п.126-128).

Як вбачається із висновку експерта №244-ЛЗ/15 від 21.08. 2015, при обстеженні ОСОБА_7 встановлено, що у неї мали місце синець на грудні клітці справа по передньо-паховій лінії в області проекції 6-7 міжребер’я, який утворився від дії тупого предмета який не відобразили в пошкодженні своїх індивідуальних особливостей якими могли бути як руки та і обуті ноги людини. Маловірогідне утворення вищевказаного тілесного пошкоджень в результаті падіння з висоти власного зросту. ОСОБА_7 під час отримання тілесного ушкодження могла знаходитися як в горизонтальному так і в вертикальному положенні. За ступенем тяжкості це легке тілесне ушкодження (згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01. 1995 р.). Експерт зазначив, що зазначене тілесні ушкодження ОСОБА_7 могла отримати в строк і за обставин вказаних в настановній частині постанови слідчого і потерпілою.

У постанові слідчого від 28.07. 2015 про призначення судово-медичної експертизи для встановлення ушкоджень у ОСОБА_7 зазначено, що ОСОБА_7, коли лежала на землі, могла отримати тілесні ушкодження від ОСОБА_8 який завдавав їй удари ногами в область тулуба. Про такі ж обставини ОСОБА_7 повідомила і експерту(т.2 а.п.129,130).

Постановою слідчого від 22.09. 2015 про уточнення анкетних даних, свідоцтвом про народження, свідоцтвом про проходження технічного навчання, трудовою книжкою, результатами перевірки за регіональним дактилоскопічним обліком, встановлено, що правильним прізвище, ім’я та по батькові потерпілого є ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9 (т.2 а.п.62-69). Тобто уточнене по батькові потерпілого. Цю обставину у судовому засіданні, в тому числі і при вивченні фототаблиць з фотографіями померлого ОСОБА_8, підтвердила і його сестра ОСОБА_3.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені вище докази по суті співпадають, не суперечать один одному, є достовірними, належними та допустимими.

На їх підставі суд вважає доведеним, що своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Заперечення ОСОБА_4 та його захисника адвоката Гагуна А.А. цих висновків суду не спростовують.

Так обвинувачений та його захисник вважають що належними та допустимими доказами вина ОСОБА_4 не доведена, обвинувачення будується на доказах здобутих на досудовому слідстві, що недопустимо. Під час сутички із ОСОБА_8 ОСОБА_4 діяв лише як особа яка припиняла побиття ОСОБА_8 його матері. Прокурором не враховано негативну характеристику потерпілого, а також те що в день події мешканці села бачили його п’яним. Досудовим слідством не встановлено обставини, що потерпілого напередодні бачили біля мосту з якого він падав та можливо отримав травми. За наслідками проведених експертиз на одязі обвинуваченого не виявлені сліди крові потерпілого, інші висновки експертиз неоднозначні. Відсутні докази на підтвердження вчинення дій обвинуваченим у стані сп’яніння. Безпідставно вказано, що обвинувачений характеризується лише посередньо, не взято до уваги його сімейний стан.

Кошти, які обвинувачений передав потерпілій під час судового розгляду справи, свідчать не про визнання ним винуватості, а лише про його бажання допомогти оскільки він завжди приязно ставився до потерпілого як до цивільного чоловіка матері, допомагав їм коштами.

Критично оцінюючи ці твердження суд виходить з такого.

28.07.2015 ОСОБА_4, в присутності його захисника ОСОБА_26, під підпис, було повідомлено про підозру, повідомлення про підозру вручене, права підозрюваного оголошені, роз’яснені та зрозумілі, що посвідчено підписами ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_26 Пам’ятку про процесуальні права та обов’язки підозрюваного ОСОБА_4 отримав. Зауважень тощо від них не надійшло (т.2, а.с.83-87).

У своїх поясненнях суду ОСОБА_4 не заперечував, що він дійсно 26.07. 2015 перебував на АДРЕСА_4 де близько 21 год. 30 хв. у нього відбулася сварка та бійка з ОСОБА_8 Разом із тим він стверджував, що під час бійки він тільки двічі штовхнув ОСОБА_8 внаслідок чого той падав «улітав» у траву. Тобто заперечує задання ним ударів ОСОБА_8 ногами, руками та палицею.

