Ухвала суду № 74063108, 01.02.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 1227/7723/2012

Провадження №1-в/428/24/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку Луганської області клопотання засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання,

встановив:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з клопотанням про звільнення його від відбування покарання, мотивуючи його тим, що 26.11.2013р. він був засуджений Сєвєродонецьким міським судом за ст. ст.306 ч.2, 307 ч.3, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 10 років 6 місяців позбавлення волі, запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою, строк покарання відраховувати з 30.07.2012р.. Вирок Сєвєродонецького міського суду від 26.11.2013р. в законну силу не вступив тому, що була подана апеляційна скарга. Згідно ухвали апеляційного суду Харківської області від 30.01.2015р. дії засудженого ОСОБА_1 перекваліфікували з ч.3 ст.307 КК України на ч.2 ст.307 КК України. ОСОБА_1 по ч.2 ст.307 КК України призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного по новому вироку частково приєднали не відбуту частину покарання по вироку Сєвєродонецького міського суду від 23.04.2009р. у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначили до відбуття 7 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок Сєвєродонецького міського суду від 26.11.2013р. в частині засудження по частині ч.2 ст.306 КК України скасували, провадження по справі, в цій частині, припинили. В іншій частині цей вирок залишили без зміни. У зв'язку з оголошенням ухвали апеляційного суду Харківської суду від 30.01.2015р. вирок Сєвєродонецького міського суду від 26.11.2013р. вступив в законну силу. Таким чином ОСОБА_1 перебував під вартою в період з 30.07.2012р. по 30.01.2015р., в якості обвинуваченого у кримінальному провадженні. 19.03.2015р. до ОСОБА_1 був застосований Закон України «Про амністію» від 2014 року. Згідно ухвали Старобільського районного суду ОСОБА_1 скоротили наполовину не відбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду від 26.11.2013р., який був змінений ухвалою колегії судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Харківської області від 30.01.2015р., визначений новий строк покарання, обчислювати з 19.04.2014р.. Також, ОСОБА_1 11.06.2015р., згідно ухвали Старобільського районного суду, на підставі ст.82 КК України, не відбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі замінено більш м'яким покаранням - виправними роботами строком 1 рік 11 місяців 2 дні з відрахуванням із заробітку ОСОБА_1 в дохід держави 20% заробітної платні. Звільнившись зі Старобільського слідчого ізолятора УДПтС України в Луганській області ОСОБА_1 став на облік в Сєвєродонецькому MB КВІ та працевлаштувався на роботу до TOB «Металкомплект-2001» де і відбуває призначене йому судом покарання у виді виправних робіт. Тому, на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015р. ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням і просить розглянути питання про звільнення його від відбування покарання.

Засуджений ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про залишення клопотання щодо звільнення від відбування покарання без розгляду.

Відповідно до ст. 537 КПК України, Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов’язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Дослідивши письмові документи, суд вважає, що дане клопотання підлягає залишенню без розгляду, оскільки засудженим ОСОБА_1 надано до суду заява про залишення клопотання щодо звільнення від відбування покарання без розгляду.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України , суд , -

ухвалив:

Клопотання засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя .