Ухвала суду № 7406128, 17.09.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

o

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2009 р. справа № 11/455/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.

за участю представників сторін:

позивача : Козирєва Л.О. дов.№2 від 10.04.07р., Башилов С.О. дов.№6 від 25.02.09р.

відповідача: Капінос С.Б. дов.№27177 від 31.08.09р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 12.12.2008 року

у справі №11/455/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газонні машини, м. Мелітополь Запорізької області

до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області

про визнання недійсним акту, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.12.2008 року у справі №11/455/08-АП адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Газонні машинидо Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області від 06.12.2007р. №0002482301/0 та №0002482301/0.

Постанова суду обґрунтована посиланням на те, що отримавши податкову накладну покупець товару набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту в звязку з чим, дана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

Судом першої інстанції зазначено, що дублікат податкової накладної №2049 від 27.12.04р. на загальну суму 283000,00 грн., у т.ч. 47166,67 грн. отриманий позивачем 30.03.06р., про що зроблений запис у книзі реєстрації вхідної документації за номером 009 та відображено у податковому кредиті за березень 2006 року, тобто у місяці отримання податкової накладної.

Відповідачем, не погоджуючись з постановою суду, подано апеляційну скаргу, згідно якої заявник просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, як і те, що судом не повно та не всебічно розглянуто справу. Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції задоволено позов тільки в частині уточнених позовних вимог та не вирішено в частині первісних вимог, які не змінені уточненими позовними вимогами. Окрім того, відповідач зазначив, що право на податковий кредит виникає лише на підставі оригіналу податкової накладної, в той час, як в матеріалах справи наявний лише дублікат.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом попередньої інстанції, за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю "Газонні машини" за період з 01.01.2006р. по 30.06.2007р., податковим органом складено акт №1220/23/32886874 від 21.11.2007р.

В акті перевірки зазначено, що платником податку включено до податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними, у березні 2006 року на суму 47167 грн. в порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР, а саме: підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, згідно яких не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) підприємством. Мелітопольською ОДПІ зроблено висновок, що підприємством завищено податковий кредит за березень 2006 року в сумі 47167,00 грн. (порушені підпункт 7.4.5 пункту 7.4, підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"), що призвело до:

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за червень 2007 року у сумі 2626,00 грн.;

- завищенню суми бюджетного відшкодування за червень 2007 року у сумі 12706,00 грн. (отримано з бюджету);

- завищенню залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2007 року у сумі 31835,00 грн.

06.12.2007р. Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області за результатами розгляду акту №1220/23/32886874 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002482301/0 (яким визначене податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2626,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1313,00 грн.) та № 0002492301/0 (яким визначене податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 12706,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 6353,00 грн.).

Судом першої інстанції здійснено висновок про безпідставність винесених податковим органом податкових повідомлень-рішень на підставі того, що згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами і доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними.

Згідно з роз'ясненнями ДПА України (лист № 26268/7/16-117 від 30.12.2005р) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними. Таким чином, у податковому періоді (попередній період), коли податкова накладна була виписана продавцем товарів, але ще не отримана покупцем цих товарів, покупець товарів не мав документу (податкової накладної), на підставі якого міг би включити суму податку на додану вартість по цій операції до складу податкового кредиту.

Отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (за умови виконання норм підпункту 7.4.1 зазначеного вище пункту 7.4) набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

Дублікат податкової накладної № 2049 від 27.12.04р. на загальну суму 283000,00 грн., у тому числі 47166,67 грн. отримано ТОВ "Газонні машини" 30.03.2006р., про що зроблений запис у книзі реєстрації вхідної документації за номером 009 та відображена у податковому кредиті за березень 2006 року, тобто у місяці отримання податкової накладної.

Таким чином, позивачем правомірно відображено у податковому кредиті за березень 2006 року суми, зазначені в дублікаті податкової накладної № 2049 від 27.12.04р.

Щодо посилання податкового органу в апеляційній скарзі на факт того, що позивачем здійснено коригування даних, викладених в декларації з ПДВ на підставі даних дублікату податкової накладної, в той час, як позивач не звертався до податкового органу з заявою про втрату оригіналу, або не видачу оригіналу накладної контрагентом, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно тлумачення терміну, дублікат документу, має однакову юридичну силу з оригіналом та може виготовлятися в разі втрати або пошкодження оригіналу документу.

Як встановлено та зазначено судом першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, коригування даних, відображених в податковій декларації позивачем не здійснювалось.

Звернення до податкового органу з заявою або скаргою на контрагента у випадку невидачі податкової накладної є правом, а не обовязком підприємства.

Відповідачем не заперечується факт здійснення господарської операції, на підставі якої позивачу видано дублікат податкової накладної та не доведено факту не здійснення зазначеної господарської операції та не надходження до бюджету сум податку на додану вартість, зазначених в дублікаті накладної.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції вирішено не всі позовні вимоги (не прийнято до уваги вимоги, зазначені в адміністративному позові про зупинення дії акту перевірки та скасування даного акту) та винесено рішення про скасування податкового повідомлення-рішення яке не значилось в позовних вимога (скасовано податкове повідомлення-рішення №0002492301/0 замість №0002492301/3), то згідно заперечення на апеляційну скаргу та пояснень представника позивача, згідно останніх змін та доповнень до позову, заявлених позивачем у судовому засіданні, позовні вимоги викладені саме в тому обсязі, що викладений в оскаржуваній постанові.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи обєктивно, повно та всебічно зясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволені частково, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній справі адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ч.1 ст.157, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 12.12.2008 року у справі №11/455/08-АП залишити без задоволення

Постанову господарського суду Запорізької області від 12.12.2008 року у справі №11/455/08-АП. без змін

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана 07.10.2009 р.

Головуючий: Н.А Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: А.О. Коршун