Разом із тим у ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження, зазначені в екпертному висновку № 194- ЛЗт/15. Зокрема там вказано, що потерпілому було нанесено не менше 39 травматичних впливів в тому числі і тяжке тілесне ушкодження - закрита черепно-мозкова травма с крововиливом під м’які мозкові оболонки яка викликала гостре порушення мозкового кровообігу, що і призвело до смерті потерпілого наступного дня 27.07.2015 о 16 год. 45 хв. в приміщенні лікарні. При цьому експерт дійшов і наступних висновків. Мається прямий причинно-наслідковий зв'язок між отриманими ОСОБА_8 тілесними ушкодженнями і настанням його смерті, утворення комплексу цих тілесних ушкоджень при падінні з висоти свого зросту малоймовірне, тілесні ушкодження могли утворитися від дії рук і взутих ніг людини, а також і від дії дерев’яної палки.

Під час проведення слідчого експерименту 28.07. 2015 ОСОБА_4 пояснив та на статисту та показав яким чином 26.07.2015, перебуваючи на вулиці в с.Милівка Близнюківського району Харківської області, під час сварки з ОСОБА_8, він завдав потерпілому удари кулаками рук в обличчя та тулуб від чого той падав і не міг підвестися через отримані удари. Також ОСОБА_4 пояснив та показав як він наносив удари потерпілому дерев’яною палицею в той час як той лежав на землі. При цьому при нанесенні ударів палицею він розмахувався із-за голови. Також лежачому на землі ОСОБА_8 він наносив удари і взутими в кросівки ногами. Удари наносилися із силою.

Слідчий експеримент був проведений за участю захисника ОСОБА_4 ОСОБА_26, експерта - ОСОБА_25, понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_22

Сама по собі присутність захисника виключає можливість будь-якого негативного впливу на підозрюваного. Твердження ОСОБА_4, що він піддався на умовляння слідчого та захисника дати такі свідчення з метою щоб до нього не було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд розцінює як позицію захисту. Про оскарження дій слідчого та адвоката ОСОБА_26 ОСОБА_4 та його захисниками доказів не надано. .

Крім того, допитані у суді як свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_22 показали, що під час слідчого експерименту на пропозицію слідчого, ОСОБА_4 на статисті показав як він палицею, руками та ногами і куди саме завдавав удари потерпілому ОСОБА_8 Покази давав добровільно, йому ніхто і нічого не підказував. ОСОБА_4 був у «нормальному» стані. На ОСОБА_4 та інших учасників експерименту ніхто не впливав, не погрожував. Тиску зі сторони працівників міліції не було.

З урахуванням наслідків проведення слідчого експерименту, слідчим була призначена додаткова судово-медична експертиза. За висновком експерта №291-ЛЗт/15 від 23.09. 2015 показання дані підозрюваним ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту в цілому не суперечать об’єктивним судово-медичним даним, отриманим при експертизі трупу потерпілого в частині способу утворення та механізму завдання тілесних ушкоджень. Експерт вважає, що потерпілому були нанесені тілесні ушкодження протягом доби до моменту настання смерті в період однієї події. Причина смерті зазначена та що і попередній експертизі.

Отже висновки експертиз відповідають поясненням ОСОБА_4 які він надав під час проведення слідчого експерименту і спростовують його твердження у суді про те, що він тільки двічі штовхав ОСОБА_9 і той лише падав у траву де не було камінців тощо.

Крім того, під час проведення експертизи №240-ЛЗ/15 від 21.08. 2015, де встановлювалася наявність тілесних ушкоджень уже у самого ОСОБА_4, у нього виявлено наявність синців по тильній поверхні правої кисті 3 пальця в області проксимальної фаланги. Походження цих синців ОСОБА_4 пояснив експерту тим, що вони отримані ним під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 Тобто, ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_8 зокрема він наносив удари руками, що в суді заперечував.

