Вирок № 74061084, 16.05.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3322/17провадження №: 1-кп/398/206/18

ВИРОК

Іменем України

"16" травня 2018 р. Олександріський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Орловського В.В,

з участю секретаря судового засідання Шостак А.М.,

прокурора Болгаріна Ю.С.,

захисника Швеця С.В,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника цивільного позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Олександрії кримінальне провадження, внесене у ЄРДР 5 серпня 2017 року під №12017120070002291 за обвинуваченням

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, місце народження смт. Вільшанка Вільшанського району, Кіровоградської області, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, громадянин України, освіта базова вища, неодружений, працює дорожнім робітником філії “Олександрійська дорожньо-експлуатаціна дільниця” ДП “Кіровоградський облавтодор”, раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

Суд визнає доведеним, що 4 серпня 2017 року близько 18 годин 30 хвилин, керуючи мікроавтобусом РАФ 2203, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який мав несправність у вигляді наднормативного зносу малюнка протектора шини переднього лівого колеса, що оголює корд, та встановлення на передню вісь мікроавтобуса шин різних розмірів та моделей з різними малюнками протектора, що суперечать вимогам п. 2.3 (а) та п. 31.4.5 (г) ПДР: п.2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: a)перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; 31.4 Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: колеса і шини: a) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т — 1,0 мм, автобусів — 2,0 мм, мотоциклів і мопедів — 0,8 мм. Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів; б)шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини; г)на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів.

Рухаючись у світлу пору доби по автодорозі по пр. Соборному у м. Олександрія Кіровоградської області у напрямку вул. ОСОБА_4 у бік с. Звенигородка, проявляючи особисту неуважність та безпечність до забезпечення вимог безпеки руху, ОСОБА_2 позбавив себе можливості оцінювати вірно дорожню обстановку та безпечно керувати мікроавтобусом, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 б) та д) ПДР: п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Не виконавши вимоги зазначених пунктів ПДР України водій ОСОБА_2 не дотримався безпечної дистанції, чим грубо порушив вимоги п.13.1 та 12.3 ПДР України: п. 13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу; п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди. Внаслідок порушення зазначених вимог ПДР України водій ОСОБА_2 допустив зіткнення з автобусом МАРЗ 2257-01, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку.

Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир мікроавтобуса РАФ 2203, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, отримала тілесні ушкодження у вигляді: ран обличчя, чола; саден правого коліна; рани лівої гомілки; закритих переломів 4, 5 плюсневих кістак правої стопи, перелемів нігтьової фаланги 1-го пальця, перелому правої променевої кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 380 від 16 вересня 2017 року в комлексі відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров’я на термін понад 21 добу.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України за відсутності заперечень учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів вчинення злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 Суд переконався, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, і також роз'яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати зазначені обставини в апеляційному порядку.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину. Він підтвердив наведені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення злочину. Зокрема ОСОБА_2 пояснив, що 4 серпня 2017 року о 18 год. 00 хв. їхав з роботи на автомобілі РАФ, задивився у сторону, не дотримався дистанції і тому сталась аварія. У атомобілі був пасажир ОСОБА_6 і також 2 інших робітника. ОСОБА_2 зазначив, що працює у Кіровоградському облавтодорі в Олександрійській ДЕД. Його автомобіль був у справному стані, але була неоднакова гума на колесах. Автомобіль, яким він керував належить приватній особі ОСОБА_7. Під час зіткнення з автобусом МАРЗ 2257-01 пасажир мікроавтобуса РАФ, яким керував ОСОБА_2, ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, оскільки удар прийшовся у сторону потерпілої. ОСОБА_2 також зазначив, що потерпілій ОСОБА_6 відшкодував шкоду, вона не має претензій до нього. Щодо заявленого ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” цивільного позову ОСОБА_2 додатково пояснив, що внаслідок ДТП на другому автомобілі пошкоджений бампер і стоп, інших пошкоджень не було завдано. ОСОБА_2 наголосив на тому, що він не був присутнім при оцінці (звіті), який поданий цивільним позивачем як доказ розміру шкоди. Тому цей позов ОСОБА_2 не визнає, оскільки не згоден з наданими цивільним позивачем звітом та протоколом огляду оцінювачем транспортного засобу, у проведенні якого він участі не брав, та не визнає зазначені у них пошкодження. Позов прокурора обвинувачений ОСОБА_2 визнає у повному обсязі.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд згідно вимог статей 50 та 65 КК України враховує, що злочин, який він вчинив є злочином невеликої тяжкості, обвинувачений не має судимості і не притягався раніше до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та у лікаря-психіатра, має диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю “Фізичне виховання”, має постійне місце проживання, має нейтральну характеристику селищного голови за місцем проживання та позитивну характеристику з місця роботи, працює дорожнім робітником у філії “Олександрійська дорожньо-експлуатаціна дільниця ДП “Кіровоградський облавтодор”, повністю відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_6, про що остання повідомила у судовому засіданні та просила призначити потерпілому покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Також висновок органу пробації містить позитивну соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів є покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ч. 1 ст. 286 КК України.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_8 не заявлявся.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Олександрійська міська рада, про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину у розмірі 7499 грн. 25 коп. визнаний обвинуваченим та підлягає задоволенню.