Висновки експертиз ні ОСОБА_4 ні його захисники не спростовували.

Винуватість ОСОБА_4 підтверджується також і показами свідків які були допитані у суді.

Так свідок ОСОБА_7 – мати обвинуваченого, пояснила що 26 липня 2015 року десь о 22-23 годині між нею та її співмешканцем ОСОБА_8 на території двору де вони разом проживали в с. Милівка виникла сварка. Перед цим вона була в гостях у сестри ОСОБА_13 де вживали спиртні напої. ОСОБА_9 взяв палку та погнався за нею. Наздогнавши її за двором навпроти сусіднього будинку, повалив за волосся на землю, вдарив один раз рукою по голові та почав душити руками. Також ударив її палицею. Вона відбивалася. В цей час з’явився ОСОБА_4 між яким та ОСОБА_8 відбулася бійка. ОСОБА_4 дві штовхав ОСОБА_8 і той двічі падав на землю. Чи бив ОСОБА_4 ОСОБА_8 ще, вона не бачила.

Отже безпосередній очевидець події підтвердила, що ОСОБА_4 перебував у місці події, між ним та ОСОБА_8 виник конфлікт. ОСОБА_4 штовхав ОСОБА_8 і той падав на землю. У ОСОБА_8 в руках була палка.

ОСОБА_4 стверджував, що цією палкою удари йому наносив ОСОБА_8 після чого він (ОСОБА_4 ) палку викинув на нежиле подвір’я. Разом із тим, слідчим ця палка, з наявними на ній плямами бурого кольору, була виявлена та вилучена саме на подвір’ї де проживав ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Експертизою №817-ц від 16.09. 2015 підтверджено, що на палиці, вилученій під час огляду місця події 27.07. 2015 на АДРЕСА_4, виявлені сліди крові людини походження якої від ОСОБА_8 не виключається.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який повідомив суду, що 26.07. 2015, близько 22 години, ОСОБА_4 приходив до нього додому і говорив, що був у матері (ОСОБА_7.) у той час як ОСОБА_8 бив її та душив. Він «поборюкався» з ОСОБА_8 і той втік.

Разом із тим, у судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що після бійки із ОСОБА_8 він з вулиці затягнув ОСОБА_8 на подвір’я матері і там залишив. Отже ОСОБА_4 свідомо вводив в оману ОСОБА_10 ОСОБА_8 нікуди не тікав і не міг утекти внаслідок свого неналежного фізичного стану.

Також суд критично ставиться до показів ОСОБА_4 в тій їх частині де він пояснює, що зранку 27.07. 2015 він виявив ОСОБА_8 на подвір’ї матері але в дещо іншому місці ніж ввечері його залишив. Біля ОСОБА_8 була горілка та закуска. Тобто той у п’яному стані міг отримати тілесні ушкодження після події ще десь.

Разом із тим, жоден із допитаних у суді свідків, які 27.07. 2015 на подвір’ї ОСОБА_7 були ще раніше обвинуваченого, обставину щодо горілки та закуски не підтвердили.

Із показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_15 ОСОБА_17, ОСОБА_13 вбачається що 27.07. 2015 зранку вони виявили ОСОБА_8 на подвір’ї ОСОБА_7 побитого – обличчя в крові, синці. Той не міг розмовляти, тільки хрипів.

У експертному висновку №194-ЛЗт/15 від 23.09.2015 зазначено, що при судово-медичній експертизі крові трупа ОСОБА_8, етиловий та інші спирти не виявлені.

Разом із тим суд вважає, що під час події вчинення злочину ОСОБА_8 був в стані алкогольного сп’яніння на що вказували допитані у суді свідки. Ця обставина також була встановлена 27.07. 2015 фельдшером швидкої допомоги ОСОБА_24, довідкою КП «Близнюківська ЦРЛ» т.2 а.п. 33).

У цьому ж висновку експерт вказав, що ОСОБА_8 після отримання тілесних ушкоджень, міг здійснювати ціленаправленні дії (переміщуватися) в дуже обмеженому об’ємі до моменту втрати свідомості.

Отже висновком експерта №291-ЛЗт/15 від 23.09. 2015 спростовується припущення ОСОБА_4 та адвоката Гагуна А.А. про те, що ОСОБА_8 міг отримати тілесні ушкодження в тому числі і ті, що викликали його смерть, уже після бійки із ОСОБА_4 в іншому місці.

Так експерт не припускає, а дійшов твердого висновку, що після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 міг здійснювати ціленаправленні дії (переміщуватися) в дуже обмеженому об’ємі до моменту втрати свідомості, що виключає можливість отримання ОСОБА_8 39 травматичних впливів пізніше.

Крім того, за наслідками вказаної вище експертизи, експерт також дійшов висновку що потерпілому були нанесені тілесні ушкодження протягом доби до моменту настання смерті і в період однієї події.

Цим же, а також наведеним нижче, спростовуються припущення сторони захисту про можливість отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень до бійки із ОСОБА_4

Так свідок ОСОБА_14 пояснювала, шо 26.07. 2015 бачила ОСОБА_8 в обід, він був п’яний, упав у неї на городі але піднявся і пішов далі. Ввечері вона його також бачила з обличчям у крові на вулиці який відповів лайкою на її звернення.

Свідок ОСОБА_10 повідомив суду що в день події бачив ОСОБА_9 ввечері близько 19 год. коли він разом із ОСОБА_7 гнали корів.

Свідок ОСОБА_18 бачила ОСОБА_8 вночі але в той час як він ще шукав свою співмешканку ОСОБА_7, тобто до бійки ОСОБА_8 із матір’ю ОСОБА_4 Той упав та ударився об хвіртку. На наявність у нього тілесних ушкоджень уваги не звернула.

Свідок ОСОБА_7 пояснювала суду, що десь в 22 год. 26 липня 2015 року коли вона прийшла додому, побачила ОСОБА_8 в нетверезому стані, і той запитав: «Де ти була?» Вона відповіла: «Де я була, там мене вже нема». Потім ОСОБА_9 взяв палку та погнався за нею. Наздогнавши її за двором навпроти сусіднього будинку, повалив за волосся на землю, вдарив один раз рукою по голові та почав її душити руками. Вона відбивалася. Також ОСОБА_9 вдарив її палицею по руці.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснював суду що від людей (яких саме не назвав) чув що в день події ОСОБА_9 падав з мосту. Хлопці його хотіли витягнути але він виліз сам. Може в той час ОСОБА_9 і отримав такі ушкодження.

Разом із тим він же експерту, який проводив його обстеження на предмет наявності тілесних ушкоджень ( експертиза №240-ЛЗ/15 від 21.08. 2015), вказав, що під час бійки між ним та ОСОБА_9 26.07. 2015 ОСОБА_8 наніс йому удар палкою та ногою по спині, а потім також удари руками та ногами то тулубу.

Експерт визначив, що виявлені у ОСОБА_4 тілесні пошкодження могли бути отриманими в строк і за обставин вказаних ОСОБА_4

Отже із показань як свідків так і самого обвинуваченого вбачається, що вдень 26.07. 2015 ОСОБА_8 пересувався по селу, до 19.00 год. порався із коровами. Станом близько 21.00 години ОСОБА_8 був у задовільному фізичному стані оскільки міг ганятися за своєю співмешканкою по вулиці, повалити її на землю, завдавати їй удари, а після цього чинити опір більш молодому ОСОБА_4 і також завдавати йому удари руками, ногами, плицею, внаслідок яких ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження зазначені у висновку експерта.

Наведеним вище спростовується і твердження сторони захисту про можливість до часу настання події бійки між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, отримати тілесні ушкодження, які призвели до летального наслідку, внаслідок начебто падіння з мосту. Крім того сам же ОСОБА_4 стверджував у суді, що після цього «падіння» ОСОБА_8 відмовився від допомоги сторонніх та вибрався сам.

Характер тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_8, їй кількість, локалізація, тяжкість, час причинення, неможливість отримання при падінні з висоти власного росту також свідчать про те, що вони були завдані потерпілому саме ОСОБА_4 за обставин як вони встановлені судом.