Цивільний позов ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування шкоди, завданої злочином, не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що у справі не доведено причинно-наслідковий зв’язок між протиправними діями ОСОБА_2, тобто злочином, і заявленими у цивільному позові пошкодженнями автобуса МАРЗ 2257-01 та відповідного цим пошкодженням розміру збитків. Так, на підтвердження розміру пошкоджень і збитків цивільним позивачем надано звіт про оцінку транспортного засобу марки МАРЗ 5277-01, реєстраційний номер НОМЕР_2, та протокол огляду транспортного засобу оцінювачем від 17 серпня 2017 року. Цей протокол огляду і звіт не відповідають повною мірою протоколу огляду місця події від 4 серпня 2017 року та доданій до нього фототаблиці, у яких зазначено лише, що внаслідок ДТП пошкоджено задню частину автобуса МАРЗ 2257-01 без детального описку пошкоджень. Таким чином, при встановленні виду і розміру пошкоджень автобуса внаслідок ДТП оцінювач як вихідні дані для встановлення переліку необхідних ремонтних робіт та розрахунку розміру шкоди використав фактичні дані про види і обсяг пошкоджень автобуса, які не були встановлені судом під час судового розгляду і згідно диспозиції ч.1 ст.286 КК України не входять до предмету доказування у цій кримінальній справі. Окрім цього, суд враховує те, що ОСОБА_2 під час допиту у судовому засіданні не визнав встановлені у зазначеному звіті і огляді оцінювача обсяг пошкоджень автобуса та причинний зв’язок між вчиненим ним злочином і цими пошкодженнями. Також суд враховує те, що всупереч положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом МОУ та ФДМ №724/16740 від 04.08.2009, огляд оцінювачем і оцінка проведені без запрошення, повідомлення і без участі обвинуваченого ОСОБА_2 Таким чином, оцінювач самостійно без визнання відповідних пошкоджень учасниками ДТП та без висновку експерта щодо механізму утворення цих пошкоджень на власний розсуд визначив, які з наявних на автобусі МАРЗ 2257-01 на момент огляду 17 серпня 2018 року ушкоджень були завдані внаслідок ДТП. Отже, суд вважає недостатніми надані докази розміру завданого матеріального збитку та причинно-наслідкового зв’язку між діями ОСОБА_2 та переліченими у зазначеному звіті та протоколі оцінювача пошкодженнями належного цивільному позивачу автобуса. У зв’язку з недоведеністю зазначених обставин у задоволенні позову слід відмовити. Разом з тим, суд роз’яснює цивільному позивачу ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” право на звернення до суду у порядку цивільного судочинства з позовом про відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди за умови надання достатніх доказів складу цивільного правопорушення.

Також на обвинуваченого ОСОБА_2 покладаються процесуальні витрати, пов’язані із залучення експертів і проведенням експертиз у сумі 3659,89 грн, яка має бути стягнута з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази, а саме:

1) мікроавтобус РАФ 2203, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 слід залишити у володінні особи, яка прийняла його на зберігання, тобто ОСОБА_2,

2) автобус МАРЗ 2257-01, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, повернути відповідно до ст. 100 КПК України власнику ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”.

На підставі викладеного та керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 3400 гривень (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Цивільний позов прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Олександрійська міська рада Кіровоградської області, до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, НОМЕР_3, виданий Вільшанським РВ УМВС України у Кіровоградській області, на користь Міського комунального лікувально-профілактичного закладу Міська лікарня №1 м. Олександрії, код ЄДРПОУ 05493838, місцезнаходження 28000, Кіровоградська обл., місто Олександрія, ВУЛИЦЯ СЕМАШКА, будинок 15, витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 у розмірі 7499 грн. 25 коп.

У задоволенні цивільного позову ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” про відшкодування шкоди, завданої злочином, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов’язані із залучення експертів і проведенням експертиз у сумі 3659 грн. 89 коп.

Речові докази, а саме:

1) мікроавтобус РАФ 2203, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 слід залишити у володінні особи, яка прийняла його на зберігання, тобто ОСОБА_2,

2) автобус МАРЗ 2257-01, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, залишити власнику ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, код ЄДРПОУ 14309787, місцезнаходження Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вул. Горького, будинок 2, якому зазначений автобус був переданий на зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно.

Суддя Орловський В.В.