Щодо посилання адвоката Гагуна А.А. на недоведеність винуватості ОСОБА_4 за результатами проведених судово-імунологічних експертиз. Суд знаходить такі твердження хибними з огляду на таке.

Як зазначено вище, у ОСОБА_4 були вилучені, оглянуті та надані для проведення експертиз штани, футболка, чоловічі кросівки, дерев’яна палиця (т.2 а.п.131-146).

Постановами слідчого від 04.08.2015 призначені судово-імунологічні експертизи для вирішення питань чи є на цих об’єктах кров та чи належить вона ОСОБА_8 Експертизи проведені Харківським обласним бюро судово-медичної експертизи.

Експертизою №817-ц від 16.09. 2015 підтверджено, що на палиці, вилученій під час огляду місця події 27.07.2015 на АДРЕСА_4 виявлені сліди крові людини походження якої від ОСОБА_8 не виключається.

Експертизою №1952- И/15 від 19.08. 2015 підтверджено, що на футболці, вилученій у ОСОБА_4 28.07. 2015, виявлені слабкі сліди крові, видову належність якої встановити не вдалося.

Отже сліди крові виявлені як на футболці так і на палиці, якою ОСОБА_4 завдавав удари потерпілому ОСОБА_8 При цьому експерт зазначив що походження крові, виявленій на палиці, від ОСОБА_8 не виключається.

Те що за висновками експертиз №1954-И/15 від 27.08. 2015, №1953-И/15 від 19.08. 2015, №818-Ц від 15.09. 2015 на кросівках, штанях, змивах з рук ОСОБА_4 слідів крові не виявлено, жодним чином не може свідчити про те, що ОСОБА_4 не завдавав тілесні ушкодження потерпілому з огляду на механізм та характер цих ушкоджень, як вони встановлені судом, перебування цих речей після події у розпорядженні ОСОБА_4 значний час (до їх вилучення) тощо (а.п. 153-155,158-160,171-174).

Висновки експертиз ні ОСОБА_4 ні його захисники не оспорювали.

Разом із тим суд погоджується із посиланням сторони захисту на те, що саме внаслідок дій ОСОБА_4 було припинення побиття ОСОБА_8 його матері – ОСОБА_7 Проте ця обставина сама по собі не заперечує подальше причинення ОСОБА_4 тяжкого та інших тілесних ушкоджень ОСОБА_8

Щодо заяви ОСОБА_4 про неправомірний вплив на нього зі сторони прокурора Ткаченка О.Ю. суд зазначає наступне. ОСОБА_4 пояснив, що цей вплив мав місце під час судового розгляду справи. Разом із тим від початку судового розгляду і до його завершення ОСОБА_4 послідовно не визнавав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину і обставини його вчинення. Отже наявність чи відсутність неправомірних дій зі сторони обвинувачення жодним чином не вплинула на його правову позицію, а також на кваліфікацію кримінального правопорушення яка залишалася незмінною. Суд не знайшов підстав для відводу і інших прокурорів.

Адвокат Попов А.О. від виконання своїх обов’язків відмовився у зв’язку із незгодою з обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту. Відмова судом була задоволена(т.5 а.п.91,92).

Скарг на дії слідчого ОСОБА_4 та захисники під час досудового слідства та судового розгляду не подавали.

Належних доказів про наявність обставин, які б свідчили про здійснення на ОСОБА_4 працівниками правоохоронних органів тиску з метою отримання необхідних для них показів, судом не встановлено.

ОСОБА_4 та захиснику був наданий доступ до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з ними. З ним вони ознайомилися в повному обсязі без обмеження у часі, зауважень тощо не мали. В свою чергу ним повідомлено прокурора про відсутність у сторони захисту доказів чи матеріалів які необхідно надати стороні обвинувачення і які можуть бути використані в суді як докази(т.2 а.п. 217,218).

На спростування твердження адвоката Гагуна А.А. про визнання неналежними доказами матеріалів зібраних стороною обвинувачення, зокрема протоколу проведення слідчого експерименту тощо, суд зазначає наступне.

Так ч.1 ст. 85 КПК України передбачено, що належними доказами є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів(ч.1 ст. 84 КПК України).

До документів, що визначено п.3 ч.2 ст. 99 КПК України, відносяться і складені в порядку, передбаченому цим Кодексом , протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.

За правилом, викладеним у ч.1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Отже досліджені судом і взяті до уваги докази є належними, допустимими і такими що містять фактичні дані які мають значення для кримінального провадження.

Інші твердження обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисникаадвоката Гагуна А.А. вище наведених висновків суду не спростовують.

Позиція обвинуваченого з невизнання вини і обставин злочину не підтверджена об'єктивними доказами і розцінюється судом як обраний спосіб захисту і бажання уникнути відповідальності.

Наведені у вироку докази та їх оцінка з точки зору достовірності та взаємозв'язку спростовують посилання обвинуваченого та його захисника на непричетність до злочину. Отримання потерпілим ОСОБА_8 тілесних ушкоджень за інших обставин не доведено.

Сукупність досліджених судом допустимих і належних доказів є достатньою для ухвалення обвинувального вироку.

Таким чином суд вважає доведеним, що саме умисними діями ОСОБА_4 завдано тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_8, що спричинило його смерть, тобто вчинено злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України.

Дослідженням осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_4 встановлено наступне.

Із довідки-характеристики ОСОБА_9, наданою Уплатнівською сільською радою Близнюківського району Харківської області 27.07. 2015 вбачається, що ОСОБА_8 на території цієї сільської ради проживає сезонно без реєстрації з 2010 року по АДРЕСА_4 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_7 За час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони. Допомагав односельчанам по господарству: пас корів, доглядав за домашніми тваринами, виконував роботи по обробітку городів, рубав дрова. Скарг і нарікань від жителів села і сусідів на його поведінку не надходило, громадський порядок не порушував. Разом із тим зловживав алкогольними напоями внаслідок чого виникали сварки із співмешканкою ОСОБА_7.(т. 2 а.п. 60).

Дослідженням особи ОСОБА_4, встановлено, що він є громадянином України, зареєстрований в АДРЕСА_3 разом із матір’ю та сестрою. За місцем реєстрації характеризується як особа на яку скарг від мешканців не надходило, правила проживання не порушує. Фактично мешкає в цьому ж місті за адресою: АДРЕСА_3. За місцем фактичного мешкання характеризується як особа яка веде себе спокійно, виконує обов’язки по оплаті житла та комунальних послуг, приймає участь у благоустрою прибудинкової території, ввічливий. Скарг на порушення ним правил проживання від мешканців не надходило. Проживає в шлюбі без реєстрації. На обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. На військовому обліку також не перебуває. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Кримінальна справа щодо нього, порушена за ч.1 ст.145 КК України (ред. 1960 р.) постановою від 13.11. 2001 Лозівського міського суду Харківської області припинена у зв’язку з декриміналізацією на підставі набрання чинності КК України в ред. 2001 р. (т.2, а.с.92-99).

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України є тяжким злочином.

Обставини, що пом’якшують покарання ОСОБА_4, суд визначає на підставі п. 2-1 ч. 1 та ч.2 ст. 66 КК України.

Відповідно до п.2-1 ч.1 ст. 66 КК України такою обставиною суд вважає надання допомоги ОСОБА_4 потерпілому безпосередньо після вчинення злочину. Так, після завдання потерпілому травматичних впливів, ОСОБА_4 не залишив ОСОБА_8 в темну пору роки на дорозі, тобто в небезпечному місці, а затяг його на подвір’я матері – в безпечне місце.

Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом’якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Такою обставиною суд вважає те, що завдання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень потерпілому було викликане тим, що ОСОБА_8 бив його матір. Такою ж обставиною суд вважає і те, що після вчинення злочину, коли він дізнався що потерпілий перебуває в тяжкому фізичному стані, ОСОБА_4 самостійно і добровільно з’явся до працівників правоохоронного органу.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За недоведеністю суд виключає з обвинувачення вказівку на вчинення злочину ОСОБА_4 у стані алкогольного сп’яніння та не враховує цю обставину як обтяжуючу покарання оскільки ОСОБА_4 ця обставина заперечується, а стороною обвинувачення на її підтвердження не надано жодного доказу.

Потерпіла ОСОБА_3 надавала до суду письмові заяви від 28.03. 2017 та 24.05. 2017 в яких зазначала, що претензій до ОСОБА_4 не має, просить «зняти» з нього обвинувачення (т.5 а.п. 14,15). В подальшому, у судовому засіданні 18.04. 2018 та письмовій заяві від цієї ж дати, від наданих раніше письмових заяв відмовилася, вказала, що ОСОБА_4 надав їй матеріальну допомогу у розмірі 5500 грн. але вона продовжує мати до нього претензії матеріального характеру. Просить визначити ОСОБА_4 покарання відповідно до ч.2 ст. 121 КПК України. (т.5 а.п.94,101).

Суд, враховуючи наведене, дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, невизнання обвинуваченим своєї вини, разом і з тим і наявність обставин які пом’якшують покарання обвинуваченому і відсутність обставин, що його обтяжують, добровільне часткове відшкодування завданих збитків потерпілій ОСОБА_3, приходить до висновку, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченому, попередження нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі в межах ближче до мінімальних санкції ч.2 ст. 121 КК України за умови його відбуття в кримінально-виправній установі.

Враховуючи наведене вище, підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає, враховуючи, що обставини які пом’якшують покарання обвинуваченому не є виключними та істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, не знижують суспільну небезпеку правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, встановлені у санкції ч.2 ст.121 КК України, що виключає застосування до о положень статті 69 КК України - призначення більш м’якого покарання, ніж передбаченого законом.

29.07.2015 до ОСОБА_4, ухвалою слідчого судді, було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном до 24.09.2015. Із ухвали вбачається, що ОСОБА_4 було фактично затримано 27.07. 2015(т.2, а.п.113-116).

27 серпня 2015 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області, вищевказану ухвалу суду було скасовано, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово в межах строку досудового розслідування до 24.09.2015. З-під арешту звільнений (т.2, а.п. 118).

На підставі ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув’язнення має бути зарахований ОСОБА_4 у строк покарання.

Вирішуючи питання щодо необхідності обрання запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує мету, підстави та обставини, відповідно до правил ст. ст. 177, 178 КПК України. Зокрема запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків з урахуванням тяжкості призначеного покарання, віку, стану здоров’я обвинуваченого, міцності його соціальних зв’язків, наявності родини, відсутності у обвинуваченого постійного офіційного місця роботи, проживання його не за міцем реєстрації але в тому ж місті, позитивну характеристику з місця як реєстрації так і фактичного проживання.

Крім того враховується і наступне. Раніше обраний щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту припинив свою дію. Під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_4 від виконання ним процесуальних обов’язків не ухилявся, свої процесуальні обов’язки як підозрюваного так і обвинуваченого виконував добросовісно.

За вказаних обставин та керуючись ст.ст.179, 194 КПК України, суд вважає за необхідне і доцільне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням та нього на термін до двох місяців певних обов’язків.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо яких необхідно прийняти рішення при постановлені вироку – не застосовувалися.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України (т.2 а.п. 180,181).

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання в порядку виконання вироку.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання час попереднього ув’язнення з 27.07. 2015 по 27.08. 2015.

Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на нього на період до 17 липня 2018 року обов’язків визначених в п.п. 2-4 ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі п.п. 2-4 ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов’язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований або проживає чи перебувають без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи, утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками по цій справі.

Речові докази які зберігаються як вилучені у кримінальному провадженні №12015220380001771 за №1334 книги обліку речових доказів Лозівського МВ ГУ МВСУ в Харківській області:

- спортивні штани ОСОБА_8, дерев’яну палицю, ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_4, як такі що не мають цінності, знищити (т.2 а.п. 180,181);

- спортивні штани, футболку, кросівки ОСОБА_4, повернути власнику, а у разі відмови в отриманні, знищити як такі що не мають цінності (т.2 а.п. 180,181);.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Суддя О.І. Мороз